01.06.11р.Справа № 6/5005/6986/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАСТРОЙЩИК", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ИНТЕРСАТ", м. Дніпропетровськч
про про вжиття запобіжних заходів
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
без участі сторін
Заява Товариства з обмеженою "ЗАСТРОЙЩИК", м. Дніпропетровськ, про застосування запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на торгівельні павільйони Л1- 1, Л2- 2, Л3-3, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 21, на території Верхньо-Красного ринку, право власності на які зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2010р. посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_1., підлягає залишенню без руху з наступних підстав:
1. Відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 43-3 ГПК України однією з вимог до заяви про вжиття запобіжних заходів є зазначення обставин, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів, недодержання якої також є підставою для залишення заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 9 Інформаційного листа "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" від 20.04.2007 р. N 01-8/251 у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 ГПК України;
Із наданої суду заяви не вбачається, які саме негативні наслідки можуть настати для заявника у разі незастосування запобіжних заходів.
Заявником не викладено обставини, не наведено докази, які підтверджують необхідність застосування запобіжних заходів для подальшого подання позовної заяви.
2. Відповідно до ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачується державним митом, крім випадків встановлених законодавством. Згідно до ч. 2 ст. 43-3 ГПК України до заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому законом порядку і розмірі. В силу ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до п. "б" ч. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито", що стосується розміру ставок державного мита, із позовних заяв немайнового характеру державне мито сплачується в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , а із позовних заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Цією ж нормою закону слід керуватися й при сплаті державного мита за подання заяв про вжиття запобіжних заходів.
Нормами ГПК України при поданні заяв про застосування запобіжних заходів передбачена оплата держмита, разом з цим у доданій до заяви оригіналу заявки на перебіг коштів № 11372.619.1 від 27.05.11р. сплачено державне мито у розмірі 17, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 43-5 ГПК України суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобіжних заходів подано без додержання вимог, викладених у статті 43-3 цього Кодексу, або не оплачено державним митом, виносить ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для виправлення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 43-3, 43-5, 86 ГПК України, суд, -
1. Залишити заяву без руху.
2. Заявнику протягом 5 виправити недоліки, а також:
- надати докази сплати держмита у встановлених законом порядку і розмірі;
- надати докази вартості оспорюваного майна визначеного відповідно до чинного законодавства;
- подати копію заяви про вжиття запобіжних заходів для особи, щодо якої просить вжити запобіжні заходи.
Суддя О.О. Коваленко