79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.06.11 Справа№ 5015/2549/11
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Вікові традиції”, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВК-ФУДЗ”, с. Солонка Пустомитівського району Львівської області
про стягнення 16 053,79 грн.
Суддя Чорній Л.З.
При секретарі М.Фарина
Представники сторін:
від позивача: Солонина Р.Д. -представник
від відповідача: не з'явився
Судом роз'яснено зміст ст.ст. 20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
Суть спору:
Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Вікові традиції”, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВК-ФУДЗ”, с. Солонка Пустомитівського району Львівської області про стягнення 16 053,79 грн.
Ухвалою суду від 16.05.2011 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 07.06.2011 року.
07.06.11 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача 16 053,79 грн. боргу за поставлений товар. Крім того, подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст. 66-67 ГПК України про накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача. Однак, суд відмовляє у задоволені даної заяви, оскільки вона не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки в судове засідання не повідомив, письмових пояснень по суті позову суду не надав, хоча належним чином і в установленому законом порядку був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив.
17.08.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВК-ФУДЗ” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Вікові традиції” укладено договір договір поставки товару №ЛВ/11-70001, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов'язався передавати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.
Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі.
У відповідності з п. 2.1 договору поставка товару здійснюється постачальником в межах наявного асортименту протягом строку дії договору, відповідно до встановленої домовленості про постачання, специфікації, додаткових умов або за попереднім замовленням покупця.
Відповідно до п. 2.3 договору моментом здійснення поставки товарів постачальником є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації.
На виконання умов договору №ЛВ/11-70001 від 17.08.2009 р., позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 14 626,80 грн., що підтверджується розхідними накладними №Л1800420 від 10.10.09 р., №Л1801224 від 29.12.09 р., №Л1801159 від 24.12.09 р., №Л1800218 від 22.09.09 р., №Л1800102 від 12.09.09 р., №Л1800101 від 12.09.09 р., №Л 1800005 від 03.09.09 р.; видатковими накладними №Л1801814 від 27.02.10р. та №Л1801813 від 27.02.10 р. копію яких позивачем долучено до матеріалів справи. Доказом отримання товару відповідачем є відмітка штампу підприємства-відповідача на вищезазначених накладних згідно кільцевого доручення до даного договору.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар на умовах відстрочення платежу на 21 календарний день з дати отримання відповідної партії товару від постачальника.
Однак, у встановлені строки відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 14 626,80 грн.
Відповідно до п.5.6 договору сторони зобов'язані систематично не рідше одного разу на квартал проводити звіряння розрахунків за поставлену продукцію.
До матеріалів справи позивачем долучено двосторонній акт звірки розрахунків станом на 1 вересня 2009р.- 7 жовтня 2010 р. скріплений підписами та печатками сторін, який підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 14 633,76 грн.
Крім цього, відповідно до п. 7.2 договору відповідачу правомірно нараховано 1 426,99 грн. пені.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку відповідачу 18.10.10 р. направлено претензію №15 з вимогою сплати боргу, яку останнім залишено без відповіді та без задоволення.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 16 053,79 грн. з яких: 14 626,80 грн. -основна сума боргу, 1 426,99 грн. -пеня.
Вказане повністю підтверджується первинними документами, актом звірки розрахунків між сторонами, поясненнями представника позивача в судовому засіданні та не спростовано відповідачем в установленому законом порядку.
У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВК-ФУДЗ” (юридична адреса: 81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, АЗС-№6; р/р 26001000848001 у ІІ ЛФ ВАТ КБ „Надра”; МФО 325246; код ЄДРПОУ 32819098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Вікові традиції” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Газети „Правда”,50; р/р 26001273281900 у ПАТ „УкрСиббанк”, м. Харків; МФО 351005; код ЄДРПОУ 36572896) 14 626 грн. 80 коп.-основного боргу, 1 426 грн. 99 коп. пені, 160 грн. 54 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Чорній Л.З.