31.05.11р.Справа № 5005/4590/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" ( м. Дніпропетровськ )
до В.-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медпром" ( с. Вільне Криворізького р-ну Дніпропетровської області )
В.-2: Державного підприємства "Бурвугілля" ( смт. Понтаївка Олександрівського р-ну Кіровоградської області )
Третя особа-1 на стороні Відповідача, яка не заявляює самостійних вимог на предмет спору:
ТОВ "Енергометаллсервіс" ( м. Новомосковськ Дніпропетровської області);
Третя особа-2 на стороні Відповідача, яка не заявляює самостійних вимог на предмет спору: Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція в Кіровоградській області.
про визнання права власності та повернення майна
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача-1: ОСОБА_1. - представник (дов. від 01.12.08р.)
Від відповідача-2: ОСОБА_2. - представник (дов. від 08.11.10р.)
Від третьої особи-1: не з'явився
Від третьої особи-2: не з'явився
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1 ( Товариство з обмеженою відповідальністю "Медпром" ) та Відповідача-2 ( Державне підприємство "Бурвугілля" ) та просить суд:
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" право власності на 5 електровозів марки EL- 21: заводський № 18302-109, рік випуску 1984 р.; заводський № 18303-110, рік випуску 1984 р.; заводський № 18325-132, рік випуску 1984 р.; заводський № 18160-207, рік випуску 1985 р.; заводський № 18161-208, рік випуску 1985 р.;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Медпром" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" 5 електровозів марки EL- 21:
заводський № 18302-109, рік випуску 1984 р.; заводський № 18303-110, рік випуску 1984 р.; заводський № 18325-132, рік випуску 1984 р.; заводський № 18160-207, рік випуску 1985 р.; заводський № 18161-208, рік випуску 1985 р.
В обґрунтування своєї позовної заяви, Позивач посилається на те, що Позивач за Договором поставки № 6 від 27.02.2006 р. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 27.02.2006 р. до договору) придбано у ТОВ “Енергометалсервіс” - 5 спіних електровозів. Придбане майно оприбутковано на балансі ТОВ “Енерго-МИГ” та за Договором застави № 70 від 21.03.2006 р. передано в заставу АКБ “Мрія”. Під час розгляду господарським судом Кіровоградської області справи № 15/78 (6/157), Позивачу стало відомо, що майно за біржовими контрактами за реєстраційними № № Т-30/08, Т-32/08, Т-33/08, Т-34/08 від 24.03.2008р. укладеними на Київський універсальній біржі Державним підприємством “Бур вугілля” було продане ТОВ “Медпром”. Як свідчить рішення по вказані справі, Відповідачі не визнають право власності Позивача на спірне майно.
Позивач вважає, що Відповідач-2 незаконно, без відповідної правової підстави заволодів майном Позивача - майно вибуло з володіння власника не з волі Позивача, оскільки законність вибуття цього ж майна з володіння держави встановлено постановою від 09.10.2007 р. господарського суду Кіровоградської області у справі № 3/265 і не будучи власником майна, всупереч Конституції України, вимогам Цивільного кодексу України за біржовими контрактами ( реєстраційні №№ Т-30/08, Т-32/08, Т-33/08, Т-34/08 від 24.03.2008 р.) здійснив відчуження майна на користь Відповідача-1, а Відповідач-1 набув майно у особи, яка не мала права його відчужувати -у Відповідача-2.
Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог Позивача заперечує, зазначаючи у відзиві на позов на тому, що спірні електровози (5 штук) при підписанні біржових контрактів від 30.12.2004 р. № № 30999-31003 залишались у власності держави і знаходились в тимчасовому користуванні ТОВ ІВОК "Експлерент", про що, доречи, зазначається в біржових контрактах віж 2004 р. і в актах приймання-передачі, укладених між ТОВ "Енерго-Миг" та Олександрійською ДПІ. Отже, ТОВ "Енерго-Миг" за біржовими контрактами, які укладені на аукціоні 30.12.2004 р., не набуло статусу власника щодо спірного майна.
Також, Відповідач-1 вказує на те, що електровози, визнання права власності та повернення яких є предметом спору у даній справі, були придбані ТОВ "Медпром" -24.03.2008 р. згідно біржових контрактів № № Т-30/08 - Т-34/08. Зазначені біржові контракти не були розірвані ані в добровільному ані в судовому порядку. Про існування інших договорів, згідно яких позивач ТОВ "Енерго-Миг" нібито являлось власником спірного майна, на момент придбання електровозів ТОВ "Медпром" не знало і не могло знати, оскільки про існування спору дізналось лише в судовому засіданні господарського суду Кіровоградської області у справі №6/157, в якій являлось третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Правомірність набуття права власності ТОВ "Медпром" та, відповідно, право продажу зазначених електровозів ДП "Бурвугілля" вже були предметом дослідження господарських судів, і ТОВ "Медпром" надавалися відповідні пояснення.
У відзиві на позов, Відповідач-1 вказав на те, що на теперішні час власник електровозів ТОВ "Медпром", які є предметом спору у даній справі, розпорядилось ними на власний розсуд, зазначене майно ліквідовано. Так, протоколом зборів учасників ТОВ "Медпром" № 2 від 30.05.2010 р. було ухвалено подальшу недоцільність використання та ремонту електровозів ЕL-21 та було прийнято рішення про їх списання на брухт. Відповідно до наказу від 01.07.2010 р. № 21 було вирішено списати на брухт електровози у кількості 5 одиниць, відобразити на рахунках бухобліку списання електровозів та оприбуткування брухту після порізки; також було вирішено провести порізку на металобрухт електровозів працівниками ТОВ "Медпром" Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку № 201 за липень 2010 р. електровози ЕL-21 у кількості 5 одиниць були списані з балансу ТОВ "Медпром". Згідно із карткою складського обліку матеріалів та картки рахунку 26.1 - протягом липня 2010 р. - березня 2011 р. була виконана порізка на металобрухт вищеозначених електровозів та облікування металобрухту на балансі ТОВ "Медпром". Між ТОВ "Медпром" та ВАТ "Центроліт" були укладені договори від 02.04.2010 р. та від 05.01.2011 р. про купівлю-продаж останнім брухту сталевого. Протягом зазначеного періоду, на виконання умов договорів, ТОВ "Медпром" здійснювався продаж ВАТ "Центроліт" брухту сталевого, що підтверджується виставленими рахунками, видатковими та податковими накладними.
Відповідач-2 також вважає позовні вимоги Позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки спірні електровози (5 штук) при підписанні біржових контрактів від 30.12.2004 р. за № № 30999-31003 залишались у власності держави і знаходились в тимчасовому користуванні ТОВ ІВОК “Експлерент”. Отже, ТОВ “Енерго-МИГ” за біржовими контрактами, котрі укладені на аукціоні 30.12.2004 р., не набуло статусу власника щодо спірного майна. ТОВ “Енерго-МИГ” не надано жодних доказів того, що ним здійснювались якісь заходи по зменшенню ризиків, пов'язаних з правом власності на придбані ним спірні електровози, право власності на які до нього не перейшло в момент укладання біржових контрактів та підписання акту прийому-передачі від 30.12.2004 р. Підписавши біржові контракти від 30.12.2004 року за № № 30999-31003 ( надані до матеріалів справи ), ТОВ “Енерго-МИГ”разом з податковим органом знали, чи повинні були знати, що належним державним органом, який вправі укладати договори про відчуження державного майна та підписувати інші документи по передачі проданого державного майна у власність покупцю являється саме Регіональне відділення Фонду державного майна України в Кіровоградській області. Таким чином, позивачем та Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією в Кіровоградській області грубо порушено публічний порядок, оскільки біржові контракти від 30.12.2004 року за № № 30999-31003 були спрямовані саме на незаконне заволодіння державним майном - 5 ( п'ятьма ) електровозами. Як наслідок, біржові контракти на підставі ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемними. Державне підприємство “Бурвугілля” є законним набувачем державного майна, в тому числі й 5 ( п'яти ) електровозів, які до 20.05.2008 р. обліковувались на балансі державного підприємства як основні засоби, та які, на думку позивача, належать йому на праві власності. Ніякого іншого майна, крім державного, Державному підприємству “Бурвугілля” не передавалось. Майно, яке належить ТОВ “Енерго-МИГ”, Державне підприємство “Бурвугілля” ні під охорону, ні під користування, ні в інший спосіб не отримувало. Обставини, на які посилається Позивач у своїй позовній заяві, документально не підтверджені.
Представники третіх осіб на виклик суду у судове засідання не з”явилися.
Третя особа-2 ( Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція в Кіровоградській області ) у письмових поясненнях зазначала на тому, що Державна холдінгова компанія "Олександріявугілля" постійно на протязі 2000-2004 років не виконувала вимоги податкового законодавства України по сплаті податків та погашенню податкового боргу. Податковий борг щомісячно збільшувався на суму самостійно задекларованих податків. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у Державному реєстрі застав рухомого майна 02.06.1999 року внесено запис про заставу номер - 313-92. Згідно чого все майно та майнові права ДХК "Олександріявугілля" знаходяться в податковій заставі і на сьогоднішній час. Відповідно до п. 4 Наказу Міністерства палива та енергетики України від 27.09.2004 р. № 591 встановлено, що ТОВ "ІВОК "Експлерент" є правонаступником прав та обов'язків структурних підрозділів ДХК "Олександріявугілля" та згідно п. 1.7. Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованих державних підприємств. При проведенні заходів щодо погашення податкового боргу Олександрійською ОДПІ проведено опис активів 10.11.2004 р. ДХК „Олександріявугілля”, які передані в оренду ТОВ ІВОК "Експлерент". Відповідно до договора-доручення на реалізацію заставного майна від 10.11.2004 р. передано на реалізацію ПП "Агросервіс-Інтекс". Згідно біржових контрактів майно було реалізовано ПП "Агросервіс-Інтекс", де покупцем цього майна став ТОВ "Енерго-Міг".
Представник Позивача на виклик суду у судове засідання не з”явився, витребувані судом документи не надав.
Від Позивача надійшло клопотання про чергове відкладення розгляду справи у зв”язку із находженням його представника у відрядженні.
Враховуючи, що строк вирішення спору встановлений ст. 69 ГПК України закінчується, господарський суд відхиляє клопотання Позивача про чергове відкладення розгляду справи і розглядає справу за наявними в ній документами.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис ) представниками сторін не заявлялося.
В судовому засіданні 31.05.2011 р. було оголошено судом вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
У вересні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" звернулось до господарського суду Кіровоградської області ( справа № 15/78 ( 6/157 ) з позовом до Державного підприємства "Бурвугілля" про зобов'язання останнього повернути позивачу електровози марки ЕL - 21; заводський номер 18302-109, рік випуску 1984; заводський номер 18303-110, рік випуску 1984; заводський номер 18325-132, рік випуску 1984; заводський номер 18160-207, рік випуску 1985; заводський номер 18161-208, рік випуску 1985, що належать йому на праві власності. Змінивши позовні вимоги, позивач просив визнати за ним право власності на вказані електровози та зобов'язати відповідача повернути їх ТОВ "Енерго-Миг". В подальшому, втретє змінивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 4 175 000 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.10.2009 р. по справі № 15/78 ( 6/157 ), яке набрало законної сили - в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" відмовлено повністю. При цьому, суд виходив з відсутності доказів на підтвердження протиправної поведінки ДП "Бурвугілля" при відчуженні п"яти електровозів на підставі біржових контрактів від 24.03.2008 р. та вказав на відсутність вини відповідача.
Вказаним рішенням господарського суду Кіровоградської області встановлено, що 10.11.2004 р. між Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією та асоційованим членом Української універсальної товарної біржі приватним підприємством "Агросервіс-Інтекс" укладено договір-доручення на вчинення брокерських послу з продажу активів, що перебувають у податковій заставі, за яким брокер зобов'язався продати об'єкти, що перебувають у податковій заставі згідно акту опису від 10.11.2004 р. на біржових торгах.
На виконання названого договору за біржовими контрактами № 31002 від 30.12.2004 року, № 30999 від 30.12.2004 року, № 31003 від 30.12.2004 року, №31000 від 30.12.2004 року, № 31001 від 30.12.2004 року та на підставі актів приймання-передачі товару від 30.12.2004 року ТОВ "Енерго-Міг", як покупець, придбало 5 електровозів, марки EL - 21: заводський номер 109, рік випуску 1984; заводський номер 110, рік випуску 1984; заводський номер 132, рік випуску 1984; заводський номер 207, рік випуску 1985; заводський номер 208, рік випуску 1985. Загальна вказаних вартість електровозів склала 686 064 грн.
Вподальшому ТОВ “Енерго-Миг” на підставі договору № 010-1 від 10.01.2005 року продало спірні електровози ЕL-21 в кількості п'яти штук Приватному малому підприємству “РОМ”.
27.02.2006 року між ТОВ “Енерго-Миг” та ТОВ “Енергометалсервіс” укладено договір поставки № 6, за яким останнє передало у власність позивачу промислову техніку, обладнання і матеріали, зокрема, електровози марки EL - 21: заводський № 18302-109, рік випуску 1984; заводський № 18303-110, рік випуску 1984; заводський № 18325-132, рік випуску 1984; заводський № 18160-207, рік випуску 1985; заводський № 18161-208, рік випуску 1985, загальною вартістю 4 175 000 грн., про що складено акт приймання-передачі від 27.02.2006 року та підтверджується накладною № 10 від 27.02.2006 року.
При цьому, за цим договором ТОВ "Енерго-Миг" придбало ті ж самі електровози, які раніше куплені ним у Олександрійської об"єднаної ДПІ по біржовим контрактам від 30.12.2004 року.
В 2004 році п"ять електровозів оцінені в 686 064 грн., а в 2006 вартість цих же п"яти електровозів становила 4 175 000 грн.
27.04.2007 року, 02.10.2007 року і 11.08.2008 року позивач звертався до відповідача з листами, в яких просив укласти договір зберігання на 5 електровозів. У відповіді від 21.08.2008 року ДП "Бурвугілля" повідомило про відсутність у нього спірного майна, оскільки не отримувало його від позивача ні під охорону, ні в користування.
24.03.2008 року ДП "Бурвугілля" продало ТОВ "Медпром" на підставі біржових угод електровози у кількості 5 штук на загальну суму 1 371 000 грн.
З наданих ТОВ "Медпром" документів - оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 за другий квартал 2008 року, дані електровози були обліковані на балансі ТОВ "Медпром". Протоколом зборів учасників ТОВ "Медпром" № 2 від 30.05.2010 р. було ухвалено подальшу недоцільність використання та ремонту електровозів ЕL-21 та було прийнято рішення про їх списання на брухт. Відповідно до наказу від 01.07.2010 р. № 21 було вирішено списати на брухт електровози у кількості 5 одиниць, відобразити на рахунках бухобліку списання електровозів та оприбуткування брухту після порізки.
Згідно із карткою складського обліку матеріалів та картки рахунку 26.1 вбачається, що протягом липня 2010 р. - березня 2011 р. була виконана порізка на металобрухт вищеозначених електровозів та облікування металобрухту на балансі ТОВ "Медпром".
За твердженням ТОВ "Медпром" - на теперішні час спірне майно ліквідовано.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі знищення майна.
Припинення права власності внаслідок знищення майна передбачено і ст. 349 ЦК України
У п. 6.1. інформаційного листа ВАСУ № 01-8/98 від 31.01.2001 р. „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” із змінами зазначається, що позов про витребування майна, поданий до особи у якої воно на момент розгляду справи в суді відсутнє, не може бути задоволений. Об'єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги факти встановлені рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.10.2009 р. по справі № 15/78 ( 6/157 ), а також факт знищення спірного майна, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 35, 44, 49, 69, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -
В задоволені позовних вимог Позивача відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Кощеєв
Повне рішення складено 01.06.2011р.