01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"31" травня 2011 р. Справа № 25/025-11
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрОпт «Мастер-енерго», Київська область, смт. Коцюбинське
про стягнення 27 205,44 грн.
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1. (довіреність від 17.02.2011 № 28/11/09Н);
відповідача - ОСОБА_2. (довіреність від 17.05.2011 № б/н).
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»(далі -Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрОпт «Мастер-енерго» (далі -Відповідач) про стягнення 27 205,44 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані простроченням виконання Відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором від 19.09.2005 № 010/06-11/164 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі 50 000,00 грн. строком до 18.09.2008 зі сплатою 19 % річних.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2011 порушено провадження у справі № 25/025-11 та призначено її до розгляду на 10.05.2011.
У судове засідання 10.05.2011 представник Позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, просив відновити строк позовної давності, надав витребувані судом документи та письмові пояснення причин пропуску строку позовної давності, представник Відповідача не з'явився, хоча про дату та час судового засідання був належним чином повідомлений.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.05.2011 розгляд справи відкладено на 24.05.2011.
19.05.2011 через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому позов не визнається повністю та заявлено про застосування строку позовної давності.
У судовому засіданні 24.05.2011 оголошено перерву до 31.05.2011.
31.05.2011 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання Відповідача про стягнення з Позивача витрат на послуги адвоката.
У судовому засіданні 31.05.2011 представник Позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення щодо них та витребувані судом документи. Представник Відповідача у судове засідання з'явився, позов не визнає повністю з підстав викладених у відзиві, просить суд застосувати строк позовної давності до заявлених позовних вимог Позивача.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Відповідача, суд -
Між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що діє в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль») (за договором -Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрОпт «Мастер-енерго»(за договором -Позичальник) укладено кредитний договір від 19.09.2005 № 010/06-11/164 (далі -Кредитний договір).
Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору Кредитор, на положеннях та умовах цього Кредитного договору відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 500 000,00 грн. із сплатою 19 % річних, строком до 18.09.2008.
Згідно пунктів 3.2., 3.3. Кредитного договору сторони встановлюють, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по Кредитному договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом включно. Сторони встановили наступний порядок погашення заборгованості за цим Кредитним договором: в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом; у другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість); в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування Кредитором, та інша безспірна заборгованість Позичальника за цим Договором.
Відповідно до пункту 6.1. Кредитного договору відсотки за кредит Позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на розрахунковий рахунок Кредитора № 20689259 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається Позичальником у відповідності до Графіка погашення заборгованості (додаток № 1 до Кредитного договору), а у випадку, якщо такий не був укладений -не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного в пункті 1.1. цього Кредитного договору.
Згідно пункту 6.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язується сплачувати Кредитору, додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит, неустойку, передбачену статтею 10 даного Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків за кредит, використання кредитних коштів не за цільовим призначенням, порушенням умов пункту 8.2. цього Кредитного договору.
Пунктом 9.1. Кредитного договору визначено строк дії Кредитного договору, відповідно до якого Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення Позичальником заборгованості за кредитом.
Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно із частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Дослідивши Кредитний договір (оригінал оглянутий судом у судовому засіданні, копія наявна в матеріалах справи), суд дійшов висновку про те, що Кредитний договір є укладеним, так як сторони дійшли згоди з усіх істотних умов Кредитного договору що засвідчено підписами повноважних представників сторін та скріплено їх печатками.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Одним із засобів встановлення цих даних є письмові докази.
Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Таким актом на який посилається як Позивач у своїй позовній заяві, так і Відповідач у відзиві на позовну заяву, є рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2010 № 33/696-48/485 залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 № 33/696-48/485 (копії наявні в матеріалах справи).
Зважаючи на те, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли під час виконання умов Кредитного договору від 19.09.2005 № 010/06-11/164, суд бере до уваги лише ті преюдиціальні факти, що стосуються виконання умов вказаного Кредитного договору та обставин, на які посилається представник Позивача як на підставу поважності причин пропущення річного строку позовної давності.
Так, рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2010 № 33/696-48/485 залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 № 33/696-48/485 встановлено, що Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надавши Позивачу кредитні кошти на загальну суму 500 000,00 грн., що Відповідачем не заперечується.
В порушення умов Кредитного договору Відповідачем станом на 18.09.2008 не були вчасно виконані зобов'язання щодо повернення кредитних коштів. Зазначені обставини підтверджуються Довідкою від 27.07.2009 № 456, що зазначена в рішенні господарського суду міста Києва від 27.09.2010 № 33/696-48/485 та не заперечуються сторонами.
Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію від 25.12.2008 № 09-07-01/09/13574 з вимогою здійснити погашення заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 12.12.2008 складала 350 000,00 грн., а також пеню.
Таким чином, з урахуванням преюдиціальних фактів встановлених рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2010 № 33/696-48/485 залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 № 33/696-48/485, господарський суд Київської області дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання Відповідача за Кредитним договором від 19.09.2005 № 010/06-11/164 по сплаті кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом.
У позовній заяві заявлено вимогу про відновлення строку позовної давності для стягнення пені з мотивів поважності пропущеного строку встановленого пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.
Відповідач проти відновлення строку позовної давності заперечує, просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності, встановлені частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України.
Суд, дослідивши наявні по справі докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача щодо застосування строку позовної давності, дійшов висновку про недоведеність Позивачем поважності причин пропущення строку позовної давності для стягнення пені та про задоволення заяви Відповідача про застосування строку позовної давності з наступних підстав.
Відповідно до Розрахунку заборгованості від 23.05.2011 № 35-7-1-03/5-475, підписану повноважним представником Позивача та скріпленою його печаткою, судом встановлено, що періоди виникнення прострочення заборгованості Відповідача складають з 19.09.2008 по 11.12.2008 на суму 450 000,00 грн., з 12.12.2008 по 14.12.2008 на суму 350 000,00 грн., з 15.12.2008 по 16.12.2008 на суму 250 000,00 грн., з 17.12.2008 по 29.12.2008 на суму 150 000,00 грн. Також встановлено початок перебігу прострочення зобов'язання Відповідача по сплаті відсотків за користування кредитом, а саме: з 01.11.2008 по 26.11.2008 на суму 7 241,80 грн.
Враховуючи те, що кінцевим періодом нарахувань прострочення заборгованості Відповідача по сплаті кредитних коштів являє собою повне погашення кредиту, що також відображено у вищенаведеному Розрахунку заборгованості від 23.05.2011 № 35-7-1-03/5-475, суд дійшов висновку про повне виконання умов основного зобов'язання Відповідачем з пропущенням строку сплати кредитних платежів.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Таким чином, застосування річного строку позовної давності про стягнення пені відповідно пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, починає свій перебіг та закінчується на суму 450 000,00 грн. з 19.09.2008 по 19.09.2009, на суму 350 000,00 грн. з 12.12.2008 по 12.12.2009, на суму 250 000,00 грн. з 15.12.2008 по 15.12.2009, на суму 150 000,00 грн. з 17.12.2008 по 17.12.2009, що підтверджує сплив строку позовної давності до вказаних вимог.
Твердження представника Позивача про поважність причин пропущення строку позовної давності для стягнення пені з посиланням на те, що відповідно до п.7.5 Кредитного договору директором Київської регіональної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" видано наказ від 12.06.2009 № 951 про примусову сплату боргового зобов'язання: пені у сумі 27 205,44 грн. в зв'язку з чим не було необхідності звертатися до суду, не дає достатніх підстав поважності пропущеного строку позовної давності з огляду на наступне.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2010 № 33/696-48/485, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 № 33/696-48/485, визнано недійсним наказ про примусову сплату боргового зобов'язання від 12.06.2009 № 951, винесеного Київською регіональною дирекцією Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «УкрОпт «Мастер-енерго»списані грошові кошти у сумі 27 205,44 грн., у зв'язку із невірним трактуванням Банку на свою користь приписів статті 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», що зумовило списання вказаних грошових коштів без достатньої правової підстави.
Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно приписів частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищевикладене, пояснення представників сторін та докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що вимога Позивача про відновлення строку позовної давності для стягнення пені задоволенню не підлягає, в зв'язку із пропущенням строку спеціальної позовної давності без поважних причин, а саме: через невірне трактування Позивача на свою користь приписів статті 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», що зумовило списання вказаних грошових коштів без достатньої правової підстави.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про застосування строку позовної давності за заявою представника Відповідача до позовної вимоги Позивача про стягнення пені за Кредитним договором від 19.09.2005 № 010/06-11/164, із застосуванням наслідків передбачених частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України.
Відповідачем подано через канцелярію господарського суду Київської області клопотання від 31.05.2011 № 7421 про стягнення з Позивача витрат на послуги адвоката.
Господарський суд, дослідивши наявні по справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про задоволення заявленого клопотання представника Відповідача з наступних підстав.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України оплати послуг адвоката входить до складу судових витрат.
Згідно з частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Відповідно до наявних в матеріалах справи письмових доказів суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрОпт «Мастер-енерго»(за Договором-1 -Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Адвокатська контора «ОСОБА_3 і ОСОБА_2» (за Договором-1 -Контора) укладено Договір про надання правової допомоги від 17.05.2011 № 007/11-ап (далі -Договір-1).
Відповідно до пункту 1.1. Договору-1 Клієнт в порядку та на умовах, визначених Договором-1, доручає, а Контора зобов'язується надати правову допомогу з приводу представлення інтересів Клієнта, в обсязі та на умовах, визначених цим Договором-1. Під правовою допомогою розуміється представництво інтересів Клієнта у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»щодо стягнення у судовому порядку з Клієнта сум штрафних санкцій за кредитним договором від 19.09.2005, який розглядається господарським судом Київської області за № 25/025-11.
Пунктом 3.1. Договору-1 передбачений розмір гонорару, який Клієнт зобов'язується оплатити Конторі не пізніше 30.05.2011 за надання послуг за цим Договором-1, що становить 3000,00 грн.
Згідно пункту 5.1. Договору-1 він вважається укладеним і набирає чинності після підписання його уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін з 17.05.2011 та діє до моменту завершення господарським судом Київської області розгляду справи по суті.
Дослідивши Договір-1 (оригінал оглянутий судом у судовому засіданні, копія наявна в матеріалах справи), суд дійшов висновку про те, що Договір-1 є укладеним, так як сторони дійшли згоди з усіх істотних умов Договору-1, що засвідчено підписами повноважних представників сторін та скріплено їх печатками.
На виконання пункту 3.1. Договору-1 Відповідачем було сплачено на користь Адвокатського об'єднання «Адвокатська контора «ОСОБА_3 і ОСОБА_2»грошові кошти у сумі 3000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.05.2011 № 339, засвідченим повноважним представником банківської установи та скріплений її печаткою.
У ході судового розгляду справи судом досліджено наступні письмові докази: Свідоцтво про реєстрацію адвокатського об'єднання від 09.08.2007 № 550; Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 31.08.2007 № 211801; Довідку від 31.05.2011 № б/н про підтвердження наявності в складі Адвокатського об'єднання «Адвокатська контора «ОСОБА_3 і ОСОБА_2»адвоката ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_2; Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 11.05.2004 № 334 ОСОБА_3; Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26.06.2006 № 227/н ОСОБА_2; Довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 17.09.2007 № 1311 (оригінали оглянуті судом, копії залучені до матеріалів справи).
На підставі вищевикладеного та наявних в матеріалах справи доказів, суд встановив факт надання правової допомоги Адвокатським об'єднанням «Адвокатська контора «ОСОБА_3 і ОСОБА_2»за Договором про надання правової допомоги від 17.05.2011 № 007/11-ап, а саме адвокатом ОСОБА_2.
З урахуванням наведеного, пояснень сторін та доказів, досліджених судом, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника Відповідача щодо стягнення з Позивача витрат на послуги адвоката.
Витрати по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та відшкодування витрат на послуги адвоката згідно з статтею 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на Позивача.
Керуючись статтями 4, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У позові відмовити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»(01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7Б, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23494105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрОпт «Мастер-енерго» (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, буд. 9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33482826) 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.О. Саванчук
Повне рішення складено 07.06.2011
Суддя Саванчук С. О.