91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
06.06.11 Справа № 19/345.
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши заяву відповідача у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії -Луганського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», м. Луганськ
до Публічного акціонерного товариства «Антрацитівська база комплектації сільського господарства», м. Антрацит Луганської області
про стягнення 4162385,97 грн.
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1, юрисконсульт 1-ї категорії, довіреність від 05.07.2010 № 1474;
від відповідача -ОСОБА_2, довіреність від 06.05.2011 № 06/05-11,
Публічне акціонерне товариство „Антрацитівська база комплектації сільського господарства”, відповідач по справі, звернулось до господарського суду із заявою без номеру та дати, в якій просить змінити спосіб виконання рішення господарського суду Луганської області від 26.01.2011 по справі № 19/345 із звернення стягнення на майно боржника, яке перелічено в рішенні, на стягнення грошових коштів - заборгованості за кредитом в сумі -3500000 грн. 00 коп., за нарахованими та неотриманими відсотками в сумі 493712 грн. 33 коп., за нарахованими та неотриманими комісіями в сумі 2800 грн. 00 коп., по пені за прострочення заборгованості за кредитом у розмірі 165873 грн. 64 коп., за договором відновлюваної кредитної лінії № 111 від 01.10.2007.
В своїй заяві відповідач посилається на те, що ситуація з неналежним виконанням обов'язків перед позивачем виникла через об'єктивні обставини, які здебільшого не залежали від дій та волі відповідача, а стали наслідком світової економічної кризи, що призвело до спаду виробництва. Також відповідач посилається на те, що це пов'язано з постійним зростанням розміру податків і зборів, які доводиться сплачувати, на значне зменшення обсягів реалізації виготовленої цегли за останній рік, знаходження всіх найбільш ліквідних активів в банківській заставі позивача. Звернення стягнення на майно може призвести до ліквідації підприємства та до неможливості розрахуватись зі всіма боргами.
Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2011 проти задоволення заяви відповідача про зміну способу та порядку виконання рішення суду по даній справі, письмових заперечень не надав.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.06.2011 підтримав, викладене в заяві у повному обсязі.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи відповідача, викладені в заяві, та надані ним докази, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, суд дійшов висновку про відхилення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Луганської області по даній справі з наступних підстав.
Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.01.2011 у справі № 19/345 позовні вимоги задоволені у повному обсязі та звернено стягнення на майно, яке належить відповідачу у справі та є предметом іпотечного договору від 01.10.2007 за реєстровим № 2615, договору застави майна від 01.10.2007 за реєстровим номером № 2616, договору застави товарів в обороті від 01.10.2007. Це майно перелічено в цьому рішенні на виконання якого господарським судом було видано наказ від 11.02.2011 у справі № 19/345.
Згідно частини першої ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як зазначається у абзаці першому п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” від 26.12.03 року №14, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
У відповідності до п. 1.2. Роз'яснення ВАСУ від 12.09.1996 року № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України" - під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Заявник не довів суду неможливості виконання рішення господарського суду Луганської області від 26.01.2011 у справі № 19/345 раніше встановленим способом.
Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача про зміну способу та порядку виконання рішення від 26.01.2011 у справі № 19/345 шляхом стягнення грошових коштів - заборгованості за кредитом в сумі -3500000 грн. 00 коп., за нарахованими та неотриманими відсотками в сумі 493712 грн. 33 коп., за нарахованими та неотриманими комісіями в сумі 2800 грн. 00 коп., по пені за прострочення заборгованості за кредитом у розмірі 165873 грн. 64 коп., за договором відновлюваної кредитної лінії № 111 від 01.10.2007 у зв'язку з необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, господарський суд Луганської області
1. Заяву Публічного акціонерного товариства „Антрацитівська база комплектації сільського господарства” про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Луганської області по № 19/345 від 26.01.2011 залишити без задоволення.
Суддя Т.В.Косенко