ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07 червня 2011 р. Справа № 5010/593/2011-1/13
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В. , при секретарі судового засідання Семеняк Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства “Захід - Метал - Пак”
79067, вул.Тракт Глинянський, 141, м. Львів
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Зірниця”
76014, вул.Польова,буд.5, м.Івано-Франківськ,
про стягнення заборгованості в сумі 139 423 грн 07 коп, із них:
124 617 грн 47 коп -сума основного боргу,
8 733 грн. 03 коп. пеня, 1 704 грн.06 коп. - три відсотки річних та
4 368 грн. 51 коп. інфляційних втрат.
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1., (довіреність № 14/02 від 14.02.11 р. )
Від відповідача представники не з'явилися.
встановив: позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі
139 423 грн. 07 коп, в тому числі: 124 617 грн. 47 коп. основного боргу, 8 733 грн. 03 коп. пені, 1 704 грн.06 коп. трьох відсотків річних та 4 368 грн. 51 коп. інфляційних втрат
Ухвалою суду від 24.03.11 порушено провадження у справі. Ухвалою суду від 07.04.11, 10.05.11,02.06.11 розгляд справи відкладався.
Позивач вимоги ухвали від 02.06.11 виконав. В судовому засіданні подав: письмові пояснення по справі, стосовно допущеної арифметичної помилки в п'ятому абзаці другої сторінки позовної заяви, належним чином засвідчену копію видаткової накладної №РН-0000169 від 24.09.10, акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.11.
В обґрунтування заявлених вимог позивач як на докази посилається на договір поставки № 01/12 від 05.05.10, видаткові накладні та податкові накладні:
1.Видаткова накладна № РН- 0000087 від 09.06.10 (а.с.12),податкова накладна № 88 від 09.06.10(а.с.13,14)
2.Видаткова накладна № РН-0000109 від 08.07.10 (а.с.19), податкова накладна № 112 від 08.07.10 (а.с.20)
3.Видаткова накладна № РН -0000160 від 15.09.10 (а.с.22) податкова накладна № 164 від 15.09.10 (а.с.23)
4.Видаткова накладна №РН-0000169 від 24.09.10 (а.с.24), податкова накладна №173 від 09.06.10, (а.с. 25).
Дані докази приймаються судом , оскільки видаткові накладні, наявні в матеріалах справи, підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками підприємств.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується податковими накладними, які формують податковий кредит відповідача у відповідні звітні податкові періоди .
Крім того, між сторонами було проведено звірку розрахунків станом на 01.06.2011, складено акт, який підписаний відповідачем без будь-яких заперечень, згідно якого заборгованість відповідача за отриманий товар згідно Договору поставки № 01/12 від 05.05.10 (з урахуванням часткової оплати ) складає 124 617 грн 47 коп.
В судове засідання 07.06.11 представник відповідача не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ухвали суду від 07.04.11,10.05.11, 17.05.11, 02.06.11 відповідачем одержані, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.2, 38,83,89).
За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суддя встановив наступне.
05.05.10р між Приватним підприємством “Захід -Метал -Пак” (Продавець) та Закритим акціонерним товариством “Зірниця” (Покупець) був укладений договір поставки товару
№ 01/12, за умовами якого продавець брав на себе зобов'язання поставити та передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (Товар), а Покупець
зобов'язувався прийняти вказаний товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Згідно п. 5.2. договору оплата за поставлений товар здійснюється на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів з моменту поставки.
На виконання вказаного договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 587 617 грн. 66 коп.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними: № РН- 0000087 від 09.06.10 (а.с.12), № РН-0000109 від 08.07.10 (а.с.19), № РН -0000160 від 15.09.10 №РН-0000169 від 24.09.10 (а.с.24) року на суму 587 617 грн. 66 коп позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 587 617 грн. 66 коп. .
Як вбачається з поданих позивачем банківських виписок від 07.07.10, від 08.07.10, від 09.07.10, від 27.07.10, від 02.08.10, від 10.08.10, від 11.08.10, від12.08.10, від 13.08.10, від 17.08.10, 18.08.10, 26.08.10, 27.08.10, 01.09.10, від 02.09.10, від 03.09.10, від 06.09.10, від 07.09.10, від 08.09.10, від 09.09.10, від 10.09.10, від 13.09.10, від 14.09.10, від 15.09.10, від 16.09.10, від 17.09.10, від 20,09.10, від 22.09.10, від 05.10.10, від 06.10.10, від 14.10.10, від 15.10.10, від 15.10.10, від 20.10.10, від 21.10.10, від 03.11.10, від 05.11.10, від 10.11.10, від23.11.10, від27.12.10, від 28.12.10, від07.02.11, від 22.02.11 (а.с. 45-79), відповідачем здійснено часткову оплату за отриману продукцію в сумі 463 000 грн. 19 коп.
Борг відповідача станом на 14.03.11 складає 124 617 грн. 47 коп.
Станом на 14.03.11 відповідач заборгованість не погасив, що зумовило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України, встановлено, що господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з поданим позивачем розрахунком (а.с.44 ) відповідачу нараховано 8 733 грн. 03 коп. пені, 1 704 грн.06 коп. - три відсотки річних та 4 368 грн. 51 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Договором поставки від 05.05.10 №01/12, п.7.3 передбачено, що за прострочку оплати товару Покупеця за вимогою Продавця виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборогованості за кожний прострочений день.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого розрахунку (а.с.44 ), відповідачу нараховано пені на суму 8 733 грн. 03 коп.
Оскільки вказаний розрахунок здійснено без врахування вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, судом проведено власний розрахунок пені (а.с.95-98 ) в межах шестимісячного строку з урахуванням визначеного договором періоду виникнення заборгованості всього на суму 10 455 грн 51 коп.
Враховуючи, що сума пені заявлена позивачем, менша за суму розраховану судом, до стягнення підлягає пеня в сумі 8 733 грн. 03 коп.
Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого розрахунку (а.с. 31) відповідачу нараховано три відсотки річних в сумі 1 704 грн 06 коп.
Оскільки вказаний розрахунок здійснено без врахування вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судом проведено власний розрахунок трьох відсотків річних від простроченої суми (а.с.99 ) з урахуванням визначеного договором періоду виникнення заборгованості всього на суму 1 361 грн 60 коп.
Таким чином, до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних в сумі 1 361 грн 60 коп. В частині стягнення 342 грн. 46 коп. - слід відмовити.
Згідно поданого розрахунку (а.с. 32) відповідачу нараховано 4 368 грн 51 коп. інфляційних втрат.
Оскільки вказаний розрахунок здійснено без врахування вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судом проведено власний розрахунок інфляційних втрат (а.с 100-101.) з урахуванням визначеного договором періоду виникнення заборгованості всього на суму 3513 грн. 52 коп.
Враховуючи, щодо до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 3 513 грн 52 коп. В частині стягнення 854 грн. 99 коп. інфляційних втрат - слід відмовити.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 49, ст ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Зірниця”, вул. Польова, 5, м. Івано - Франківськ (код ЄДРПОУ 01563068) на користь Приватного підприємства “Захід-Метал-Пак”, 79067, вул.Тракт Глинянський 141, м. Львів (код ЄДРПОУ 32801523) 124 617 (сто двадцять чотири тисячі шісот сімнадцять) грн 47 коп суми основної заборгованості,
8 733 (вісім тисяч сімсот тридцять три ) грн. 03 коп. пені, 1 361 грн (одна тисяча триста шістдесят одну) грн. 60 коп. - 3% річних, 3 513 (три тисячі п'ятсот тринадцять) грн. 52 коп. інфляційних втрат, 1382 (одна тисяча триста вісімдесят дві )грн. 97 коп. витрат по сплаті державного мита та 223 (двісті двадцять три )грн. 97 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 342 грн. 46 коп.трьох відстотків річних та 854 грн. 99 коп. інфляційних втрат - відмовити.
Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Соботник В. В.
Повне рішення складено 07.06.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Липко І. І. 07.06.11