01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"03" червня 2011 р. Справа № 17/045-11
За позовом військового прокурора Деснянського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Остерської квартирно-експлуатаційної частини району
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР”
про стягнення 151 075,15грн.
Суддя Горбасенко П.В.
за участю представників:
від прокуратури Лесько О.Г. (посвідчення № 753 від 31.07.2009р.);
від першого позивача не з'явилися;
від другого позивача ОСОБА_1. (дов. № 1013 від 19.05.2011р.);
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Військовий прокурор Деснянського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі -перший позивач) та Остерської квартирно-експлуатаційної частини району (далі -другий позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР” (далі -відповідач) про стягнення 151 075,15грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги по опаленню за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1 від 31.12.2010р. Також, прокурором в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального України, заявлено клопотання про накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі ціни позову.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1 від 31.12.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2011р. порушено провадження у справі № 17/045-11, розгляд справи призначено на 20.05.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2011р. розгляд справи відкладено на 03.06.2011р.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
Згідно п. 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 02-5/611 від 23.08.1994р. умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
В судовому засіданні 03.06.2011р. суд, розглянувши клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі ціни позову, вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів.
В судовому засіданні 03.06.2011р. представники прокуратури та другого позивача підтримали позов у повному обсязі.
Представники першого позивача та відповідача в судові засідання 20.05.2011р. та 03.06.2011р. не з'явилися, витребувані судом документи не надали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що неявка представника першого позивача та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача та першого позивача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників прокуратури та другого позивача, суд
31.12.2010р. між Остерською квартирно-експлуатаційною частиною району (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР” (Споживач) було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1, згідно якого виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач -своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п.п. 5., 6., 7 договору тарифи на послуги становлять: 1) з централізованого постачання гарячої води 32,87грн. за куб. метр або 431,52грн. за 1 Гкал; 2) з централізованого опалення 431,52грн. за 1 Гкал тепла; 3) з централізованого постачання пара 431,52грн. за 1 Гкал тепла. Розмір плати за надані послуги на момент укладення договору становить 277 165,30грн. за рік, в тому числі за: централізоване опалення 277 165,30грн. Розрахунок щомісячної плати за надані комунальні послуги проводиться на підставі розрахунку планового використання опалення, гарячої води та пара (Додаток № 1) та на підставі планової калькуляції собівартості 1 Гкал. тепла, виробленої газовою котельнею КЕ 25/14 С за кожну 1 Гкал. Вартістю 431,52грн. за 1 Гкал. Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.
Згідно п.п. 8, 9, 10, 11, 12, 13 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за послуги вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Підставою для оплати є рахунки-фактури виконавця. Оплата здійснюється після фактичного отримання споживачем теплопостачання належної якості. Послуги оплачуються в безготівковій формі. За наявності у будівлі засобів обліку води і теплової енергії справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, передбачених правилами. Плата за послуги вноситься на розрахунковий рахунок 31250273210480 в УДК в Чернігівській області.
Договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. (п. 31 договору).
На виконання п. 1 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1 від 31.12.2010р. другий позивач за період з січня 2011р. по березень 2011р. надав відповідачу послуги з централізованого опалення на загальну суму 151 075,15грн., що підтверджується журналом обліку рахунків на опалення та гарячу воду (а.с. 53-56). Крім того, на виконання п. 9 договору, другий позивач виставив відповідачу для оплати рахунки на загальну суму 151 075,15грн., зокрема: рахунок № 50 від 28.01.2011р. на суму 56 831,18грн. (а.с. 31), № 108 від 28.02.2011р. на суму 49 883,71грн. (а.с. 32), № 168 від 31.03.2011р. на суму 44 360,26грн. (а.с. 33).
Про належне виконання другим позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.
За отримані від другого позивача послуги з централізованого опалення відповідач не розрахувався, що підтверджується листом Головного управління державного казначейства України у Чернігівській області № 14-04/192/4084 від 05.05.2011р. (а.с. 36) та банківськими виписками (а.с. 37-43), внаслідок чого борг відповідача перед другим позивачем на момент судового розгляду справи склав 151 075,15грн., що підтверджується листом Головного управління державного казначейства України у Чернігівській області № 14-04/192/4084 від 05.05.2011р. (а.с. 36), банківськими виписками (а.с. 37-43) та довідкою Остерської квартирно-експлуатаційної частини району № 1112 від 02.06.2011р. (а.с. 58), підписаною начальником частини та скріпленою печаткою Остерської квартирно-експлуатаційної частини району.
Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 151 075,15грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги по опаленню за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1 від 31.12.2010р., яка виникла за період з лютого 2011р. по березень 2011р.
Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що на виконання п. 1 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1 від 31.12.2010р., другий позивач за період з січня 2011р. по березень 2011р. надав відповідачу послуги з централізованого опалення на загальну суму 151 075,15грн., що підтверджується журналом обліку рахунків на опалення та гарячу воду (а.с. 53-56) та на виконання п. 9 договору, виставив відповідачу для оплати рахунки на загальну суму 151 075,15грн., зокрема: рахунок № 50 від 28.01.2011р. на суму 56 831,18грн. (а.с. 31), № 108 від 28.02.2011р. на суму 49 883,71грн. (а.с. 32), № 168 від 31.03.2011р. на суму 44 360,26грн. (а.с. 33); відповідач, в порушення п. 8, 9, 10, 11, 13 договору, за отримані від другого позивача послуги з централізованого опалення не розрахувався, внаслідок чого, станом на момент судового розгляду справи, борг відповідача перед другим позивачем за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1 від 31.12.2010р. склав 151 075,15грн., що підтверджується листом Головного управління державного казначейства України у Чернігівській області № 14-04/192/4084 від 05.05.2011р. (а.с. 36) та банківськими виписками (а.с. 37-43).
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 151 075,15грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги по опаленню за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1 від 31.12.2010р. підлягає задоволенню.
Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Аналогічне положення міститься в п. 6.6. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998р., яким передбачено, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.
Оскільки відповідач не звільнений від сплати державного мита згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР” (09161, Київська область, Білоцерківський р-н., м. Узин, вул. Заводська, буд. 23 А; код ЄДРПОУ 33882399) на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини району (17024, Чернігівська обл., Козелецький район, смт. Десна, вул. Ювілейна, 3; код ЄДРПОУ 07807645) 151 075 (сто п'ятдесят одну тисячу сімдесят п'ять гривень) 15 коп. заборгованості за спожиті комунальні послуги по опаленню за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1 від 31.12.2010р.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР” (09161, Київська область, Білоцерківський р-н., м. Узин, вул. Заводська, буд. 23 А; код ЄДРПОУ 33882399) на користь Державного бюджету України 1 510 (одну тисячу п'ятсот десять гривень) 75 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Горбасенко П.В.
Повне рішення складено: 06.06.2011р.