ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/13002.06.11
За позовом Інституту агроекології і економіки природокористування Національної академії аграрних наук України
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення боргу 30 138,17 грн
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 02.06.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Інституту агроекології УААН до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу 30 138,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору оренди №18 від 01.10.07 р., внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 30 138,17 грн, з них 25 891,14 грн - сума основного боргу з 01.08.08 р .- по 28.02.09 р.; 451,14 грн - 3 % річних, 2 893,60 грн - інфляційні збитки, 902,29 грн - пеня.
Ухвалою суду від 08.04.11 порушено провадження у справі № 40/130 та призначено до розгляду на 21.04.11.
У судове засідання 21.04.11 представники Позивача з'явилися, вимоги ухвали суду виконали частково.
Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Керуючись ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд відклав розгляд справи на 12.05.11 у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.
У судове засідання 12.05.11 представники сторін з'явились, надали пояснення по суті спору, представники позивача позовні вимоги підтримали, відповідач проти позову заперечував в повному обсязі.
В матеріалах справи наявна довідка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 191187 від 20.04.11, з якої вбачається, що найменування позивача змінено на Інститут агроекології і економіки природокористування Національної академії аграрних наук України, у зв'яжу з чим суд за власною ініціативою здійснив заміну найменування позивача.
У судовому засіданні було оголошено перерву до 02.06.11 у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі.
У судове засідання 02.06.11 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Судом заслухані пояснення представників учасників процесу, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
01.10.2007 між Інститутом агроекології Української академії аграрних наук, правонаступником якого є позивач, (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач) було укладено договір оренди № 18, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежиле приміщення, площею 129 кв.м. у підвальному приміщенні будівлі (літ. Б), розміщене за адресою: АДРЕСА_1. (далі - договір). Майно передається в оренду з метою розміщення виробництва каркасно-щитових конструкцій -29 кв.м., складування каркасно-щитових конструкцій -100 кв.м.
Відповідно до п. 10.1 цей договір укладено строком на 2 роки і 11 місяців, що діє з 01.10.07 до 30.08.10 включно.
Згідно з п. 5.2, 5.8 договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ і становить без ПДВ за базовий (червень 2007 року) місяць оренди 1408 грн. 84 коп. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2007 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень, серпень, вересень, жовтень 2007 року. (п. 3.1 договору).
Пунктами 3.2, 3.3 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та перераховується орендодавцеві щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав зобов'язання по сплаті орендних платежів та оплаті комунальних послуг за договором № 18 від 01.10.07, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача від 21.04.2011 року № 722.
01.03.2009 року відповідач звернувся до позивача листом з проханням тимчасово призупинити оренду приміщення.
Позивачем було проведено комісійні перевірки виконання орендарем умов договору оренди, що оформлені актами перевірки від 25.06.08 та 27.01.09. З акту перевірки від 25.06.08 вбачається, що заборгованість по орендній платі на момент перевірки складала 5154,47 грн.
Крім того, в матеріалах справи наявний акт перевірки від 27.01.09 орендаря Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо виконання умов договору оренди, з якого вбачається, що заборгованість по орендній платі на момент перевірки складала 17661,80 грн. Вказаним актом зафіксовано, що представниками позивача орендовані відповідачем приміщення опечатані та відключені від електропостачання.
25.03.09 позивач направив на адресу відповідача претензію № 122 з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати протягом 10 днів з дати отримання претензії. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав вказану претензію 27.03.09.
28.04.09 позивачем на адресу відповідача було направлено досудове попередження № 177, а також акти звірки взаєморозрахунків.
Відповідач відповіді на претензію та досудове попередження не надав, заборгованість не сплатив.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 7.2 договору оренди № 18 від 01.10.07 передбачено обов'язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору.
На підставі доказів, що забезпечені сторонами, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди від 01.10.2007 № 18 в період з 01.10.07 по 27.01.09, після чого орендодавець обмежив відповідача у можливості користуватись орендованим приміщенням, а відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів та компенсації комунальних платежів.
Доказів сплати заборгованості з орендної плати та комунальних послуг в сумі 17 661,80 грн відповідачем суду не надано.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендних та комунальних платежів підлягають частковому задоволенню в сумі 17 661,80 грн за період з серпня 2008 по січень 2009 (по момент опломбування приміщення позивачем та відключення його від електропостачання).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.549 ЦК України).
Відповідно до п.3.5 договору № 18 від 01.10.07 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5 % облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу (ст.256 ЦК України).
Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України встановлено позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати орендних та комунальних платежів в розмірі 902,92 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась за період з 01.08.08 по 28.02.09, в той час як з позовною заявою до суду позивач звернувся 07.04.11.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦКУ).
Зважаючи на те, що строк позовної давності щодо вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 902,92 грн., сплив на момент звернення до суду, суд, керуючись ст. 267 ЦК України, відмовляє у позовних вимогах про стягнення пені.
Згідно з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 451,14 грн та 2 893,60 грн інфляційних втрат, що нараховані за період з 01.08.08 по 28.02.09, судом здійснено перерахунок вказаних сум за цей же період пропорційно до суми основної заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу
13.08.2008 - 12.09.20085455.730.9995.46
13.09.2008 - 12.10.20088399.341.01192.39
13.10.2008 - 12.11.200811437.891.017194.44
13.11.2008 - 12.12.2008145241.015217.86
13.12.2008 - 28.02.200917661.81.0661 165.68
Всього: 1670,37 грн.
Таким чином, за перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційне збільшення суми основного боргу в розмірі 1 670,37 грн.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
5455.7313.08.2008 - 12.09.2008313 %13.90
8399.3413.09.2008 - 12.10.2008303 %20.71
11437.8913.10.2008 - 12.11.2008313 %29.14
1452413.11.2008 - 12.12.2008303 %35.81
17661.813.12.2008 - 28.02.2009783 %113.23
Всього: 212,79 грн.
Таким чином, за перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в сумі 212,79 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 17 661,80 грн, інфляційних втрат в сумі 1 670,37 грн, 3 % річних в сумі 212,79 грн.
В іншій частині суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:
на позивача в сумі 105 грн 93 коп., на відповідача - 195 грн 45 коп.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:
на позивача в розмірі 82,60 грн., на відповідача - 153,34 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Інституту агроекології і економіки природокористування національної академії аграрних наук України (03143 м. Київ, вул. Метрологічна, 12, ідентифікаційний код 13722479) суму основного боргу в розмірі 17 661 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят одну) грн 80 коп., 1 670 (одну тисячу шістсот сімдесят) грн 37 коп. інфляційних втрат, 212 (двісті дванадцять) грн 79 коп. - 3 % річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 195 (сто дев'яноста п'ять) грн 45 коп. та 153 (сто п'ятдесят три) грн 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 07.06.2011 р.