79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
31.05.11 Справа№ 5015/884/11
за позовом: дочірнього підприємства “Гарантія -Маркет”, м. Київ
до відповідача: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів,
про стягнення 56200,71 грн.
за зустрічним позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів,
до відповідача: дочірнього підприємства “Гарантія -Маркет”, м. Київ,
про визнання недійсним договору суборенди №36-Льв/х/з від 18.04.2008 р.
Суддя Мороз Н.В
Представники:
від позивача -Лоік Т.К.
від відповідача -ОСОБА_1
Суть спору:
Позовну заяву подано дочірнім підприємством “Гарантія -Маркет”, м. Київ, до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів, про стягнення 56200,71 грн., з яких 43632 грн. -основний борг, 2743,09 грн. -3% річних, 9825,62 грн. -інфляційні нарахування. Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, м. Львів, подано зустрічний позов до дочірнього підприємства “Гарантія -Маркет”, м. Київ про визнання недійсним договору суборенди №36-Льв/х/з від 18.04.2008 р.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.02.2011 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 22.03.2011 р. В судовому засіданні 22.03.2011 р. оголошено перерву до 19.04.2011 р., про що представники сторін ознайомлені під розписку. Ухвалами суду від 19.04.2011 р., 17.05.2011 р., розгляд справи відкладався.
Представникам роз'яснено їх права згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.
У судових засіданнях представник позивача первісний позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, а зустрічний позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що 18.04.2008 р. між сторонами був укладений договір суборенди №36-Льв/х/з, за яким відповідач отримав у суборенду приміщення площею 72 кв.м. у м. Львів, вул. Хмельницького, 176 та був зобов'язаний щомісячно, не пізніше п'ятого числа поточного місяця сплачувати орендну плату (п. 3.9. договору) з розрахунку 75,75 грн./1 кв.м. (п. 3.8.1. договору). Однак, відповідач орендну плату не сплачував. Зазначений договір був підписаний зі сторони позивача його представником - ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності від 01.04.2008 р. в межах наданих їй повноважень. Просить первісний позов задовольнити, а в зустрічному позові -відмовити.
Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у зустрічній позовній заяві. Посилається на те, що нею був укладений із позивачем договір №35-Льв/х/з від 18.03.2008 р., до якого було внесено зміни додатковою угодою від 25.03.2008 р., яка належно виконувалась відповідачем. Договір №36-Льв/х/з був підписаний відповідачем формально, а зі сторони позивача цей договір був підписаний не уповноваженою особою. Тому цей договір відповідач не виконувала, оскільки такий на її думку не має юридичних наслідків. Просить у первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Позивачем за зустрічним позовом подано клопотання від 30.05.2011р. про зупинення провадження у справі та призначення почеркознавчої експертизи акту приймання-передачі приміщення в суборенду до договору суборенди №36-П66/Х/3 від 18.04.2008р. та довіреності від 01.04.2008р. Для проведення почеркознавчої експертизи просить поставити наступні питання - чи виконано рукопис на акті приймання-передачі приміщення в суборенду до договору суборенди № 36-П66/Х/3 від 18.04.2008р. громадянкою ОСОБА_4; чи виконано рукопис на довіреності від 01.04.2008р. громадянкою ОСОБА_4.
Крім того, в судовому засіданні ФОП ОСОБА_1 подала клопотання від 31.05.2011р., яким просить суд направити матеріали справи в слідчі органи для проведення перевірки щодо зловживань службовими особами з боку ДП «Гарантія -Маркет»своїми службовими обов'язками.
Однак, подані клопотання судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне. Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що спірний договір був підписаний не уповноваженою особою, а питання, які ставляться позивачем на експертизу, не стосуються предмету позову. Підпис гр. ОСОБА_4 на спірному договорі, акті приймання-передачі приміщення в суборенду та на довіреності від 01.04.2008р. орендодавцем- ДП „Гарантія-Маркет” не оспорюється, а підтверджується. Крім того, слід зазначити, що надіслання матеріалів до слідчих органів, можливо, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку. Однак, з матеріалів справи зазначені обставини не вбачаються, а такі докази відсутні.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
Як вбачається з довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців АБ№436266, ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1.
14.05.2007 р. між дочірнім підприємством “Строй-Маркет Груп” (орендодавець) та дочірнім підприємством “Гарантія -Маркет” (орендар) був укладений договір оренди №14/07-02, за яким орендодавець передав орендареві у тимчасове платне користування блок допоміжних цехів (літ. Б-4) в цілому за адресою м. Львів, вул. Хмельницького, 176 (п. 1.1.) загальною площею 6663,7 кв.м. (п. 1.2.). будівля використовуватиметься орендарем для організації магазину і розміщення офісів (п. 1.7.). Орендар має право передавати повністю або частково приміщення будівлі в суборенду (піднайом) без згоди орендодавця (пп. “е” п. 3.4.).
20.03.2008 р. між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) був укладений договір суборенди №35-Льв/х/з, за яким орендар передає суборендарю у тимчасове платне користування на визначений договором строк без права викупу частину нежилого приміщення загальною площею 71 кв.м. у м. Львів, вул. Хмельницького, 176 (п. 1.1.). План приміщення та його місцезнаходження зазначені у додатку №1 до вказаного договору. Додатковою угодою №35-Льв/х/з від 25.03.2008 р. про внесення змін до договору суборенди №35-Льв/х/з 20.03.2008 р. площу приміщення визначено 71,28 кв.м.. У відповідності до акту приймання-передачі №1 від 25.03.2008 р. це приміщення було фактично отримано відповідачем. Відповідач посилається на виконання умов цього договору, сплату за суборенду приміщення, підтверджуючи свої твердження відповідними квитанціями. Вимог, пов'язаних із виконанням сторонами умов вказаного договору позивач не заявляв.
18.04.2008 р. між тими ж сторонами був укладений договір суборенди №36-Льв/х/з, за яким орендар передає суборендарю у тимчасове платне користування на визначений договором строк без права викупу частину нежилого приміщення загальною площею 72 кв.м. у м. Львів, вул. Хмельницького, 176 (п. 1.1.). План приміщення та його місцезнаходження зазначені у додатку №1 до вказаного договору. Відповідач зобов'язаний щомісячно, не пізніше п'ятого числа поточного місяця сплачувати орендну плату (п. 3.9. договору) з розрахунку 75,75 грн./1 кв.м. (п. 3.8.1. договору). Приміщення було фактично отримано відповідачем, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.05.2008 р. Як вбачається з планів приміщень (додатків №1 до вказаних договорів), відповідачем було отримано в суборенду два суміжні приміщення третього поверху. Доказів проведення оплат за суборенду приміщення, суборендованого на підставі договору №36-Льв/х/з суду не надано, відповідач факт несплати за суборенду визнав у зустрічній позовній заяві.
Посилання відповідача на недійсність вказаного договору, як такого, що підписаний зі сторони орендаря не уповноваженою особою не знаходить підтвердження у матеріалах справи. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний договір зі сторони орендаря був підписаний не керівником, а від імені позивача - його представником - ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності від 01.04.2008 р. в межах наданих їй повноважень. Договір та додатки до нього скріплені печаткою позивача. Довідкою ДП „Гарантія-Маркет” №1542 від 30.05.2011р. (в матеріалах справи) додатково підтвердило підписання спірного договору уповноваженою особою.
Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Згідно із ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Однак, наявність передбачених законом підстав для визнання вказаного договору недійсним не була доведена суду у встановленому порядку належними доказами, а з матеріалів справи така недійсність не вбачається. Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. З урахуванням наведеного, у зустрічному позові слід відмовити.
В силу ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідним розрахунком, за невиконання умов договору №36-Льв/х/з від 18.04.2008 р. стягненню з відповідача підлягає 56200,71 грн., з яких 43632 грн. -основний борг, 2743,09 грн. -3% річних, 9825,62 грн. -інфляційні нарахування.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, але лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. ст. 15, 203, 207, 215, 526, 610, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства “Гарантія -Маркет”, м. Київ, пр-т. Перемоги, 94/1 (р/р 26009420111 в КФ АКБ «Морський транспортний банк», м. Київ, МФО 300829, ідентифікаційний код 32254181) -56200,71 грн. заборгованості, 562, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В зустрічному позові відмовити повністю.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Суддя
Рішення складено 03.06.2011р.