ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
31 травня 2011 р. Справа № 5010/516/2011-16/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.
при секретарі судового засідання Манів-Головецька О.С,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державного підприємства - Український державний інститут з Проектування об'єктів дорожного господарства "Укрдіпродор" в особі Івано-Франківського відділу комплексного проектування Державного Підприємства - державного інституту з проектування об'єктів дорожного господарства "Укрдіпродор",
вул. Петрушевича, 1, м.Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Пійлівської сільської ради
с.Пійло, Калуського району, Івано-Франківської області, 77344
про стягнення заборгованості за договором, в сумі 126322,66грн.
За участю представників сторін
Від позивача: ОСОБА_1 - начальник Івано-Франківського відділу комплексного проектування., (довіреність № б/н від 15.11.10р.
Від відповідача: Семанів М.М. - сільський голова, (посвідчення № 1, паспорт серія НОМЕР_1 від 22.11.96р.)
встановив:
Позивач, Державне підприємство - Український державний інститут з Проектування об'єктів дорожного господарства "Укрдіпродор" в особі Івано-Франківського відділу комплексного проектування Державного Підприємства - державного інституту з проектування об'єктів дорожного господарства "Укрдіпродор" заявив позов до Відповідача, Пійлівської сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 126322,66 грн., яка виникла внаслідок невиконання останнім договірних зобов"язань за договором №900 від 30.10.2008 року.
Згідно вказаного договору, Позивач зобов"язувався виконати роботи по виготовленню робочого проекту на відновлення металевого моста через р.Чечва на автомобільній дорозі Пійло-Довга Калуська після повені 23-27 липня 2008р. в с. Пійло, Калуського району, Івано-Франківської області, а Відповідач зобов"язувався оплатити їх вартість в порядку , визначеному договором.
Вартість робіт, згідно п.2.1 договору, складала 153962,00грн.
Відповідно до п. 2.2 договору, до початку робіт Відповідач перераховує аванс у розмірі до 50% від договірної ціни , за використання якого виконавець звітує протягом місяця.
Згідно п.3.2 Договору, виготовлена проектно-кошторисна документація передається Відповідачу і супроводжується актом здачі-прийняття, який Відповідач зобов"язується підписати в 15-денний термін від дня відправлення (передачі) проектної документації.
Як встановлено в судовому засіданні, Позивач виконав договірні зобов"язання в повному обсязі, що підтверджується актом здавання-приймання проектно-вишукувальної продукції від 24 грудня 2008р., погодженого та підписаного посадовими особами сторін договору.
Відповідно до вказаного акту, роботи виконані на загальну суму 153962,00грн..
Виконання та вартість робіт підтверджується також накладною від 24.12.2008р., яка підписана уповноваженими представниками сторін.
Однак, в порушення договірних зобов"язань, Відповідач оплату за виконані Позивачем роботи провів лише частково.
Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем , на день подачі позовної заяви складає 76981,00грн.
В зв"язку з цим, та з метою досудового врегулювання спору, Позивачем неодноразово надіслались Відповідачу претензії про необхідність сплати суми боргу.
Однак, претензії залишені Відповідачем без належного виконання.
Пунктом 4.1.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаної роботи згідно з договором, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,05% від суми договору за кожен день прострочки, але не більше від подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.
На підставі наведеної договірної умови, Відповідачу нарахована пеня за прострочення виконання грошового зобов"язання в сумі 26054,38грн.
Крім цього, в зв"язку з простроченням виконання грошового зобов"язання , у відповідності до ст.625 ЦК України, Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні витрати на загальну суму 18244,50грн. та три проценти річних на суму 5042,78грн.
Таким чином, загальна сума боргу Відповідача складає 126322,66грн., що і є ціною позову.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити .
Відповідач позовні вимоги не визнав , свої заперечення виклав у відзиві на позов.
Представник відповідача в судовому засіданні, пояснив, що зазначені зобов"язання сільська рада брала на себе під гарантії уряду, а тому дана заборгованість виникла в зв"язку із припиненням фінансування з Державного бюджету.
Крім цього, Позивачем не вірно нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.
Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази , суд вважає їх належними, а позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню із слідуючих підстав:
Відповідно до положень ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Між сторонами у справі, 30.10.2008р., укладено договір на виконання робіт №900, за умовами якого Позивач зобов"язувався виконати роботи по виготовленню робочого проекту на відновлення металевого моста через р.Чечва на автомобільній дорозі Пійло-Довга Калуська після повені 23-27 липня 2008р. в с. Пійло, Калуського району, Івано-Франківської області, а Відповідач зобов"язувався оплатити їх вартість в порядку , визначеному договором.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею ст.526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем, зазначені вимоги закону порушені, оскільки не проведена належним чином оплата вартості виконаних робіт, відповідно до акту здавання-приймання проектно-вишукувальної продукції від 24 грудня 2008р. та накладної, які були узгоджені сторонами та підписані відповідальними особами.
В зв"язку з цим , суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу обгрунтованими і такими , що підлягають задоволенню.
Пунктом 4.1.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаної роботи згідно з договором Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,05% від суми договору за кожен день прострочки, але не більше від подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.
На підставі наведеної договірної умови, Позивачем за період з 24.12.2008р. по
28.02.2011р. нараховано Відповідачу пеню в розмірі 26054,38 грн.
Нарахування пені за несвоєчасне виконання договірних зобов"язань проведено Відповідачем з порушенням чинного законодавства.
Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено що, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З врахуванням наведеної норми закону, сума пені, яка підлягає стягненню складає 5884,30грн., а тому позовні вимоги в цій частині слід задоволити.
Статтею 625 ЦК України передбачено , що боржник , який прострочив виконання грошового зобов"язання , на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Наведеною нормою закону передбачена відповідальність боржника за невиконання грошового зобов"язання, а тому суд вважає правомірним нарахування Відповідачу інфляційних витрат в сумі 18244,50грн. та три проценти річних на суму 5042,78грн.
Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 106152,58грн., з яких: 76981,00грн. - сума основного боргу; 18244,50грн.- інфляційні витрати; 5042,78грн. - три проценти річних; 5884,30грн. - пеня.
В задовленні решти суми позовних вимог слід відмовити.
Заперечення Відповідача не спростовують доводів Позивача і не можуть бути підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, відповідно до ст.124 Конституції України, ст.232 ГК України, ст.509, 526, 625, 887 ЦК України, керуючись ст. 49, ст. 82 -85Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Державного підприємства - Український державний інститут з Проектування об'єктів дорожного господарства "Укрдіпродор" в особі Івано-Франківського відділу комплексного проектування Державного Підприємства - державного інституту з проектування об'єктів дорожного господарства "Укрдіпродор" до Відповідача, Пійлівська сільська рада про стягнення заборгованості в сумі 126322,66 грн., за договором №900 від 30.10.2008 року - задовольнити частково.
Стягнути з Відповідача, Пійлівська сільська рада ( с.Пійло, Калуського району, Івано-Франківської області, код 04356610) на користь Позивача, Державне підприємство - Український державний інститут з Проектування об'єктів дорожного господарства "Укрдіпродор" в особі Івано-Франківського відділу комплексного проектування Державного Підприємства - державного інституту з проектування об'єктів дорожного господарства "Укрдіпродор" ( вул. Петрушевича, 1, м.Івано-Франківськ, код 20551334 )- заборгованість за виконані роботи в сумі 106152,58грн. (сто шість тисяч сто п"ятдесят дві гривні 58 коп,) , з яких: 76981,00грн. - сума основного боргу; 18244,50грн.- інфляційні витрати; 5042,78грн. - три проценти річних; 5884,30грн. - пеня, а також 1061,52 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задовленні решти суми позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Калашник В. О.
Повне рішення складено 08.06.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________Попович В.В. 08.06.11