91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
06.06.11 Справа № 15/104
За позовом
Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Нові технології», м. Київ
до Державного підприємства «Антрацит», м. Антрацит Луганської області
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», м. Київ
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша фондова брокерська компанія», м. Донецьк
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ
про стягнення 49 327 408 грн. 27 коп.
Колегія суддів господарського суду Луганської області у складі:
Пономаренко Є.Ю. (головуючий),
Мінська Т.М., Яресько Б.В.
За участю:
від позивача - ОСОБА_1., представник за довіреністю № б/н від 18.11.2010;
від відповідача - представник не прибув;
від ПАТ «Родовід Банк»- представник не прибув;
від ТОВ «Перша фондова брокерська компанія»- представник не прибув;
від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України - представник не прибув;
прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області - не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги:
- стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б48/1510/009;08/1510/004 від 15.10.2008 в сумі 37 513 291 грн. 00 коп.;
- стягнути з відповідача інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 9 603 402 грн. 50 коп. та 3% річних в розмірі 2 210 714 грн. 77 коп.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач та треті особи правом на участь своїх представників у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Разом з тим, відповідачем був поданий відзив на позовну заяву від 20.12.2010 № б/н, де він визнав позов у повному обсязі.
Від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України надійшло клопотання про відкладення слухання по справі від 03.06.2011 № 17/1084.
Дане клопотання судом відхиляється з наступних підстав:
- до клопотання не додано доказів поважності причин незабезпечення явки у судове засідання повноважного представника;
- неможливість прибуття у судове засідання одного певного представника жодним чином не впливає на необхідність виконання вимог суду в частині забезпечення участі в судовому засіданні представника, зокрема шляхом уповноваження будь-якої іншої особи;
- відкладення розгляду справи є неможливим через закінчення встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку вирішення даного спору (ухвалою від 03.02.2011 строк розгляду спору вже було продовжено на п'ятнадцять днів).
Також, слід зазначити, що представник Міністерства раніше вже знайомився з матеріалами справи, а отже Міністерство мало змогу викласти свою позицію по суті спору, і це при тому, що справа слухалася судом максимально встановлений процесуальним законом строк.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Крім того, слід зазначити, що ухвалою від 14.02.2011 провадження у справі було зупинено у звязку з надсиланням господарським судом матеріалів до прокуратури Луганської області.
При цьому, судом до прокуратури Луганської області було направлено повідомлення від 14.02.2011
Листом від 16.03.2011 № 6/1-5370-11 прокуратурою Луганської області повідомлено, що під час розгляду повідомлення господарського суду Луганської області від 14.02.2011 встановлено, що у період з 05.05.2010 по 30.07.2010 КРУ в Луганській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача у справі за період з 01.01.2008 по 01.04.2010. Інформацію про результати ревізії та акт від 30.07.2010 направлено до прокуратури м. Антрацита Луганської області. За результатами проведеної перевірки, у межах якої перевірялись питання, викладені у повідомленні господарського суду Луганської області від 14.02.2011, прокуратурою м. Антрацит відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях посадових осіб ДП «Антрацит»складів злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 367 КК України.
Також, в зазначеному листі обласної прокуратури вказано, що підстави для скасування вказаного рішення відсутні.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2011 ухвалу господарського суду Луганської області від 14.02.2011 про зупинення провадження у справі у зв'язку з направленням матеріалів справи до слідчих органів скасовано та справу повернуто для подальшого розгляду.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників учасників судового процесу, суд встановив наступне.
Між відкритим акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Нові технології»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Нові технології»відповідно до п. 1.1 Статуту), як продавцем, та державним підприємством «Антрацит», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу цінних паперів від 15.10.2008 № Б48/1510/009;08/1510/004 (далі - Договір).
Згідно предмету даного договору продавець (позивач у справі) зобов'язується передати, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити наступні цінні папери:
- 31 226 191 акцій ВАТ «Центрметалургкоксохім»вартістю 34 010 291 грн. 00 коп.;
- 3 175 055 акцій ВАТ «ВО «Нафтохімія»вартістю 3 503 000 грн. 00 коп. (п. 1.1 договору).
Умовами п. 1.2 договору встановлено, що загальна суму угоди складає 37 513 291 грн. 00 коп.
За положеннями п. 2.1 договору покупець зобов'язаний на протязі 3-х банківських днів з дня зарахування ЦП на рахунок покупця сплатити на банківський рахунок продавця загальну суму договору.
Отримання цінних паперів відповідачем у справі підтверджується актом приймання-передачі цінних паперів від 10.11.2008 (а.с. 10) та виписками зберігача з рахунку цінних паперів № 003370 депонента ДП «Антрацит»за 10.11.2008 про зарахування на рахунок акцій простих іменних ВАТ «Центрметалургкоксохім»та ВАТ «ВО «Нафтохімія»(а.с. 53 - 55).
Таким чином, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором на момент звернення до суду настав, але таке зобов'язання не було виконано.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором за ним утворився борг.
Розмір боргу станом на день подання позову до суду та на час прийняття даного рішення складає 37 513 291 грн. 00 коп.
У зв'язку з наявністю боргу позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, третіх осіб та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
За приписами ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ч. 1 ст. 177 Цивільного кодексу України до об'єктів цивільних прав відносяться речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
За положеннями ч. 1 ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
Згідно ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Статтею 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За частиною 3 вказаної статті у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Факт наявності заявленої до стягнення суми основного боргу підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відзивом на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Дії відповідача по визнанню позову в повному обсязі суперечать законодавству, а також порушують його інтереси, оскільки позивачем необґрунтовано нараховані інфляційні втрати та 3% річних в сумі 9 603 402 грн. 50 коп. та 2 210 714 грн. 77 коп. відповідно.
За положеннями ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ч. 2 сказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Так, заявлені позивачем вимоги по стягненню 3% річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню частково, враховуючи що обґрунтований розмір заявлених до стягнення сум за заявлений період (з 15.11.2008 по 01.11.2010) складає 2 210 318 грн. 82 коп. та 9 203 617 грн. 08 коп. відповідно.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню борг у сумі 37 513 291 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 9 203 617 грн. 08 коп. та 3% річних у сумі 2 210 318 грн. 82 коп. (Всього 48 927 226 грн. 90 коп.) У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК на відповідача покладаються судові витрати пропорційно задоволених вимог у складі: 25 293 грн. 45 коп. державного мита, а також 234 грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Нові технології»до Державного підприємства «Антрацит»за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»та третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша фондова брокерська компанія»та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про стягнення 49 327 408 грн. 27 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Антрацит», м. Антрацит Луганської області, вул. Ростовська, б. 38, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32226065, на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Нові технології», м. Київ, вул. Олеся Гончара, б. 73, офіс 5, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32588368: борг у сумі 37 513 291 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 9 203 617 грн. 08 коп., 3% річних у сумі 2 210 318 грн. 82 коп. витрати зі сплати державного мита у сумі 25 293 грн. 45 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234 грн. 09 коп. Наказ видати позивачу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 06.06.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено та підписано 09.06.2011.
СуддіЄ.Ю. Пономаренко
Т.М.Мінська
Б.В.Яресько