"31" травня 2011 р.Справа № 35/17-957-2011
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МУНІЦИПАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ"
про стягнення 25000грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь
від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 10.03.11р.;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МУНІЦИПАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 25000грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.11р. порушено провадження у справі №35/17-957-2011.
05.04.11р. позивач подав доповнення до позовної заяви (вх.№10225/2011), згідно якого надав нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог.
За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 21.04.11р. строк розгляду спору по справі №35/17-957-2011 було продовжено до 31.05.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.04.2011р., про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
15.07.10р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МУНІЦИПАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (Покупець) було укладено договір №15-07/10, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити плитку керамічну для підлоги, гресь, гранит, клінкер(товар), за ціною 250грн. за 1кв.м. Загальна кількість плитки 100кв.м на суму 25000грн.
Пунктом 2.2. договору Покупець зобов'язався прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше 15 календарних днів з дня отримання товару.
В підтвердження виконання зобов'язань за договором позивачем була поставлена відповідачу плитка керамічна для підлоги обумовленої в договорі вартості, що підтверджується актом №41 приймання-передачі товару від 15.07.10р. та актом звірки взаєморозрахунків станом на 09.03.11р.
В порушення умов зазначеного договору відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк, у зв'язку з чим останнім на адресу відповідача направлено претензію від 30.11.2010р., згідно якої нагадав про необхідність оплатити заборгованість у розмірі 25000грн.
Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надіслав 20.01.11р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МУНІЦИПАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" повторну претензію щодо необхідності сплатити наявну заборгованість у сумі 25000грн., яка останнім була залишена без відповіді.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 25000грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "МУНІЦИПАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 25000грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МУНІЦИПАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 25000грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 250грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МУНІЦИПАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 9а; код ЄДРПОУ 34380681) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65101, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 25000(двадцять п'ять тисяч)грн., витрати по сплаті держмита на суму 250(двісті п'ятдесят)грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Суддя Гут С.Ф.
Повний текст рішення складено 02.06.2011р.