08.06.2011 р. Справа № 5008/605/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мульті-Керам”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бульвар”, м. Берегово
про стягнення заборгованості у сумі 140 700 грн.,
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від позивача: -
від відповідача: ОСОБА_1 -представник за дов. від 06.06.2011р. за №06/06/2011-1
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Мульті-Керам”, м. Київ (далі -позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бульвар”, м. Берегово (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 140 700 грн.
Участь уповноваженого представника позивача у розгляді даної справи не визнавалась обов”язковою, а на власний розсуд, що зазначено в ухвалі суду від 20.05.2011р. про порушення провадження по справі №5008/605/2011 (а.с.1).
Від відповідача до матеріалів справи надійшов письмовий відзив від 06.06.2011р. №06/06/2011 на позовну заяву (а.с.28-29), яким позовні вимоги визнано в повному обсязі та зазначено обставину того, що відповідачем добросовісно виконувались зобов”язання, у періоді березень -вересень 2010р., на загальну суму 1 047 300,00грн., перед позивачем по оплаті отриманих послуг згідно Договору №02/02 від 17.02.2010р., що підтверджується долученими до даного відзиву платіжними дорученнями за вищевказаний період (а.с.31-50). Однак, у зв”язку з об”єктивними причинами, що були спричинені впливом негативних явищ в світовій економіці, іншу суму 140 700,00грн., яка залишилась заборгованістю, не було можливості погасити, що пов”язано з відсутністю у відповідача обігових коштів. Також запропонована відповідачем позивачеві пропозиція щодо сплати залишку заборгованості відповідно до умов розстрочки, не знайшла логічного завершення, з огляду на вищезазначене та що також пов”язано з відмовою банківської установи здійснити реструктуризацію кредитного боргу та з неможливістю отримання рефінансування наявного кредиту. Також до даного відзиву долучено засвідчену копію з довідки АБ №227118 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, як доказ у підтвердження статусу відповідача, як юридичної особи та його перебування у ЄДРПОУ з ідентифікаційним кодом 30175449, за адресою місця реєстрації (місцезнаходження) -м. Берегово, вул. Б. Хмельницького, 163 (а.с.30).
Слід зазначити, що від позивача в особі його уповноваженого представника за довіреністю від 10.05.2011р. до матеріалів справи, через канцелярію суду (вхідний номер канцелярії суду 05/1-16-5623/2011 від 08.06.2011р.), надійшло письмове клопотання від 08.06.2011р. (а.с.51), яким повідомлено суд про обставину того, що відповідачем станом на 08.06.2011р. не було здійснено розрахунків по заявленій до стягнення сумі боргу, у зв”язку з чим просить суд задоволити позов та стягнути з відповідача на користь позивача наявну заборгованість у заявленій до стягнення сумі.
Також до вищезазначеного письмового клопотання подано витяг з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АД №728271, як доказ у підтвердження факту перебування позивача у ЄДЮО та ФОП станом на 06.06.2011р. (а.с.52).
Оскільки відповідачем долучено до матеріалів справи, як доказ у підтвердження його юридичного статусу, так і докази у підтвердження часткової оплати суми 1 047 300,00грн., із загальної суми 1 188 000,00грн. вартості отриманих послуг, тому суд вважає за можливе розглянути даний спір у даному судовому засіданні на підставі наявних у справі матеріалах без участі уповноваженого представника позивача, явка якого не визнавалась судом обов'язковою, про що було зазначено вище.
Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
На виконання Договору №02/02 від 17.02.2010р.(а.с.8-10), позивачем у періоді з лютого по червень 2010р. було надано відповідачеві послуги по проведенню робіт, зазначених у п.1 Договору, на загальну суму 1 188 000,00грн. з ПДВ, що підтверджується актами про прийняття-передачі виконаних робіт , відповідно від 24.02, 25.05 та 15.06.2010р. (а.с.11-13).
Відповідачем було частково, у періоді з березня по вересень 2010р., проведено оплату суму 1 047 300,00грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями за вищевказаний період (а.с.31-50).
Інша сума 140 700,00грн. залишилась заборгованістю, що також підтверджено актом звірки з контрагентом станом на 31.03.2011р., підписаним у двосторонньому порядку та скріпленим печатками сторін (а.с.14) та актом звірки з контрагентом станом на 05.05.2011р., підписаним у двосторонньому порядку та скріпленим печатками сторін (а.с.15).
Позивачем щодо необхідності оплати наявної заборгованості у сумі 140 700,00грн., надсилалась відповідачеві претензійна вимога за №354 від 31.03.2011р. (а.с.16).
Відповідачем на дану претензійну вимогу позивача, було надіслано позивачеві листа за №04/04/2011 від 04.04.2011р. про визнання суми 140 700,00грн. наявної заборгованості та із зазначенням можливості поетапної її сплати відповідними сумами, згідно запропонованого графіку у даному листі (а.с.17).
Разом з тим, наявна сума заборгованості залишилась несплаченою, що зокрема пов”язано з наявністю об”єктивних причин, що були спричинені впливом негативних явищ в світовій економіці та з відсутністю на цій підставі, у відповідача обігових коштів та з відмовою банківської установи здійснити реструктуризацію кредитного боргу та з неможливістю отримання рефінансування наявного кредиту, про що зазначено відповідачем у відзиві на позов (а.с.28-29) та представником відповідача у даному судовому засіданні по розгляду даної справи.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також необхідність виконання взятого на себе зобов”язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.
Оскільки, як було зазначено вище, відповідач не оплатив в повному обсязі вартість отриманих послуг по проведених позивачем роботах (розробці, впровадженню програмного забезпечення та систем контролю доступу (встановлення на 20 „точках” доступу)), тому сума 140 700,00грн. залишилась заборгованістю, що належним чином позивачем, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, підтверджено матеріалами справи та фактичними обставинами, визнано відповідачем, як у відзиві на позовну заяву, так і його представником у даному судовому засіданні по розгляду даної справи, а тому вказана сума боргу підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті держмита в розмірі 1 407,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального Кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бульвар” /м. Берегово, вул. Б. Хмельницького, 163, ідентифікаційний код 30175449, р/р 26001299046891 в КБ „Укрсоцбанк” м. Ужгород, МФО 312011/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мульті-Керам” /м. Київ, Святошинський район, вул. Василя Стуса, 28-А, ідентифікаційний код 21609308, п/р 2600402900115 в ПАТ КБ «Правекс-Банк» м. Києва, МФО 321983/ заборгованість у сумі 140 700,00грн., суму 1 407,00грн. у відшкодування понесених витрат по сплаті держмита та суму 236,00грн. у відшкодування понесених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.І. Карпинець