01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"02" червня 2011 р. Справа № 7/057-11
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства «Одесреклама»Одеської міської ради, м. Одеса,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Біла Церква,
про стягнення 12 518,75 грн.
представники сторін у судове засідання не з'явились
секретар судового засідання: Мельничук Л.В.
Обставини справи:
Комунальне підприємство «Одесреклама»Одеської міської ради (далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №137 від 19.04.2011 року (вх. №1672 від 26.04.2011 року) до Фізичної особи-Підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 12 518,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором №1272-п на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами від 01.11.2009 року, а саме щодо проведення своєчасної та повної оплати за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами у період з 01.11.2009 року по 31.05.2010 року, а тому просить суд стягнути з відповідача 10 935,00 грн. суму основного боргу та 1 583,75 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2011 року було порушено провадження у справі № 7/057-11 та призначено її розгляд на 19.05.2011 року.
У судовому засіданні 19.05.2011 року представник позивача у справі надав витребувані ухвалою суду від 27.04.2011 року документи, які залучені судом до матеріалів справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 19.05.2011 року представників відповідача, який у відповідності до вимог ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, розгляд справи було відкладено на 02.06.2011 року.
У судове засідання 02.06.2011 року представники позивача у справі не з'явились. Позивач про дату, час та місце розгляду спору повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
У судове засідання 02.06.2011 року представники відповідача у справі, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з'явились. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні 02.06.2011 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:
Листом Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради вих. №1977 від 16.10.2009 року на підставі заявки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №1977 від 09.10.2009 року повідомило Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, що за нею було закріплено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції протягом 3-х місяців за адресою: АДРЕСА_1 та повідомлено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про необхідність укладання договору на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами.
01.11.2009 року між Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради (яке в подальшому Рішенням Одеської міської ради №5685-V від 14.04.2010 року було реорганізовано в комунальне підприємство «Одесреклама»Одеської міської ради, Бюро за договором, позивач у справі) та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 (користувач за договором, відповідач у справі) було укладено договір на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами №1272-п (далі -договір).
Відповідно до п. 2.1. договору бюро надає користувачу у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами за адресами і на терміни відповідно до виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами в межах м. Одеси, згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, чинними на час видачі дозволів.
Як передбачено п. 2.2. договору, користувач використовує надані місця за цільовим призначенням, сплачує вартість користування місцями з дня отримання пріоритету або дозволу на розміщення зовнішньої реклами та звільняє у триденний термін місця, на яких термін дії дозволів припинений (закінчився).
До обов'язків користувача п. 3.4.3. договору віднесено обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати суму за встановлений пріоритет, або за розміщення зовнішньої реклами згідно з дозволами по розрахунковим тарифам, що діють на день сплати.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що плата за користування місцем, що перебуває у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами, а також за встановлений пріоритет визначається на підставі тарифів, затверджений виконавчим комітетом Одеської міської ради, згідно з переліком конструкцій (додаток 1) (чи адресною програмою, яка надається користувачем щомісячно для узгодження), а також бухгалтерського розрахунку (додаток 2).
Відповідно до п. 4.2. договору організація щомісячно перераховує загальну суму плати згідно з формулою розрахунку за користування не пізніше 10 числа відповідного місяця на рахунок Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами в незалежності від періоду використання місця, так само і за встановлений пріоритет.
Договір, згідно п. 7.1., набирає чинності з моменту отримання користувачем пріоритету чи дозволу на розміщення зовнішньої реклами та діє до моменту закінчення терміну дії пріоритету чи дозволу. У відповідній графі договору «Термін дії договору»сторонами зазначено з 01.11.2009 року по 31.10.2010 року.
З наявних в матеріалах справи Додатків №1, №2 до договору вбачається, що відповідачу було надано місце для розміщення зовнішньої реклами за адресою: АДРЕСА_1, назва конструкції брандмауер, та затверджено розмір плати за тимчасове користування місцем для розміщення рекламних конструкцій у сумі 3 645,00 грн.
Як визначено п. 7.4.1. договору, договір достроково припиняє дію за взаємною згодою сторін.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зверталась до Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради з заявою про анулювання укладеного сторонами договору на розміщення рекламних конструкцій у зв'язку із закриттям магазину та демонтажем рекламних конструкцій. (копія заяви наявна в матеріалах справи), на яку Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради було надано згоду.
Відтак, як підтверджується матеріалами справи договір на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами №1272-п від 01.11.2010 року було достроково розірвано сторонами 31.05.2010 року.
Господарським судом встановлено, що згідно умов договору за період користування відповідачем місцем для розміщення зовнішньої реклами з 01.11.2009 року по 31.05.2010 року тобто протягом 7 місяців дії договору, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинна була оплатити плату у розмірі 25 515,00 грн. (3 645,00 грн., встановлений розмір згідно Додатку №2 до договору, * на 7 місяців).
З наявних в матеріалах справи банківських виписок з особового рахунку позивача, господарським судом досліджено, що відповідач лише частково оплатив плату за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами, а саме у розмірі 14 580,00 грн., зокрема:
02.02.2010 року здійснив платіж у сумі 3 645,00 грн. з призначенням платежу за плату у січні 2010 року;
19.02.2010 року здійснив платіж у сумі 3 645,00 грн. з призначенням платежу за плату у лютому 2010 року;
24.03.2010 року здійснив платіж у сумі 3 645,00 грн. з призначенням платежу за плату у березні 2010 року;
22.04.2010 року здійснив платіж у сумі 3 645,00 грн. з призначенням платежу за плату у квітні 2010 року.
Таким чином, відповідачем повністю неоплаченою залишилась плата за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами за листопад 2009 року, грудень 2009 року та травень 2010 року, за інші місяці, як наведено вище, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 сплатила плату з порушенням строку, який визначений п. 4.2. договору.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами становить 10 935,00 грн. (25 515,00 грн., загальна сума плати за користування з 01.11.2009 року по 31.05.2010 року, - 14 580,00 грн., сплачені відповідачем грошові кошти).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 7 ст. 180 ГК України та ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Як підтверджується матеріалами справи та не заперечено відповідачем, останній зобов'язання щодо проведення оплати за користування місцем розміщення зовнішньої реклами виконав частково, і його заборгованість становить 10 935,00 грн., відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 10 935,00 грн. є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 583,00 грн. пені, нараховану позивачем за період з 11.11.2009 року по 07.11.2010 року окремо на кожну суму плати, яка встановлена договором, за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами.
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2. договору сторони визначили, що у випадку прострочення платежів, передбачений у п. 4.2. цього договору користувач сплачує на користь Бюро пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період за який нараховується пеня.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, господарський суд зазначає, що позивачем при нарахуванні пені невірно визначено суму боргу, на яку слід нараховувати пеню. Оскільки, позивачем при розрахунку пені не було враховано призначення платежу, який був вказаний відповідачем у платіжних дорученнях на оплату за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами.
Як уже було встановлено господарським судом вище на підставі банківських виписок з особового рахунку позивача, відповідачем повністю неоплаченою залишилась плата за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами за листопад 2009 року, грудень 2009 року та травень 2010 року, за інші місяці, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 сплатила плату з порушенням строку, який визначений п. 4.2. договору. Зокрема, плату за користування у січні 2010 року -оплачено 02.02.2010 року; у лютому 2010 року - оплачено 19.02.2010 року; у березні 2010 року -оплачено 24.03.2010 року; у квітні 2010 року -оплачено 22.04.2010 року, тоді як умовами договору встановлений обов'язок оплати до 10 числа відповідного місяця.
Отже, здійснивши власний перерахунок пені за прострочку оплати визначених договором платежів на суму боргу за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами за кожен місяць окремо та беручи до уваги проведені відповідачем платежі з урахуванням їх призначення, господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 737,43 грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 845,57 грн. (1 583,00 грн. -737,43 грн. ) пені, суд відмовляє.
При цьому нарахування пені здійснюється судом наступним чином:
1) по оплаті за користування місцем для розміщення реклами у листопаді 2009 року з 11.11.2009 року по 02.02.2010 року, оскільки позивач нараховує пеню саме до цієї дати, а суд немає права виходити за межі заявлених позовних вимог:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
364511.11.2009 - 02.02.20108410.2500 %0.056 %*171.96
2) по оплаті за користування місцем для розміщення реклами у грудні 2009 року з 11.12.2009 року по 19.02.2010 року, оскільки позивач нараховує пеню саме до цієї дати, а суд немає права виходити за межі заявлених позовних вимог:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
364511.12.2009 - 19.02.20107110.2500 %0.056 %*145.35
3) по оплаті за користування місцем для розміщення реклами у січні 2010 року з 11.01.2010 року по 01.02.2010 року, оскільки 02.02.2010 року відповідачем було оплачено вказану суму:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
364511.01.2010 - 01.02.20102210.2500 %0.056 %*45.04
4) по оплаті за користування місцем для розміщення реклами у лютому 2010 року з 11.02.2010 року по 18.02.2010 року, оскільки 19.02.2010 року відповідачем було оплачено вказану суму:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
364511.02.2010 - 18.02.2010810.2500 %0.056 %*16.38
5) по оплаті за користування місцем для розміщення реклами у березні 2010 року з 11.03.2010 року по 23.03.2010 року, оскільки 24.03.2010 року відповідачем було оплачено вказану суму:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
364511.03.2010 - 23.03.20101310.2500 %0.056 %*26.61
6) по оплаті за користування місцем для розміщення реклами у квітні 2010 року з 11.04.2010 року по 21.04.2010 року, оскільки 22.04.2010 року відповідачем було оплачено вказану суму:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
364511.04.2010 - 21.04.20101110.2500 %0.056 %*22.52
7) по оплаті за користування місцем для розміщення реклами у травні 2010 року з 11.05.2010 року по 07.11.2010 року, оскільки позивач нараховує пеню саме до цієї дати, а суд немає права виходити за межі заявлених позовних вимог:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
364511.05.2010 - 07.06.20102810.2500 %0.056 %*57.32
364508.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*56.92
364508.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*56.02
364510.08.2010 - 07.11.2010907.7500 %0.042 %*139.31
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт існування заборгованості перед позивачем, проте доказів оплати суми боргу в повному обсязі не надав.
За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, у сумі 11 672,43 грн., з яких 10 935,00 грн. сума основного боргу, 737,43 грн. -пеня. В іншій частині позову, а саме в стягненні 845,57 грн. пені, суд відмовляє.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Одесреклама» Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Леха Качинського, буд. 5, код ЄДРПОУ 25830211) 10 935 (десять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 737 (сімсот тридцять сім) грн 43 коп. пені та судові витрати: 125 (сто двадцять п'ять) грн. 75 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В.М.
Повне рішення складено 03.06.2011 року