79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.06.11 Справа№ 30/137
за заявою: АКБ «Трансбанк», м. Львів
про роз”яснення рішення суду по справі №30/137
За позовом: ДП «Львівський Бронетанковий ремонтний завод», м. Львів
до відповідача: АКБ «Трансбанк»в особі Західної регіональної філії АКБ «Трансбанк», м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ЛКП “Залізничтеплоенерго”
про зобов»язання до вчинення дій
Суддя Н.Мороз
Представники:
Від заявника - Москаль І.В.
Від позивача - Вахняк О.Є., Ланець А.С.
Від третьої особи -н/з
Суть спору:
Рішенням господарського суду Львівської області від 07.10.2010 р. у справі №30/137 за позовом державного підприємства “Львівський бронетанковий ремонтний завод”, м. Львів, до акціонерного комерційного банку “Трансбанк” в особі Західної регіональної філії АКБ “Трансбанк”, м. Львів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Львівське комунальне підприємство “Залізничнетеплоенерго”, м. Львів, про зобов'язання до вчинення дій позов було задоволено повністю та вирішено припинити зобов'язання державного підприємства “Львівський бронетанковий ремонтний завод” перед Акціонерним комерційним банком “Трансбанк” в особі Західної регіональної філії Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” у м. Львові за кредитним договором №291 від 29.12.2008 р. в частині сплати 300587,33 грн. шляхом зарахування зустрічної вимоги державного підприємства “Львівський бронетанковий ремонтний завод” до акціонерного комерційного банку “Трансбанк” в особі Західної регіональної філії акціонерного комерційного банку “Трансбанк” у м. Львові в сумі 300587,33 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги від 06.07.2010 р. та стягнуто з відповідача судові витрати. Рішення набрало законної сили.
12.05.2011 р. через канцелярію суду надійшла заява акціонерного комерційного банку “Трансбанк” в особі Західної регіональної філії АКБ “Транс банк”, м. Львів про роз'яснення рішення суду в частині механізму його виконання, а саме, чи покладено на ліквідатора банку обов'язок здійснити дії,
передбачені Постановою / положенням Національного банку України від 28.08.2001 р. №369 “Про затвердження Положення про застосування національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” шляхом виключення вимог первісного кредитора з відповідної черги.
Необхідність роз'яснення заявник вбачає в тому, що рішення є хоча зрозумілим, але не зовсім (неясним в частині, що стосується механізму його виконання. Відповідно до п. 9.4. Постанови / положення Національного банку України від 28.08.2001 р. №369 “Про затвердження Положення про застосування національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” ліквідатор вносить пропозиції щодо затвердження національним банком змін до реєстру вимог не частіше, ніж раз на квартал на підставі, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили та не оскаржене ліквідатором у встановленому законом порядку. Заявникові не зрозуміло, чи зобов'язано ліквідатора банку здійснити дії щодо внесення змін до реєстру вимог.
Як вбачається зі змісту судового рішення, воно мотивовано тим, що ні кредитним договором №291 від 29.12.2008 р., ні законодавством не встановлено заборони для зарахування зустрічних однорідних вимог в процесі ліквідації банку чи мораторію, а відмова АКБ “Трансбанк” зарахувати зустрічні взаємні вимоги ДП “Львівський бронетанковий ремонтний завод” в сумі 300587,33 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги від 06.07.2010 р. шляхом погашення зобов'язання ДП “Львівський бронетанковий ремний завод” перед АКБ “Трансбанк” за кредитним договором №291 від 29.12.2008 р. є безпідставною.
Згідно ст. 89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту.
Роз”яснення рішення, ухвали -це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, тобто викладення рішення, ухвали у більш ясній та зрозумілій формі.
Згідно із вимогами ст. 83 ГПК України, господарський суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, оцінюючи, відповідно до ст. 43 ГПК України, надані сторонами докази по справі на виконання ними свого процесуального обов'язку, передбаченого в ст. 33 ГПК України. Судовим рішенням не можуть покладатись обов'язки на суб'єктів, які не були стороною (відповідачем) у справі.
Зі змісту резолютивної частини рішення суду не вбачається покладення на ліквідатора банку як на окремого суб'єкта пов'язаних з предметом спору прав чи обов'язків. Питання виконання ліквідатором банку вимог нормативних актів, зокрема, Постанови / положення Національного банку України від 28.08.2001 р. №369 “Про затвердження Положення про застосування національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” не стосувалось предмету спору та судом не розглядалось. Норми вказаної постанови регулюють відносини, які виникають вже після винесення відповідного судового рішення, а тому вони не охоплюються змістом останнього. Питання обов'язковості для ліквідатора банку норм нормативного акту Національного банку України підлягає вирішенню у відповідності до положень Конституції України.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 86, 89 ГПК України, суд,-
Роз”яснити АКБ „Трансбанк”, що покладення на ліквідатора банку обов'язку здійснювати дії передбачені Постановою / Положенням, Національного банку України від 28.08.2001 р. №369 “Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” шляхом виключення вимог Львівського міського комунального підприємства «Залізничтеплоенерго»(первісного кредитора) на суму 300587,33 грн. з відповідної черги кредиторів АКБ «Трансбанк», господарським судом не розглядалося, оскільки не було предметом спору у справі №30/137 по якій прийнято рішення від 07.10.2010 р.
Суддя