79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.05.11 Справа№ 5015/1170/11
За позовом Фізична особа -підприємець ОСОБА_5
До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БАРС» м. Львів
Про стягнення 1404,98 грн. боргу
Суддя Довга О.І.
Секретар Скремета О.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3 - довіреність від 20.05.2009 року
Від відповідача : ОСОБА_4 - довіреність від 04.05.2011 року
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.
Суть спору:
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ФОП ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРС»м. Львів про стягнення 1404,98 грн.
Представник Позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити.
Представник Відповідача у відзиві на позов проти заявлених вимог заперечує, та просить припинити провадження у справі, так як 23.11.2009 року господарським судом Львівської області було постановлено рішення у справі № 29/94 про стягнення з товариства суми основного боргу, штрафних санкцій та судових витрат.
Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.
Сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
25 червня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БАРС»ЛТД (Замовник), фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (Генпідрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідне виробниче підприємство «Екологія»(Субпідрядник) уклали Договір № Л-25/06 про надання послуг. За цим договором Генпідрядник зобов'язується забезпечити надання Замовнику комплексу послуг по проведенню інвентаризації шкідливих викидів в атмосферу та розробку документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах цього договору.
Замовник порушив свої зобов'язання та умови договору, а саме п. 1.1. та п. 5.3. в частині обов'язків Замовника щодо оплати послуг, у зв'язку з цим ФОП ОСОБА_5 було подано позов до господарського суду Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРС»ЛТД на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 грошових коштів.
Господарським судом Львівської області 23.11.2009 року винесено рішення по справі № 29/94 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРС»ЛТД на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 8250,00 грн. основного боргу; 1226,63 грн. пені; 326,03 грн. трьох процентів річних від простроченої суми; 1394,00 грн. інфляційних втрат; 131,97 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
31 березня 2010 року відділом державної виконавчої служби Радехівського районного управління юстиції було перераховано кошти на рахунок ФОП ОСОБА_5 у філії БАТ «Укрексімбанк»у м. Львові, згідно Наказу Господарського суду Львівської області № 29/94, в розмірі 10,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 31.03.2010 року; 23 квітня 2010 року - кошти в розмірі 657,98 грн.; 11 травня 2010 року - кошти в розмірі 438,00 грн.; 10 січня 2011 року - кошти в розмірі 10458,65 грн.
Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «БАРС»ЛТД незаконно утримувало кошти ФОП ОСОБА_5 та ухилялося від виконання Рішення господарського суду Львівської області № 29/94 від 23.11.2009 року до 10 січня 2011 року.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У первісній позовній заяві ФОП ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРС»ЛТД про стягнення коштів сума інфляційних втрат була визначена за період з жовтня 2008 року по червень 2009 року, а нарахування 3% річних від простроченої суми здійснювалось за період з 09 вересня 2008 року по 30 вересня 2009 року.
Отже, як зазначає Позивач, відповідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, сума інфляційних втрат за період з вересня 2009 року по грудень 2010 року становить 1091,86 грн., а сума заборгованості за рахунок трьох процентів річних в період з 01 жовтня 2009 року по 09 січня 2011 року збільшилась на 313,12 грн.
Провівши перерахунок вказаних сум, враховуючи рішення господарського суду Львівської області № 29/94, суд вважає, що до задоволення підлягає 860,86 грн. інфляційних втрат та 227,00 грн. три проценти річних від простроченої суми.
В решті позовних вимог припинити провадження у справі.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати віднести на сторони пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. 625 ЦК України, ст.ст. 12,33,34,35,49,82-84 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРС»ЛТД (80200, Львівська обл., м. Радехів, вул. Транзитна,9, МФО 385242, код ЄДРПОУ 19169477) користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 ( 79054, АДРЕСА_1, МФО 351005, ІК НОМЕР_1) 860,86 грн. інфляційних втрат, 227,00 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог припинити провадження у справі.
4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя