79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
31.05.11 Справа№ 5015/1797/11
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт - Інвест", м. Львів,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль життя",
м. Львів,
про: стягнення 36'872,37 грн.
Суддя М. Синчук
За участю представників:
позивача:ОСОБА_1. -дов. від 14.04.2011 р.,
відповідача:не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт - Інвест" до Товариства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль життя" про стягнення 45'505, 92 грн. Ухвалою від 31.03.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.04.2011 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) №3 від 04.03.2009 р. своєчасно та в повному обсязі не сплатив орендну плату, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 36'401,60 грн. Крім того, відповідачу нарахована пеню в розмірі 9'104,32 грн.
В судове засідання 19.04.2011 р. представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали.
В судовому засіданні 19.04.2011 р. оголошено перерву до 04.05.2011 р.
В судове засідання 04.05.2011 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судове засідання 04.05.2011 р. представник відповідача з'явився, щодо заявлених позовних вимог заперечив, подав відзив на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 04.05.2011 р. оголошено перерву до 31.05.2011 р., сторони повідомлено про час та місце розгляду справи судом, про що позивач та відповідач розписались.
В судове засідання 31.05.2011 р. представник позивача з'явився, повідомив, що через канцелярію суду 31.05.2011 р. подав уточнення позовних вимог. Проте, під час розгляду справи падав заяву про відкликання уточнених позовних вимог, у зв'язку з допущенням математичної похибки при розрахунку пені.
В судове засідання 31.05.2011 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду 30.05.2011 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання, оскільки представник перебуває у відрядженні. Проте, суду не надано доказів перебування уповноваженого представника відповідача у відрядженні.
Суд відхиляє заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на те, що відповідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Оскільки позовну заяву до суду подано 31.03.2011 р., спір має бути вирішено в строк до 31.05.2011 р.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між сторонами по справі укладено договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) №3 від 04.03.2009 р. (надалі -Договір).
Відповідно до умов договору орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення: №22, площею 455,02 кв.м., що знаходиться в будівлі, розташованій за адресою: м. Львів, вул. Замарстинівська, буд. 53.
Відповідно до п. 1.2. Договору об'єкт оренди належить орендодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу не житлового приміщення, посвідченого 28.01.2008 р. Корпало Г.В., нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, і зареєстровано в реєстрі за №547, та зареєстрованого ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" 29.01.2008 р. в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 2610131).
Згідно п. 2.1. Договору орендар зобов'язується використовувати об'єкт оренди для виробництва корпусних меблів.
Відповідно до п. 5.1. Договору об'єкт оренди передається орендарю на підставі Акту здачі-приймання об'єкту оренди, в якому зазначається опис технічного стану, кінцевий розмір площі, місце розташування об'єкту оренди. Акт здачі-приймання об'єкту оренди складається і підписується сторонами не пізніше дати початку орендного користування.
Згідно Акту здачі-приймання об'єкту оренди від 04.04.2009 р. позивачем передано відповідачу у тимчасове користування об'єкт оренди.
Додатковою угодою від 01.01.2011 р. до Договору №3 від 04.03.2009 р. сторони погодили, що Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2011 р.
Відповідно до п. 6.6. Договору орендна плата нараховується орендареві з дати підписання сторонами Актами здачі-приймання об'єкту оренди.
Згідно п. 6.2. Договору орендна плата за один календарний місяць використання об'єктом оренди становить 9'100,40 грн., в т.ч. ПДВ 1'516,73 грн.
Відповідно до п. 6.8. Договору, якщо інше не передбачено цим Договором, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату щомісяця авансом, не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачувальному місяцю, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця.
Відповідно до п. 3.3. Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату, інші платежі передбачені цим Договором.
На день розгляду справи заборгованість у сумі 36'401,60 грн. відповідачем не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відтак, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарський кодексом України.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як встановлено під час розгляду справи судом, між сторонами у справі укладено договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) №3 від 04.03.2009 р.
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач, в порушення п. 6.8. Договору, не вніс орендну плату своєчасно та в повному обсязі.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 36'401,60 грн. заборгованості по сплаті орендної плати, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно п. 11.2. Договору у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати або інших належних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 9'104,32 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, з огляду на наступне.
Ухвалою суду від 31.03.2011 р. позивача зобов'язано надати суду докази того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. В судові засідання представник позивача з'явився, проте вищезазначених доказів суду не надав.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 174, 193, 230, 232, 283 ГК України, ст. ст. 11, 509, 530, ЦК України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль життя" (адреса: 79032, вул. Пасічна, 88/90, м. Львів, ідентифікаційний код 33420382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт - Інвест" (адреса: 79040, вул. Городоцька, 359, м. Львів, ідентифікаційний код 35101984) 36'401,60 грн. основного боргу, 9'104,32 пені, 455,06 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні позовної вимоги про забезпечення позову відмовити.
4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя