73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
09.06.2011 Справа № 5024/812/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Білокриницький комбінат хлібопродуктів", смт. Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області,
до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 75", ст. Калініндорф Великоолександрівського району Херсонської області,
про розірвання договору безпроцентної цільової позики та стягнення 42000 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник. дов. 3 01-03/154 від08.06.2011 р.;
від відповідача: Костюкевич С.Ф., директор, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 08.07.1996 р.
Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Білокриницький комбінат хлібопродуктів" (позивач) у позовній заяві просить розірвати договір безвідсоткової цільової позики № 30 від 07 квітня 2010 року, який укладений між дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Білокриницький комбінат хлібопродуктів" та дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №75" (відповідач), а також стягнути з відповідача заборгованість в сумі 42000 грн., відповідно до умов договору. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що змінились істотні умови якими сторони керувалися при укладанні договору позики, а саме ліквідація позивача ДП ДАК "Хліб України" "Білокриницький комбінат хлібопродуктів" на підставі наказу ДАК "Хліб України" від 25 жовтня 2010 року за № 153 "Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації ДП ДАК "Хліб України".
Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач у відзиві позовні вимоги визнав, що підтвердив і в судовому засіданні.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обов'язки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи).
В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.
Ухвалою господарського суду від 24.05.2011 р. розгляд справи відкладався в зв'язку із неявкою представників сторін, ненаданням ними витребуваних документів та необхідністю представлення нових доказів.
В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
07 квітня 2010 р. між дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Білокриницький комбінат хлібопродуктів" (позикодавець) та дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 75" (позичальник) укладено договір безпроцентної цільової позики № 30, за яким позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на рахунок позичальника протягом 10 місяців по 7000 грн. щомісячно, а позичальник зобов'язується використати зазначену позику за цільовим призначенням і повернути її позикодавцеві в порядку та у строк, визначені цим договором.
Згідно п. 4.1 договору позика за цим договором надається строком на 10 місяців, тобто до 07 січня 2011 року. (а.с. 10)
Договір укладено на виконання наказу ДАК "Хліб України" №23 від 27.02.2010 р. "Про надання фінансової позики" (а.с. 9).
Позивачем на виконання договірних зобов'язань перераховано відповідачеві кошти в сумі 42000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з розрахункового рахунку позивача (а.с. 11-15, 59-64).
В подальшому змінились істотні умови якими сторони керувалися при укладанні договору позики, а саме наказом ДАК "Хліб України" від 25 жовтня 2010 року за № 153 "Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації ДП ДАК "Хліб України" "Білокриницький комбінат хлібопродуктів" припинена діяльність позикодавця - ДП ДАК "Хліб України" "Білокриницький комбінат хлібопродуктів", утворено комісію з ліквідації (а.с. 18-19). Зазначена обставина унеможливила виконання позикодавцем договірних зобов'язань.
Позивач 18.03.2011 р. за вих. № 01-03/93 направив відповідачу претензію з пропозицією про розірвання договору та повернення сумі позики - 42000 грн. Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді (а.с. 17).
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Виходячи з того, що в даному випадку наявні одночасно всі умови, передбачені частиною 2 статті 652 ЦК України, укладений договір безпроцентної цільової позики № 30 від 07 квітня 2010 року підлягає розірванню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У зв'язку з розірванням спірного Договору відпали правові підстави для користування відповідачем коштами, що отримані від позивача на умовах зазначеного Договору безпроцентної цільової позики, отже грошові кошти в сумі 42000 грн. підлягають поверненню позивачу.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Розірвати договір № 30 безпроцентної цільової позики, який був укладений між дочірнім підприємством державної акціонерної компанії "Хліб України" "Білокриницький комбінат хлібопродуктів" та дочірнім підприємством державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 75" 07.04.2010 року.
3. Стягнути з дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 75", ідентифікаційний код - 22733588, адреса: станція Калініндорф Великоолександрівського району Херсонської області, р/рахунок - № не відомий на користь дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Білокриницький комбінат хлібопродуктів", ідентифікаційний код - 00952373, адреса: буд. 5, вул. Каховська, смт. Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області, р/рахунок - не відомий, 42000 грн. основного боргу, 505 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Т.А. Остапенко
Повне рішення складено 14.06.2011 р.