29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"01" червня 2011 р.Справа № 12/5025/841/11
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест” м. Хмельницький
до Приватного підприємства „Сантехмонтаж-Еліт” м. Хмельницький
про визнання договору підряду № 1/СЕ-а від 17.04.2008 року недійсним
Суддя Шпак В.О.
Представники сторін:
позивач не з'явився
відповідач ОСОБА_1 - за довіреністю №2 від 11.05.2011р.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" м. Хмельницький звернулось з позовом до Приватного підприємства "Сантехмонтаж-Еліт" м. Хмельницький про визнання недійсним договору підряду №1/СЕ-а від 17.04.2008р. Позивач вважає, що договір підряду №1/СЕ-а від 17.04.2008р. повинен бути визнаний судом недійсним виходячи із наступного. Згідно п.1.1 Договору підряду № 1/СЕ-а від 17.04.2008р. у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов'язання на власний ризик виконати своїми силами, засобами, з використанням своїх матеріалів роботу на об'єкті, що знаходиться у м. Хмельницькому по Проспекту Миру 94/1-А, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Проте, зазначений п. 1.1 Договору підряду № 1/СЕ-а суперечить чинному законодавству України та повинен бути визнаний судом недійсним з огляду на наступне. Ст. 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Однак, у п. 1.1 договору підряду сторони не визначили, що підрядник має виконати роботу саме за завданням замовника, що є визначальним для договорів такого типу. Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються ні основі договорів. Відповідно до приписів статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондує з статтею 193 ГК України. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання. Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Ч. 4 ст. 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Проте, сторони договору підряду не погодили в п. 1.1 що підрядник має виконати роботу за завданням замовника. Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” згідно зі статтею 217 ЦК правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 ЦК України суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Проте, позивач заперечує проти визнання недійсним тільки частини правочину, тобто п. 1.1. Договору підряду № 1/СЕ-а від 17.04.2008р., оскільки даний пункт визначає предмет договору, що є відповідно до ЦК України істотною умовою правочину, а тому договір підряду не міг би бути вчинений без включення умови про предмет договору до змісту правочину.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що статтею 203 ЦК України, на яку посилається позивач, надає виключний перелік підстав з яких визнається договір недійсним. Оспорюваний договір укладався в межах діючого законодавства без порушення вищевказаної статті Цивільного кодексу України. Посилання позивача на ст. 837 ЦК України є безпідставне. Даний договір був спрямований на настання правових наслідків, тобто ПП „Сантехмонтаж-Еліт” виконало роботи, але позивач за них не розрахувався.
Звертає увагу, що позивач подав даний позов для того, щоб затягнути розгляд справи №14/5025/67/11, що слухається Хмельницьким господарським судом. Крім того, з аналогічним позовом ТОВ „Хмельницькбудінвест” звертався уже до суду. Рішенням по справі № 8/5025/148/11 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
На цій підставі позовна заява подана безпідставно і тільки для того, щоб уникнути майнової відповідальності в зв'язку з невиконанням зобов'язань по оспорюваному договору і затягуванням розгляду справи № 14/5025/67/11, що слухається Хмельницьким господарським судом .
Просить в позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до наступних висновків.
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.
Так, відповідно до частин 1 та 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.
Позивач в якості підстав визнання договору недійсним посилається на те, що сторони в договорі підряду не визначили, що підрядник має право виконати роботу за завданням замовника
За нормою ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Проте, позивач зазначаючи, що вказані договори є недійсними, посилається лише на обставини, які визначають укладеність чи неукладеність договорів. При цьому, позивач не наводить доказів про наявність таких обставин невідповідності укладеного договору вимогам чинного законодавства, які тягнуть за собою визнання його недійсним..
Водночас статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З'ясовуючи і оцінюючи у судовому засіданні всі обставини справи, суд не встановив, а позивач не довів порушень при укладені спірних угод вимог ст. 203 ЦК України щодо змісту, форми укладення, волевиявлення і спрямованості цих угод.
З огляду на викладене, вимоги позивача не відповідають положенням чинного законодавству, не підтверджені належними доказами, а тому і не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу необхідно покласти на позивача.
Необхідно видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест” м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 72 (код 22784870) довідку про повернення з державного бюджету України зайво сплаченого квитанцією №2740.185.3 від 10.05.2011р. державного мита в сумі 151грн. (сто п'ятдесят одна гривня).
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест” м. Хмельницький до Приватного підприємства „Сантехмонтаж-Еліт” м. Хмельницький про визнання договору підряду № 1/СЕ-а від 17.04.2008 року недійсним відмовити.
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест” м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 72 (код 22784870) довідку про повернення з державного бюджету України зайво сплаченого квитанцією №2740.185.3 від 10.05.2011р. державного мита в сумі 151грн. (сто п'ятдесят одна гривня).
Суддя В.О. Шпак
Віддруковано 3 примірника:
1 -позивачу;
2 -відповідачу;
3 -до матеріалів справи.
Повний текст рішення складено 06.06.2011р.