08.06.11 Справа № 5016/1800/2011
Суддя Ржепецький В.О., розглянувши матеріали заяви,
кредиторів: 1. Малого приватного підприємства «Алексстрой Приват», 54015, м. Миколаїв, вул. Терасна, 16/19, код 23080833
2. ОСОБА_1, 54015, АДРЕСА_1
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сприяння молодим науковцям і обдарованій молоді фонду «Факел», 54015, м. Миколаїв, вул. Терасна, 16/19 , код 31763849
про: визнання банкрутом
06 червня 2011р. кредиторами подано суду заяву про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сприяння молодим науковцям і обдарованій молоді фонду «Факел»за ознаками ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з неспроможністю останнього виконати грошові зобов'язання в сумі 559189,93 грн., а також відсутністю боржника за юридичною адресою.
Пункт 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі -Закон) передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до статті 16, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців створюється Єдиний державний реєстр, який містить повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього; серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію; дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них.
Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються держреєстратором (п. 7 ст. 19 Закону).
Як вбачається з матеріалів заяви, кредитором не надано доказів внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців інформації про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Сприяння молодим науковцям і обдарованій молоді фонду «Факел» за юридичною адресою, що підтверджується актом канцелярії суду від 06.06.11р. про відсутність додатку.
Крім того, відповідно до п. 13 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство має бути оплачена державним митом в порядку та розмірі, передбаченому чинним законодавством. Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»державне мито з заяв, що подаються до господарського суду із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 грн.
Додана до заяви квитанція № 1974/з12 від 27.05.11р. свідчить про сплату державного мита в розмірі 8,50 грн.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність обставин, з якими Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» пов'язує можливість порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, а тому заяву слід повернути заявнику у зв'язку з відсутністю передбачених чинним законодавством підстав для порушення справи про банкрутство на підставі ч. 1 ст. 9, ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ч. 1 ст. 9, ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 3, 4 ч. 1 ст. 63, 86 ГПК України, суд -
Заяву повернути кредиторам без розгляду.
Додаток: заява та додані до неї документи на 28 аркушах.
СуддяВ.О.Ржепецький