"08" червня 2011 р. Справа № 12/178/10
Позивач: ДП НАЕК “Енергоатом”, 01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, в особі ВП “Южно-Українська АЕС”, 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с 20,
Відповідач: КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, 55000,
м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8,
про стягнення 7878758 грн.99 коп.
Суддя А.К.Семенов
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1- довіреність № б/н від 23.12.10 року;
Від відповідача: ОСОБА_2 -довіреність № 03/34 від 14.01.2011 року.
СУТЬ СПОРУ: стягнення 7878758 грн.99 коп.
Позов поданий ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” до КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” про стягнення 5891598 грн.10 коп., з яких:
- 5412033 грн. 98 коп. - борг;
- 293580 грн. 05 коп. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням інфляційних процесів за період з 01.03.2009 року по 01.10.2010 року;
- 185984 грн. 24 коп. - річних за період з 21.02.2009 року по 01.10.2010 року.
Заявою від 06.12.2010 року позивач позовні вимоги збільшив та просить стягнути з відповідача 7706825 грн. 60 коп. (т.1, а.с.101).
Остаточно, заявою від 06.06.2011 року позивач просить стягнути з відповідача 7878758 грн.99 коп., з яких: 7187529 грн. 90 коп. - борг за період з 1 січня 2009 року по 31 жовтня 2010 року, 519879 грн. 90 коп. сума, на яку збільшився борг з урахуванням інфляційних процесів за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року, 171349 грн. 19 коп. - річні за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року, а також 7740 грн. 00 коп. витрати по оплаті за проведення судової експертизи, 25500 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов'язань по договору № 06-05/ПУ-9494-0-2003-ЦВКХ від 26.02.2003 року на відпуск теплової енергії в гарячій воді в частині розрахунків за надані послуги.
Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом матеріали надав, позовні вимоги визнає частково, в сумі основного боргу. Щодо нарахування суми, на яку збільшено борг з урахуванням інфляційних процесів та річних представник відповідача заперечує, мотивуючи це відсутністю грошових коштів.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача клопоче про залучен ня до участі в справі іншого відповідача -Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради.
Розглянувши матеріали справи та вказаного клопотання, господарський суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з наступного.
Відповідно до статті 24 ГПК України господарський суд за наявності достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Всупереч вимог статті 33, ГПК України відповідачем не доведена, обґрунтованість залучення до участі в справі іншого відповідача, а саме Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради.
В судовому засіданні 12 січня 2011 року за клопотанням представника позивача було призначено судово-економічну експертизу, проведення котрої було доручено Миколаївської філії Одеського науково дослідницькому інституту судових експертиз (т.1 а.с.143).
Провадження в справі було зупинено відповідно до статті 79 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 30.05.2011 року провадження в справі було понов-лено у зв'язку з її поверненням із Миколаївської філії Одеського НДІСЕ з висновком екс-перта № 169-171 від 30.03.11 року (т. 2 аркуші справи 43-44).
В судовому засіданні 08.06.2011 року представник відповідача подав клопотання про призначення повторної експертизи, оскільки не погоджується з правильністю та обґрунтованістю нарахування інфляційних збитків.
Клопотання відповідача від 08.06.2011 р. про призначення повторної експертизи задоволенню не підлягає з наступного.
Представник позивача проти цього клопотання заперечує у зв'язку з відсутністю підстав для проведення повторної експертизи.
Відповідно п.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/424 від 11.11.98 року повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності.
Всупереч вимог статті 33, ГПК України відповідачем не надано, належних та допустимих доказів в обґрунтування клопотання, які довели необґрунтованість або не правильність висновку експерта.
Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 08.06.2011 року за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Обставини справи.
26.02.2003 року між державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі ВП «Южно-Українська АЕС»(за договором постачальник) й комунальним підприємством «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство»(за договором абонент) було укладений договір № 06-05/ПУ-9494-0-2003-ЦВКХ від 26.02.2003 року на відпуск теплової енергії в гарячій воді (а.с. 14-17).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язаний цілодобово відпускає для споживання абоненту воду питної якості та приймає від нього на очистку госпобутові стічні води, а абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати спожиті послуги в кількості та обсягах передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1.8 договору постачальник зобов'язаний щомісячно разом з абонентом в передостанній робочий день звітного місяця складати акт про обсяги води, відпущеної абоненту за приладами обліку, що встановлені на межі експлуатаційної відповідальності.
Відповідно до п. п. 3.3, 3.4. договору оплата послуг здійснюється абонентом шляхом перерахування платіжним дорученням сум, які відповідають використаному об'єму послуг за звітний період, згідно рахунків, пред'явлених постачальником. Оплата послуг абонентом здійснюється в десятиденний термін від дня отримання рахунків, але не пізніше 20 числа поточного за звітним місяцем.
На виконання умов Договору позивач за період з 01 січня 2009 по 31 травня 2010 року надав послуги на загальну суму 5412033 грн. 98 коп. Це підтверджується актами про витрати питної води та скидання стічних вод (т.1 а.с.20-35) та рахунками (а.с.36-51).
Відповідач за отримані послуги не розрахувався.
На адресу відповідача 01.06.2010 року та 21.07.2010 року надіслані претензії, які залишені без задоволення.
На день подання позовної заяви відповідач заборгованість не сплатив.
Остаточно позивач просить стягнути з відповідача 7878758 грн.99 коп., з яких: 7187529 грн. 90 коп. - борг за період з 1 січня 2009 року по 31 жовтня 2010 року, 519879 грн. 90 коп. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням інфляційних процесів за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року, 171349 грн. 19 коп. -річні за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року, а також 7740 грн. 00 коп. - витрати по оплаті за проведення судової експертизи.
В обґрунтування позову позивач посилається на ст. ст. 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач, як вже вище вказано, свого представника в судове засідання направив, письмовій відзив на позовну заяву надав, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 7187529 грн. 90 коп. визнає повністю. Щодо нарахування суми, на яку збільшено борг з урахуванням інфляційних процесів та річних заперечує, мотивуючи це відсутністю грошових коштів.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи наведене, стягненню з відповідача підлягає борг в сумі 7187529 грн. 90 коп.
Крім того, позивач просить стягнути з боржника 519879 грн. 90 коп. - суму, на яку збільшився борг з урахуванням інфляційних процесів за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року, 171349 грн. 19 коп. річних за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року.
Щодо нарахування суми, на яку збільшено борг з урахуванням інфляційних процесів та річних представник відповідача заперечує, у зв'язку з відсутністю грошових коштів.
Заперечення відповідача проти стягнення суми, на яку збільшився борг з урахуванням інфляційних процесів та річних необґрунтовано з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від від-повідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Як вже вище вказано, ухвалою господарського суду від 12.01.2011 року по справі № 12/178/10 було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Миколаївській філії Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз.
На вирішення судової експертизи було поставлено таке питання:
Чи обґрунтовано проведені розрахунки інфляційних витрат та 3% річних у зв'язку із порушенням строків оплати наданих відповідачу послуг по договору № 06-05/ПУ-9494-0-2003-ЦВКХ від 26.02.2003 р.? Якщо необґрунтовано, то в якій частині: зазначити період нарахування, підстави та суму необґрунтованих нарахувань.
Здійснивши дослідження представлених документів, експерт прийшов до наступного висновку.
Розмір інфляційних витрат і 3% річних, розрахований в процесі експертного дослідження складає 519879 грн. 90 коп. і 171349 грн. 19 коп. відповідно.
Враховуючи висновок судового експерта представник позивача в судовому засіданні 08.06.2011 року позовні вимоги уточнив.
Таким чином, позовні вимоги, щодо стягнення суми, на яку збільшено борг з урахуванням інфляційних процесів (519879 грн. 90 коп.) та річних (171349 грн. 19 коп.) обґрунтовані і підтверджуються висновком судового експерта №169-171 від 30.03.2011 року.
Отже, стягненню підлягає 519879 грн. 90 коп. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням інфляційних процесів за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року, 171349 грн. 19 коп. річних за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року.
Вимога позивача щодо стягнення з відповідача витрат на проведення судової експертизи в сумі 7740 грн. 00 коп. підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, опла-ти послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне за без-печення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
- при задоволенні позову - на відповідача;
- при відмові в позові - на позивача;
- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задово-
лених позовних вимог.
Враховуючи, що витрати на експертизу відносяться до судових витрат і підтверджені відповідними документами -платіжними дорученнями № АЭС/2723,та № АЭС/2722 від 28.02.2011 року, господарський суд вважає вимогу позивача про стягнення витрат на проведення судової експертизи в сумі 7740 грн. 00 коп. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Уточнені позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (55000, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8, код ЄДРПОУ 31948866) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с 20, код ЄДРПОУ 20915546) 7187529 грн. 90 коп. боргу, 519879 грн. 90 коп. сума, на яку збільшився борг з урахуванням інфляційних процесів, 171349 грн. 19 коп. річних, всього 7878758 грн.99 коп., а також 7740 грн. 00 коп. витрат на проведення судової експертизи, 25500 грн. 00 коп. держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 09.06.2011 р.
Суддя А.К.Семенов