12 травня 2011 року Справа № 08/5026/798/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1.- представник за довіреністю,
від відповідача -представник не з'явився,
від третьої особи - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою
позивача приватного підприємства "Ростагроцентр"
до
відповідача відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше
Травня"
третя особа товариства з обмеженою відповідальністю “Перше Травня
на стороні Комбікормовий завод”
відповідача
про стягнення 1 162 440,00 грн.
Приватне підприємство "Ростагроцентр" звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня" про стягнення 1 162 440 грн. в тому числі: 1000 000,00 грн. основного боргу, 78 561,64 грн. пені, 15 205,48 грн. - 3% річних, 68 672,88 грн. інфляційних згідно договорів про переведення боргу та відшкодування у зв'язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою суду від 11.04.2011 до участі у справі залучено третю особу, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю “Перше Травня Комбікормовий завод”.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
01.05.2009 між ПП «Ростагроцентр»в особі директора Ярошевської М.А., що діє на підставі Статуту, (надалі - Постачальник) та ТОВ Перше Травня Комбікормовий завод”, в особі директора Гармаша О.М. що діє на підставі Статуту, (надалі -Покупець), було укладено договір поставки №01/05/09-2, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю макуху соняшникову.
В період з 04.05.2009 по 06.09.2009 Постачальник поставив ТОВ "Перше Травня Комбікормовий завод" макуху соняшникову на загальну суму 2 166 336,60 грн. за видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а. с. 31-96).
Покупець частково оплатив вартість поставленого товару у розмірі 1 152 507,40 грн., борг ТОВ "Перше Травня Комбікормовий завод" перед ПП "Ростагроцентр" склав 1 013 829,20 грн.
У зв'язку із врегулюванням відносин, пов'язаних із заміною зобов'язаної сторони (ТОВ "Перше Травня Комбікормовий Завод"), у зобов'язанні, що виникло із договору поставки №01/05/09-2 від 01.05.2009, між ТОВ "Перше Травня Комбікормовий Завод" (Первісний боржник - третя особа у справі), ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" (Новий боржник -Відповідач у справі), ПП "Ростагроцентр" (Кредитор -Позивач у справі) було укладено десять договорів про переведення боргу.
Так, 12.10.2009 було укладено договір про переведення боргу №18, згідно до умов якого ТОВ "Перше Травня Комбікормовий Завод" (Первісний боржник - третя особа у справі) переводить до ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" (Новий боржник - Відповідач у справі) частину богу перед ПП "Ростагроцентр" (Кредитор -Позивач у справі), що виник на підставі договору поставки №01/05/09-2 від 01.05.2009 у розмірі 100 000,00 грн. В свою чергу ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" згідно п. 7 договору про переведення боргу №18 від 12.10.2009 зобов'язалося розрахуватися із ПП "Ростагроцентр" до 12.02.2010.
21.10.2009 договір №20, відповідно до якого на ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" переведено наступну частину богу у розмірі 100 000,00 грн., з кінцевим строком розрахунку до 21.03.2010.
10.11.2009 договір №22, переведено борг у розмірі 100 000,00 грн., строк розрахунку - до 10.04.2010.
03.02.2010 договір №23, переведено борг 100 000,00 грн., строк розрахунку 03.05.2010.
10.02.2010 договір №24 переведено борг 100 000,00 грн., строк розрахунку 12.05.2010.
23.02.2010 договір №25 переведено борг 100 000,00 грн., строк розрахунку 12.05.2010.
10.03.2010 договір №26 від переведено борг 100 000,00 грн., строк розрахунку 12.05.2010.
16.03.2010 договір № 27 переведено борг 100 000,00 грн., строк розрахунку 12.05.2010.
18.03.2010 договір №28 переведено борг 100 000,00 грн., строк розрахунку 12.05.2010.
08.04.2010 договір №29 переведено борг 100 000,00 грн., строк розрахунку 12.05.2010.
Отже на підставі укладених договорів про переведення боргу у ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня", як у нового боржника виник борг перед Позивачем на загальну суму 1 000 000,00 грн.
15.07.2010 Відповідачу була вручена вимога щодо сплати заборгованості та штрафних санкцій за договорами про переведення боргу, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Крім того, за порушення строків виконання грошового зобов'язання та згідно пунктів 9 договорів про переведення боргу Позивачем нарахована пеня у сумі 78 561,64 грн., 15 205,48 грн. - 3% річних, 68 672,88 грн. інфляційних.
Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення до суду.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Сторонами у зобов'язанні, згідно ст.510 ЦК України, є кредитор та боржник.
Діючим Цивільним кодексом України передбачено заміну боржника у зобов'язанні. Так, відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
У відповідності до статей 520-523 ЦК України між ТОВ "Перше Травня Комбікормовий Завод", ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" та ПП "Ростагроцентр" було укладено десять договорів про переведення боргу.
Вказаними договорами сторони урегулювали відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (ТОВ "Перше Травня Комбікормовий Завод") у зобов'язанні, що виникло із договору поставки №01/05/09-2 від 01.05.2009.
Згідно вказаних договорі про переведення боргу ТОВ "Перше Травня Комбікормовий Завод" перевело на ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" борг перед ПП "Ростагроцентр", що виник на підставі договору поставки №01/05/09-2 від 01.05.2009, на загальну суму 100 000 000,00 грн.
Кінцевий строк розрахунку Нового боржника перед Кредитором встановлено пунктом 7 Договорів, починаючи 12.02.2010 (договір №18), останній строк 12.05.2010 (договори №24, №25, № 26, № 27, №28, №29).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, копіями договорів, видатковими накладними, довіреністю та іншими матеріалами справи.
Відповідач не заперечив проти суми заборгованості та не надав суду доказів її сплати.
На підставі викладеного, суд вважає доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 1 000 000,00 грн.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Всупереч вимогам діючого законодавства та пунктів 7 договорів про переведення боргу №№18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, згідно до якого Новий боржник зобов'язувався розрахуватися із Кредитором в строки, які вказані в договорах, останній не розрахувався у сумі прийнятого боргу.
Статтею 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідальність за неналежне виконання зобов'язань за договорами про переведення боргу, передбачена пунктом 9 кожного договору, відповідно до якого, у випадку прострочення виконання більше ніж на 3 банківські дні, Новий боржник сплачує Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент порушення зобов'язання.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пунктів 9 договорів про переведення боргу Позивач нарахував Відповідачу пеню за період з 16.08.2010 по 16.02.2011 в сумі 78 561,64 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка є обґрунтованою та підлягає до стягнення.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаних вимог, Позивачем нараховано Відповідачу 68 672,88 грн. інфляційних та 15 205,48 грн. 3 % річних, за період з 16.08.2010 по 16.02.2011.
Вимога Позивача про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 15 205,48 грн. підлягає до задоволення.
Щодо вимоги позивача про стягнення з Відповідача 68 672,88 грн. інфляційних нарахованих за період з 16.08.2010 по 16.02.2011 то суд, перевіривши розрахунки Позивача, задовольняє її частково в сумі 66 000,00 грн., оскільки при підрахунку інфляційних за цей період Позивачем допущена помилка.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом участі у судовому засіданні та не заперечив щодо пред'явлених вимог.
На підставі ст. 49 ГПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 11 597,67 грн. та 235,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня", (с. Хутори, вул. Центральна,2, Черкаський район, Черкаська область, код 00851426) на користь приватного підприємства “Ростагроцентр", (м. Кіровоград, вул. Пархоменка, буд. 4, код 36421719) -1 000 000,00 грн. основного боргу, 78 561,64 грн. пені, 15 205,48 грн. річних, 66 000,00 грн. інфляційних, 11 597,67 грн. витрат по сплаті державного мита та 235,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Кучеренко