ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/1306.06.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енглер-Україна»
про стягнення 209 117,29 грн.
Головуючий суддя Пригунова А.Б. Суддя Дідиченко М.А. Суддя Гулевець О.В.
Представники:
від позивача: Мукоїда Л.В.
від відповідача: Фетісова Ю.Е.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енглер-Україна» про стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р. в сумі 209 117,29 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вищезазначеного договору щодо сплати лізингових платежів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.02.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У судових засіданнях 07.02.2011 р., 09.03.2011 р. та 23.03.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, судом оголошувались перерви.
У процесі провадження представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, з тих підстав, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за заявою ТОВ «Райффазен Лізинг Аваль»02.08.2010 р. вчинено виконавчий напис № 1931 на підставі договору фінансового лізингу № L 2097-03/08 від 17.03.2008 р. про повернення від ТОВ «Енглер Україна»на користь ТОВ «Райффазен Лізинг Аваль»об'єкту фінансового лізингу, що був переданий відповідачу на підставі вказаного договору фінансового лізингу та підлягає поверненню за невиплачену в строк згідно з узгодженим графіком лізингових платежів заборгованість у розмірі 220 058,22 грн. 16.09.2010 р. відповідач у добровільному порядку передав позивачу предмет лізингу, що підтверджується актом вилучення, складеним державним виконавцем та актом вилучення предмету лізингу від 16.09.2010 р., відповідно до якого вартість предмету лізингу становить 286 678,76 грн. Відповідач стверджує, що згідно з п. 6.5 договору фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р. позивач після вилучення повинен реалізувати предмет лізингу та отримані від реалізації предмета лізингу за вирахуванням заборгованості відповідача та витрат, зазначених у п. 6.4 договору, грошові кошти перерахувати відповідачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 р. призначено колегіальний розгляд справи № 51/13.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 31.03.2011 року призначено колегіальний розгляд справи № 51/13 у складі колегії суддів: Пригунова А.Б. (головуючий), Дідиченко М.А., Гулевець О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011 р. справа № 51/13 прийнята до провадження вказаною колегією суддів та призначена до розгляду на 20.04.2011 р.
У судових засіданнях, призначених на 20.04.2011 р. та 23.05.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України колегією суддів оголошувались перерви до 23.05.2011 р. та 06.06.2011 р. відповідно.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 06.06.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
17.03.2008 р. між позивачем - ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», як лізингодавцем, та відповідачем - ТОВ «Енглер-Україна», як лізингоодержувачем, було укладено договір (оренди) фінансового лізингу № L2097-03/08 (далі -договір, договір фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р.), згідно з п. 1.1 якого лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (додаток № 2 до договору) (далі -предмет лізингу), а лізингоодержувач (відповідач) зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Умовами договору фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р. сторони погодили, що строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку лізингових платежів (додаток № 1 до договору), та не може бути менше одного року (п. 1.2 договору).
Також, сторонами договору фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р. було погоджено: Графік платежів від 17.03.2008 р. (додаток № 1 до договору), Специфікацію на предмет лізингу (додаток № 2 до договору), та Загальні умови фінансового лізингу (додаток № 4 до договору).
Лізингоодержувач (відповідач) самостійно та на власний ризик обрав предмет лізингу та продавця (постачальника) предмету лізингу ТОВ «АМАКО Україна» (п. 2.1 договору), відповідальність за ризики, зокрема які пов'язані з вибором продавця, ціною предмету лізингу, невиконанням або неналежним виконанням продавцем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу та невідповідністю предмета лізингу цілям його використання, а також будь-які втрати несе лізингоодержувач (п. 2.4 договору).
На виконання умов договору фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р. позивач придбав за договором купівлі-продажу та передав відповідачу предмет лізингу згідно зі специфікацією за наведеними характеристиками: Stralis AT440S45T/P-ET (2007 р.в.) № кузову/шасі WJMM1VTH404329670, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 15.05.2008 р.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що вартість предмету лізингу становить 739 968,00 грн. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу, та комісію лізингодавця (позивача) (п. 4.1 договору). Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку. Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості Предмет лізингу, в розмірі 10% від вартості Предмета лізингу. Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду (п. 4.2 -п. 4.4 договору).
Комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмету лізингу (п. 4.5 договору), до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця (відповідача), компенсація відсотків за фінансування придбання предмету лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним (п. 4.6 договору).
Відповідно до п. 4.7 договору фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р. оплата всіх лізингових платежів (авансових та поточних) здійснюється відповідачем в національній валюті України -гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.
Згідно з п. 5.1 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) відповідач зобов'язався сплачувати зазначені в Графіку лізингові платежі. Відповідач сплачує зазначені в Графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладення договору. Рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається позивачем при укладенні договору. В свою чергу, відповідач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цього договору на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в договорі електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку позивача до 5 числа поточного місяця на відповідача покладено обов'язок звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку відповідач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.2, п. 5.3 Загальних умов фінансового лізингу).
Пунктом 5.4 Загальних умов фінансового лізингу сторони погодили, що відповідач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу відповідач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку позивача. При цьому першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий відповідачу за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.
Пунктом 6.2 Загальних умов фінансового лізингу сторони погодили, що змінений за правилами п. 6.1 цих Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Вказаний обов'язок щодо своєчасної оплати лізингових платежі був прийнятий відповідачем за умовами п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р.).
В свою чергу, відповідачем не здійснена своєчасна оплата лізингових платежів за передане позивачем майно.
Несплаченими станом на час вирішення спору є рахунки-фактури № L2097-03/08/19 від 01.12.2009 р. на суму 11 351,09 грн., № L2097-03/08/20 від 04.01.2010 р. на суму 33 623,89 грн., № L2097-03/08/21 від 01.02.2010 р. на суму 33 695,39 грн., № L2097-03/08/22 від 01.03.2010 р. на суму 33 156,09 грн., № L2097-03/08/23 від 01.04.2010 р. на суму 32 685,95 грн., № L2097-03/08/24 від 05.05.2010 р. на суму 32 373,21 грн., № L2097-03/08/25-002 від 01.06.2010 р. на суму 32 231,67 грн., які долучені до справи та направлялись на адресу відповідача (докази надсилання наявні в матеріалах справи).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Заборгованість відповідача за користування предметом договору фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р. складає 209 117,29 грн. Рахунки-фактури, по яким рахується заборгованість наявні в матеріалах справи, і такі в силу Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) підлягають сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку (п. 6.2 Загальних умов фінансового лізингу).
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Строки виконання зобов'язань по оплаті лізингових платежів погоджені Загальними умовами фінансового лізингу у п. 5.3, п. 5.4, та за сумами, які складають заборгованість заявлену до стягнення (209 117,29 грн.) є такими що настали.
Щодо тверджень відповідача стосовно вилучення предмета лізингу за виконавчим написом нотаріуса та зобов'язанням позивача реалізувати предмет лізингу та перерахувати грошові кошти відповідачу за вирахуванням заборгованості відповідача та витрат, зазначених у п. 6.4 договору, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 6.1.2 Договору лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку у випадку, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Відповідно до п. 10.2.1 Загальних умов фінансового лізингу договір достроково припиняється у останній день місяця, в якому мало місце направлення лізингодавцем лізингоодержувачу повідомлення про прийняття лізингодавцем рішення про дострокове припинення договору з підстав, визначених розділом 6 договору.
Як зазначав позивач у письмових поясненнях, та не заперечував відповідач у відзиві, внаслідок того, що останній в порушення умов договору фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р. свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивачем в порядку ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п. 6.1, 6.2 зазначеного договору та п.п. 8.4.5, 8.4.7, 8.4.9 Загальних умов фінансового лізингу було прийняте рішення про дострокове розірвання договору та вилучення Предмету лізингу.
Відповідно до акту вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу від 16.09.2010 р., на підставі вчиненого виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 02.08.2009 р. у відповідача було вилучено на користь позивача - ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»предмет лізингу за договором фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р., а саме: сідловий тягач Iveco Stralis AT440S45T/P-ET (2007 р.в.) номер шасі WJMM1VTH404329670. Зокрема, у акті від 16.09.2010 р. зазначено, що вартість предмету лізингу з метою оподаткування складає 286 678,76 грн., в т.ч. ПДВ 47 779,79 грн.
Як стверджував відповідач у відзиві, зі змісту п. 6.5 договору фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р. випливає, що позивач, як лізингодавець, повинен був негайно виконати обов'язок по реалізації ним предмету лізингу та перерахувати відповідачу грошові кошти, отримані від реалізації, за вирахуванням заборгованості відповідача та витрат, зазначених у п. 6.4 договору, але всупереч зазначеному пункту договору позивач предмет лізингу не реалізував.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У пункті 6.5 договору фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р. сторонами погоджено умови, згідно з якими після вилучення та реалізації предмета лізингу лізингодавець (позивач) у 15-ти денний строк перераховує лізингоодержувачу (відповідачу) грошові кошти, отримані від реалізації такого предмета лізингу за вирахуванням заборгованості лізингоодержувача, якщо така є, та витрат, визначених у п. 6.4 цього договору.
Отже, суд дійшов висновку, що зазначеним пунктом договору не встановлено обов'язок позивача здійснювати реалізацію предмета лізингу у 15-ти денний строк з моменту його вилучення, оскільки в розумінні п. 6.5 договору фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р. саме після отримання коштів від реалізації вилученого предмета лізингу у лізингодавця (позивача) виникає зобов'язання по їх перерахуванню лізингоотримувачу (відповідачу) в 15 денний строк за вирахуванням заборгованості лізингоотримувача та витрат визначених п. 6.4 договору, оскільки п. 6.1 договору передбачено право лізингодавця на дострокове в односторонньому порядку розірвання зазначеного договору та вилучення у безспірному порядку предмету лізингу, а відтак, позивачу належить право його реалізації шляхом укладення відповідного господарського договору з покупцем предмету лізингу та перерахування у подальшому відповідачу коштів від реалізації вилученого предмета лізингу, але зазначеним пунктом договору не встановлено, що це є саме обов'язком позивача здійснити зазначені дії саме у 15-денний строк з моменту вилучення предмету лізингу.
Однак, доказів реалізації предмету лізингу після його вилучення позивачем до матеріалів справи не надано.
При цьому, суд враховує, що п.п. 8.1.17 п. 8.1 Загальних умов фінансового лізингу сторони погодили, що у разі дострокового припинення дії договору та прийняття лізингодавцем рішення про повернення предмета лізингу на відповідача покладені певні обов'язки, серед яких, і зобов'язання сплатити позивачу платежі, визначені в п.п. 10.3.2 цих Загальних умов. В свою чергу, вказаний пункт Загальних умов фінансового лізингу встановлює зобов'язання лізингоодержувача сплатити лізингодавцю платежі, в тому числі, заборгованість по поточних лізингових платежах.
Як зазначила Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) (лист від 07.10.2010), зважаючи на характер правовідносин сторін, які регулюються параграфом 2 гл. 71 ЦК («Кредит»), змісту норм статей 598-599 та ст. 653 цього Кодексу, cудам слід звертати увагу на те, що законодавець розрізняє поняття «розірвання договору»і «припинення зобов'язання/договору». Ці поняття не є тотожними через відмінні підстави їх виникнення та юридичні наслідки, які породжені цими правовими явищами. Розірвання договору слід розглядати як один з видів припинення договору. У силу зазначених правових норм, за загальним правилом, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.
Таким чином, договір фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р. внаслідок одностороннього розірвання достроково припинив свою дію, при цьому зобов'язання з оплати лізингових платежів до моменту такого припинення в силу умов договору та положень закону повинні бути виконані належним чином.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів на погоджених умовах), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 209 117,29 грн., що є заборгованістю за користування предметом лізингу за договором фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р., у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енглер-Україна» (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, б. 120, корпус 1, код 31721290) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, просп. Московський, б. 9, корпус 5, оф. 101, код 34480657) заборгованості за договором фінансового лізингу № L2097-03/08 від 17.03.2008 р. в сумі 209 117 (двісті дев'ять тисяч сто сімнадцять) грн. 29 коп., 2 091 (дві тисячі дев'яносто одну) грн. 17 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя Пригунова А.Б.
Суддя Дідиченко М.А.
Суддя Гулевець О.В.
Дата підписання рішення: 07.06.2011 р.