79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.06.11 Справа№ 5015/1632/11
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КНП», м.Львів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-російське підприємство «Технобуд», м. Львів
про стягнення 48 582,00 грн. заборгованості за поставку товарів.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар: Стасів І.І.
Представники:
від позивача: Коневалик А.В.-представник
від відповідача: не з”явився
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «КНП», м.Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-російське підприємство «Технобуд», м.Львів про стягнення 48 582, 00 грн. заборгованості за поставлений товар.
Провадження у справі порушено ухвалою від 28.03.2011 року (суддею Хабіб М.І.) та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 19.04.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі.
В судове засідання 19.04.2011 року позивач забезпечив явку повноважного представника. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоч така визнавалась судом обов”язковою, відзиву на позов, пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 01.04.2011 року, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.
Представнику позивача роз”яснено зміст ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України. Заяви в порядку ст.20 ГПК України від сторони до суду не надходили, представник позивача просив суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу, про що подав письмове клопотання. В судовому засіданні позивачем було подано заяву про виправлення описки в позовній заяві, зокрема у коді ЄДРПОУ позивача. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача 48 582, 00 грн. заборгованості.
З підстав, наведених в ухвалі від 19.04.2011 року розгляд справи був відкладений на 12.05.2011 року.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України № 3285-VI від 21.04.11 року суддю Хабіб М.І. обрано суддею Львівського апеляційного господарського суду, у зв”язку з чим 05.05.2011 року було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5015/1258/11, яка залишилась нерозглянутою суддею Хабіб М.І.
Внаслідок повторного автоматизованого розподілу справу № 5015/1632/11 розподілено судді Кітаєвій С.Б.
В канцелярію господарського суду 04.05.11р.за вх.№ 9931/11 від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи, у зв»язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання (через зайнятість в судовому засіданні 12.05.11р у справі №9/182(10), яка слухається в Вищим господарським судом України). В додаток до клопотання додано копію ухвали Вищого господарського суду України від 20.04.11р. по справі №9/182(10). Витребовуваних ухвалами суду від 28.03.11р., від 19.04.11р. документів, станом 12.05.2011р. відповідач не подав.
В судове засідання явку повноважного представника забезпечив лише позивач. Представнику позивача роз»яснено права та обов”язки відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяви про відвід судді, якій передано на розгляд дану справу, від сторін до суду не надходили. Представник позивача позовні вимоги підтримує та просить задоволити. В судовому засіданні представник позивача подав до справи копію договору № 11/02-3 про надання послуг, довіреності № 21/02-11, довіреності №01 від 21.02.2011 року, довіреності № 4 від 21.02.2011 року, оригінали яких суд оглянув в судовому засіданні.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Враховуючи обгрунтоване клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи. Ухвалою від 12.05.2011 року розгляд справи відкладено на 01.06.2011р.
В судове засідання 01.06.2011р. явку повноважного представника забезпечив позивач. Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити.
Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, мотивований відзив на позов, витребовувані документи не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали справи, заслухавши представника позивача, з»ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КНП»та Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-російським підприємством «Технобуд»був укладений усний договір поставки товарів.
28.10.2009 року та 18.11.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КНП»передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-російське підприємство «Технобуд»прийняло товари на загальну суму 48 582 грн. 00 коп. (сорок вісім тисяч п”ятсот вісімдесят дві гривні, 00 коп.), що підтверджується наступними документами: видатковою накладною № КН-0000453 від 28.10.2009 року, про видачу суміші для підливки -Pagel V1/50 в кількості 2000 кілограмів на суму 28 500, 00 грн., довіреністю № 353 від 27.10.2009 року на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «КНП»Товариством з обмеженою відповідальністю спільним ук раїнсько-російське підприємством «Технобуд»суміші для підливки, виданою на ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Технобуд», рахунком -фактурою № КН-0000520 від 27.10.2009 року;
-видатковою накладною № КН-0000454 від 28.10.2009 року про видачу волокна для армування поліпропіленового ВАП (фібра) 12 мм в кількості 162 кілограми за штуку на суму 5 832, 00 грн., довіреністю № 361 від 27.10.2009 року на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «КНП», Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-російським підприємством «Технобуд»волокна для армування поліпропіленового ВАП (фібра), виданою на ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-російським підприємством «Технобуд», рахунком -фактурою № КН-0000524 від 28.10.2009 року; податковою накладною № 478 від 28.10.2009 року;
- видатковою накладною № КН-0000476 від 18.11.2009 року на видачу суміші для підливки -Pagel V1/50 в кількості 1000 кілограмів на суму 14 250,00 грн., довіреністю № 426 від 18.11.2009 року на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «КНП»Товариством з обмеженою відповідальністю «Технобуд»суміші для підливки, виданою на ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-російським підприємством «Технобуд», рахунком -фактурою № КН-0000555 від 27.10.2009 року, податковою накладною № 501 від 18.11.2009 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю «КНП»28.02.2011 року було скеровано за підписом повноважної особи претензію з вимогою оплатити вартість отриманого товару в сумі 48 582, 00 ( сорок вісім тисяч п”ятсот вісімдесят дві гривні 00 коп.) до 07.03.2011 року. Претензія -вимога отримана відповідачем 02.03.2011 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції, однак залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.
Судом встановлено , що між ТЗОВ «КНП»та ТЗОВ спільне українсько-російське підприємство «Технобуд»було укладено в усній формі договір поставки товару.
ТЗОВ «КНП»передало, а ТЗОВ спільне українсько-російське підприємство «Технобуд»прийняло від позивача товару на загальну суму 48 582 грн. 00 коп., що підтверджується наступними документами: видатковою накладною № КН-0000453 від 28.10.2009 р., довіреністю № 353 від 27.10.2009 року, рахунком -фактурою № КН-0000520 від 27.10.2009 року, видатковою накладною № КН-0000454 від 28.10.2009 року, довіреністю № 361 від 27.10.2009 року, рахунком-фактурою № КН-0000524 від 28.10.2009 року, податковою накладною № 478 від 28.10.2009 року, видатковою накладною № КН-0000476 від 18.11.2009 року, довіреністю № 426 від 18.11.2009 року, рахунком- фактурою № КН-0000555 від 18.11.2009 року, податковою накладною № 501 від 18.11.2009 року. Товар прийнятий відповідачем без претензій та зауважень. Товар не повернутий позивачу, однак не оплачений.
Відповідно до ст.664 Цивільного кодексу України обов”язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент : вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов”язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Податкові накладні за № 478 від 28.10.2009 року, за № 501 від 18.11.2009 року підтверджують відображення сторонами операцій купівлі-продажу вказаного у видаткових накладних товару у своїх бухгалтерських та податкових документах.
Видаткові накладні № КН-0000453 від 28.10.2009 року, № КН-0000454 від 28.10.2009 року, № КН-0000476 від 18.11.2009 року підписані уповноваженою особою за довіреністю відповідача -ОСОБА_1; довіреності містять підписи керівника, головного бухгалтера підприємства відповідача, особи уповноваженої на отримання від позивача товару, скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю спільним українсько-російським підприємством «Технобуд».
У видаткових накладних зазначено найменування, асортимент та кількість товару, загальна ціна товару, ціна за одиницю товару,отже: є всі істотні умови, за яким сторони досягнули домовленості щодо товару і підтвердили це письмово.
У довіреностях відповідач визначив найменування товару, одиницю виміру, кількість , погодився і отримав товар по ціні вказаній у видаткових накладних; товар не повернув позивачу з тих чи інших причин; зауважень , претензій позивачу по поставленому товару не висловив, однак розрахунків з позивачем не провів.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо строк виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у 7- денний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок його негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити заборгованість в сумі 48 582 грн.00 коп.( сорок вісім тисяч п”ятсот вісімдесят дві гривні 00 коп.).Дану вимогу відповідач отримав 02.03.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. В претензії-вимозі позивач вимагав оплатити товар до 07.03.2011 року.Але ні станом на момент звернення з позовом до суду за захистом порушеного права, ні станом на час розгляду спору по суті товар не оплачений відповідачем.
Отже, позивач виконав свої зобов”язання перед відповідачем по поставці товару, відповідач свої зобов”язання по оплаті отриманого товару у строки, встановлені у претензії-вимозі не виконав -не оплатив отриманий товар.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов”язковими.
Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними і допустимими доказами ті обставини, на яких грунтуються заявлені вимоги, чи заперечення на позов.
Відповідач заявлені позивачем вимоги не спростував належними та допустимими доказами.
Оглянувши та дослідивши подані позивачем документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.
Оскільки спір виник з вини відповідача , то судові витратми по справі покладаються на нього.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,21,22,32,33,34,36,43,44,49,75,84,85 ГПК України, суд,-
Вирішив :
1. Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд»(юридична адреса: 79017, м.Львів, вулиця О.Басараб, 11-А, кв.8, поштова адреса: 79039, м.Львів, вул.Шевченка, 80, код ЄДРПОУ 13815583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КНП»( 79034, місто Львів, вул.Тернопільська, буд. 10, код ЄДРПОУ 32568975 ) 48 582,00 грн. заборгованості, 485,82 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК.
В судовому засіданні 01.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення. Повне рішення складено 06.06.2011 року.
Суддя Кітаєва С.Б.