01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"16" травня 2011 р. Справа № 18/038-10/3
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баннерман Волд Клас Фарм Україна", м. Київ
до Дочірнього підприємства "Квеєнбергер-Україна", м. Бориспіль, Київська область
про стягнення 135902,80 грн.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання
Обставини справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Баннерман Волд Клас Фарм Україна" (далі позивач) заявлено позов до Дочірнього підприємства "Квеєнбергер-Україна" (далі відповідач) про стягнення 135902,80 грн. суми втраченого товару, що фактично є збитками за втрачені ДП "Квеєнбергер-Україна" медикаменти.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором транспортного експедирування від 03.02.09р. №770-Т, а саме: не поставив товар у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.10р. у справі №18/038-10 (суддя Кошик А.Ю.) позов залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.10р. апеляційну скаргу ТОВ "Баннерман Волд Клас Фарм Україна" задоволено, ухвалу господарського суду Київської області від 28.09.10р. скасовано повністю; справу передано до господарського суду Київської області на розгляд по суті.
На підставі резолюції голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 24.11.10р. справа №18/038-10 була прийнята до розгляду суддею Лопатіним А.В., справі присвоєно номер 18/038-10/3, розгляд справи призначено на 14.12.10р.
02.12.10р. на адресу господарського суду Київської області надійшов запит з Київського апеляційного господарського суду про направлення справи за касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.11р. касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Квеєнбергер -Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.10р. повернуто скаржнику без розгляду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.11р. розгляд справи призначено на 09.02.11р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.11р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 22.02.11р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.11р. було відкладено на 05.04.11р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.11р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд даної справи було відкладено на 26.04.11р.
В судовому засіданні, яке відбулося 26.04.11р. господарським судом було оголошено перерву до 12.05.11р.
10.05.11р. на адресу господарського суду Київської області від ДП "Квеєнбергер-Україна" надійшов відзив на позовну заяву.
10.05.11р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ "Баннерман Волд Клас Фарм Україна" надійшли додаткові пояснення до позовної заяви.
В судовому засіданні, яке відбулося 12.05.11р. господарським судом було оголошено перерву до 16.05.11р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд,
встановив:
03.02.09р. між ДП "Квеєнбергер-Україна" (виконавець) та ТОВ "Баннерман Волд Клас Фарм Україна" (замовник) було укладено договір транспортного експедирування №770-Т (далі - Договір), предметом якого є взаємовідносини сторін, які пов'язані з організацією міжнародних вантажних перевезень і вантажних перевезень по Україні у відповідності до діючого законодавства України, вимог Конвенції про договір міжнародного перевезення, Митної конвенція про міжнародні перевезення із застосуванням книжки МДП, Європейської угоди про режим праці і відпочинку водіїв, Конвенції про дорожні перевезення небезпечних вантажів, а також погодженої сторонами заявки на організацію вантажних перевезень, яка визначає умови виконання перевезень. Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та кріплений їх печатками.
Приписами п.п. 2.1 Договору передбачено, що виконавець за винагороду від свого іменні і за рахунок замовника надає транспортно-експедиторські послуги по організації вантажних перевезень, а замовник надає для перевезення вантаж в об'ємах відповідно до заявки, яка є невід'ємною частиною даного договору, та оплачує вартість наданих послуг.
У відповідності до вимог п.п. 2.1 Договору, замовник (позивач) направив виконавцю (відповідачу) заявку на перевезення вантажу (від 25.02.09р. №25/02 (2), копія в матеріалах справи) на перевезення медикаментів "BIONORICA AG" GERMANY" вагою 737 кг з м. Києва (Україна) до м. Шимкент (Казахстан), отримувач ТОВ "Ак - Ниет" (Казахстан).
Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Квеєнбергер-Україна" було прийнято до перевезення з м. Києва до м. Шимкент (Казахстан) 737 кг медикаментів, а саме: Бронхипрет, краплі оральні по 100 мл. фл. №1 - 80 упаковок; Канефрон Н драже №60 - 7050 упаковок; Імупрет, краплі оральні по 100 мл. фл. №1 - 800 упаковок; Бронхипрет, краплі оральні по 50 мл. фл. №1 - 140 упаковок; Синупрет драже № 50 - 450 упаковок; Канефрон Н краплі д/перор. застосування по 100 мл. фл. №1 - 1200 упаковок; Клімадион таб. в/о №60 - 650 упаковок; Бронхипрет ТП таб в/о №20 - 195 упаковок; Бронхипрет ТП таб. в/о №50 - 150 упаковок, загалом 10715 упаковок медикаментів.
Перевезення вантажу, який передавався відповідачу для організації перевезення, було здійснено на підставі авіанакладної №670 КВР 0369 0820 рейсом NN 202/28/УН215/03 (копія міститься в матеріалах справи).
Факт отримання 10715 упаковок медикаментів для перевезення підтверджується залученими до матеріалів справи копіями: інвойсу №113611-1 від 11.02.09р.; інвойсу №113611-2 від 11.02.09р.; транспортної накладної від 26.02.09р. №04566/1, транспортної накладної від 26.02.09р. №04566/2, договору доручення від 01.01.08р. №01/01-ТК/671 та вантажно-митними деклараціями №7448, №7449.
Однак, в м. Шимкент (Казахстан) (місце доставки медикаментів) виявлено недостачу 2401 упаковку медикаментів - Канефрону Н, драже № 60; факт нестачі відображено в акті експертизи №108 від 05.03.09р. (п. 17), копію якого залучено до матеріалів справи.
Підпунктом 3.2.3 Договору передбачено обов'язок виконавця забезпечити доставку вантажу в пункт призначення в строки відповідно до Заявки замовника.
Згідно п.п. 3.2.4. Договору, виконавець прийняв на себе зобов'язання нести відповідальність за схоронність вантажу і пломб на шляху прямування до місця призначення.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 03.04.09р. №11 про необхідність сплатити вартість недопоставленого товару, штраф та вартість понесених збитків. Вказана претензія відповідачем залишена без задоволення та належного реагування.
Кількість та вага доставлених медикаментів, які передавались відповідачу для організації перевезення до м. Шимкент (Казахстан) підтверджується актом експертизи №108 від 05.03.09р. та вантажно-митною декларацією №51339/28039/0000141. Відповідно до зазначених документів, в м. Шимкент було доставлено вантаж вагою 707,7 кг, а саме: Бронхипрет ТП табл. в/о №20 - 195 упаковок; Бронхипрет ТП табл. в/о №50 - 150 упаковок; Бронхипрет, краплі оральні по 50 мл. фл. №1 - 140 упаковок; Бронхипрет, краплі оральні по 100 мл. фл. №1 - 80 упаковок; Канефрон Н краплі д/перор. застосування по 100 мл. фл. №1 - 1200 упаковок; Канефрон Н драже №60 - 4649 упаковок; Клімадион таб. в/о №60 - 650 упаковок; Синупрет драже № 50 - 450 упаковок; Імупрет, краплі оральні по 100 мл. фл. №1 - 800 упаковок.
Актом експертизи №108 від 05.03.09р. було зафіксовано факт недостачі 2401 упаковки Канефрону Н, драже №60.
При цьому, з акта експертизи №108 від 05.03.09р. вбачається, що перевезення вантажу супроводжувалось в т.ч. інвойсами №113611-1 та №113611-2 від 11.02.09р. та зазначено, що кожна упаковка містила на собі найменування товару, серію, виробника, кількість та вагу вантажу.
09.03.10р. між компанією BIONORIKA AG та ТОВ "Баннерман Волд Клас Фарм Україна" було укладено договір поступки права вимоги, відповідно до умов якого компанія BIONORIKA AG передала належне їй право вимоги, а також стягнення суми втраченого товару ТОВ "Баннерман Волд Клас Фарм Україна" (копія договору міститься в матеріалах справи, додаток до пояснень позивача від 17.05.10р.).
Відповідно до розділу 1 Договору поступки права вимоги від 09.03.10р., позивач отримав право замість компанії BIONORIKA AG вимагати у ДП "Квеєнбергер-Україна" згідно зобов'язань по контракту №770-Т від 03.02.09р., відшкодування суми втраченого товару, сплати будь-яких штрафних санкцій за порушення умов Контракту №770-Т від 03.02.09р., а також інших прав передбачених законодавством України.
Приписами частини першої статті 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Статтею 932 ЦК України визначено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Аналогічний припис міститься у ст. 224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань покладається при наявності вини (умислу або необережності).
У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.
Проте, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності. При цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони.
Суб'єктом цивільного правопорушення є боржник, а об'єктом правопорушення -зобов'язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну -протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Приписи вказаних статей є спеціальною нормою, тобто передбачають особливості відшкодування шкоди, які відрізняють її від загальних правил деліктної відповідальності.
Отже, предметом доказування позовної вимоги про стягнення збитків є факти неправомірних дій (бездіяльності) відповідача, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) відповідача і заподіяння ним шкоди.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тобто обов'язок щодо доведення наявності складу цивільного правопорушення, наявність всіх елементів якого є обов'язковою передумовою деліктної відповідальності, покладений на позивача.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено факт наявності вини відповідача, яка підтверджується актом експертизи від 05.03.09р. №108, понесення позивачем прямих збитків в розмірі 135902,80 грн. (вартість втраченого вантажу) та факт існування причинного зв'язку між ними (наявність договірних відносин між сторонами).
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Баннерман Волд Клас Фарм Україна" про стягнення з Дочірнього підприємства "Квеєнбергер-Україна" 135902,80 грн. збитків, є обґрунтованими, документально підтвердженими та правомірними, у зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву господарський суд вважає непереконливими та недостатніми для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки як вбачається з матеріалів справи, відповідач фактично надавав послуги транспортного експедитора, а не перевізника; позивачем заявлено позов до особи, яка організовувала перевезення, а не до перевізника, і відповідно посилання відповідача на застосування скорочених строків позовної давності є безпідставними. Кількість отриманих відповідачем упаковок медикаментів для організації перевезення підтверджується вантажно-митними деклараціями №7448 та №7449.
Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача 41591,74 грн. адвокатських послуг. В обґрунтування вказаної вимоги позивач зазначає, що між ТОВ "Баннерман Волд Клас Фарм Україна" та адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" було укладено договір від 10.11.09р. №10/11-2009 про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого адвокатське об'єднання за завданням позивача здійснило підготовку та подачу позовної заяви до Дочірнього підприємства "Квеєнбергер-Україна" про стягнення збитків, підготовку та подачу процесуальних документів та представництво інтересів замовника - ТОВ "Баннерман Волд Клас Фарм Україна". На виконання умов згаданого договору ТОВ "Баннерман Волд Клас Фарм Україна" сплатило 38591,74 грн. -вартість юридичних послуг. На підтвердження вказаного факту господарському суду надано копії платіжних доручень від 09.02.10р. №876, від 09.02.10р. №877, від 10.12.09р. №757, від 04.02.10р. №859, від 22.03.10р. №945, від 22.03.10р. №944, від 09.06.10р. №1098, від 04.02.10р. №860. Повторне посилання позивача на платіжне доручення від 09.02.10р. №876, як на доказ сплати юридичних послуг в сумі 3000,00 грн. є безпідставним та необґрунтованим.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в Рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.10.02р. №30/63.
Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам, і відповідно вимога позивача про стягнення 41591,74 витрат пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг підлягає задоволенню на суму 38591,74 грн. - суму підтверджену відповідними фінансовими документами.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Квеєнбергер-Україна" (08307, Київська область, м. Бориспіль, 10/8, корп. 3, код ЄДРПОУ 30455653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баннерман Волд Клас Фарм Україна" (04214, м. Київ, пр. Оболонський, 36-А-77, код ЄДРПОУ 31749777) -135902 (сто тридцять п'ять тисяч дев'ятсот дві гривні) 80 грн. збитків, 1359 (одну тисячу триста п'ятдесят дев'ять гривень) 02 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 38591 (тридцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто одну гривню) 74 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.В. Лопатін
Дата підписання: 19.05.11р.