01.06.11р.Справа № 8/200-08
За позовом Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (м.Київ) в особі Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (м. Дніпропетровськ)
до Дочірнього підприємства "Агрофірма "Вікторія" (с. Керносівка Новомосковського району Дніпропетровської області)
про стягнення 125 384,05 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: Хандога В.В. - представник (дов. № 16/18 від 10.01.11р.)
від відповідача: не з'явився
Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "ВЕСКО" в особі Дніпропетровської філії Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ВЕСКО" (далі-позивач) звернулося до Дочірнього підприємства "Агрофірма "Вікторія" (далі-відповідач) з позовом про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 125 000,00 грн., витрат, пов'язаних з одержанням довідки ДАІ в розмірі 34,00 грн., витрат, пов'язаних з наданням експертних послуг у розмірі 350,00 грн., а всього 125 384,05 грн.
Ухвалою суду від 26.10.10р. Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "ВЕСКО" в особі Дніпропетровської філії Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ВЕСКО" замінено на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування".
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
19.09.2006 р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВЕСКО" та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір страхування наземного транспорту № 1591-а/06д, відповідно до умов якого позивач застрахував належний ОСОБА_1. автомобіль марки Вольво ХС70, реєстраційний номер НОМЕР_1., номер кузова НОМЕР_2.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 22.03.2007 р. до Договору страхування наземного транспорту № 1591-а/06д особою, допущеною до керування вищевказаним автомобілем став громадянин ОСОБА_2.
10.09.2007 р. громадянин ОСОБА_2 повідомив позивача про те, що він став власником вищезазначеного автомобіля, реєстраційний номер якого змінився на НОМЕР_3. При цьому, договір страхування наземного транспорту № 1591-а/06д від 19.09.2006 р. сторонами не був розірваний і продовжував діяти, оскільки жодних підстав, передбачених ст. 28 Закону України "Про страхування", для розірвання договору або визнання його недійсним, не існувало.
16.09.2007 р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди застрахований автомобіль було пошкоджено.
У довідці ДАІ № 22303 від 12.10.2007 р. особою, винною у ДТП було визначено водія ОСОБА_3, що керував належним відповідачу автомобілем марки КАМАЗ 45143, державний номер НОМЕР_4 і працював водієм у відповідача, а також водія ОСОБА_2
Згідно з Постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 01.11.2007 р. водій ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за допущене 16.09.2007 р. порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 07.06.2008 р. наявність вини водія ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеного ДТП не встановлено.
Згідно з положеннями ст.ст. 1187, 1188, 1172 ЦК України, особою, що повинна нести відповідальність за шкоду, спричинену його працівником ОСОБА_3 під час виконання останнім своїх трудових обов'язків, є відповідач.
Згідно висновку спеціаліста-автотоварознавця № 569/07 від 06.10.2007 р. розмір матеріальної шкоди, завданої автомобілю марки марки Вольво ХС70, реєстраційний номер НОМЕР_3 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 160 546 гривень 25 копійок.
Згідно умов Договору страхування наземного транспорту № 1591-а/06д, позивач виплатив страхувальнику гр. ОСОБА_1. суму страхового відшкодування в розмірі 125 000 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 1951 від 08.11.2007 р. та № 1 від 08.11.2007 р.
Кошторис шкоди від 25.10.2007 р. та розрахунок суми страхового відшкодування від 30.10.2007 р., на підставі яких здійснено виплату страхового відшкодування, були складені аварійним комісаром ОСОБА_4.
У відповідності до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України і ст. 27 Закону України "Про страхування", до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму виплаченого на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 125 000 гривень. Крім цього, відшкодуванню підлягають також витрати позивача, пов'язані з одержанням довідки ДАІ в розмірі 34,05 грн. та витрати, пов'язані з наданням експертних послуг у розмірі 350 грн.
Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, складає 125 384 гривні 05 копійок.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись у останньому відзиві на позов (вх.суду 38005/11 від 01.06.11р.) на наступне.
Як вбачається із довідки за фактом дорожньо-транспортної пригоди № 22303 від 12.10.07 року, складеної працівниками ДАІ, яка мається в матеріалах справи, обома водіями було порушено вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Так як вимоги Правил дорожнього руху щодо необхідності, додержання безпечного інтервалу було порушено обома водіями одночасно, то на думку відповідача вина обох водіїв у скоєні даного ДТП є однаковою, тобто 50 % вини водія ОСОБА_2 та 50 % вини водія відповідача.
Крім того, позивач ґрунтує свої вимоги на договорі страхування наземного транспорту №1591-а/06д від 19.09.2006 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВЕСКО" та громадянином ОСОБА_1, відповідно до якого страховик застрахував належний ОСОБА_1. автомобіль марки Вольво ХС70, та згідно до якого вигодонабувачем є також ОСОБА_1
Отже, цивільно-правові відносини між позивачем та Автономовим В.В. виникли із договірних відносин щодо страхування майна ОСОБА_1 та з метою відшкодування прямого фактичного збитку ОСОБА_1
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сума страхового відшкодування в сумі 125 000,00 грн. була виплачена 08.11.2007 року на користь ОСОБА_1
Однак, на момент, коли відбулось ДТП, а також на момент виплати грошових коштів, ОСОБА_1 вже не був власником застрахованого автомобілю, про що в матеріалах справи є відповідні докази, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_2, згідно до якого ОСОБА_2 став власником вказаного автомобілю на підставі договору купівлі-продажу ЄГП 600548 від 11.07.2007 року.
Таким чином, оскільки страховий випадок трапився після переходу права власності на автомобіль від страхувальника до третьої особи, то відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1. було заподіяно прямі фактичні збитки, а тому були відсутні правові підстави для відшкодування ОСОБА_1. прямого фактичного збитку відповідно до умов договору страхування та наведених норм права.
Отже, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 16.09.2007 року, та на яку посилається позивач, ОСОБА_1 не набув права вимоги до жодної особи, так як його права не були порушені.
Так як особа, яка отримала страхове відшкодування (ОСОБА_1), не мала права вимоги до відповідача в наслідок ДТП, то відповідно до позивача не перейшло право вимоги до відповідача, а тому вимоги позивача є безпідставними, суперечать вимогам статей 1, 8, 9 Закону України "Про страхування", статті 993 ЦК України, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
У судовому засіданні 16.10.08р. оголошено перерву по 23.10.08р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.08р. по справі призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.
17.03.10р. Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз було повернуто справу № 8/200-08 без виконання, у зв'язку з тим, що відповідачем не були оплачені рахунки за її виконання, надіслані йому за № 07/95/114 від 26.01.10р. з актами попереднього розрахунку № 95-10.
Ухвалами суду від 18.03.10р., від 15.04.10р. та від 03.06.10р. неодноразово було зобов'язано відповідача оплатити вартість експертного дослідження, відповідно до рахунку за його виконання, надісланого йому за № 07/95/114 від 26.01.10р. з актами попереднього розрахунку № 95-10.
Враховуючи те, що неодноразовими ухвалами господарського суду було зобов'язано відповідача здійснити оплату вартості експертного дослідження, а вимоги ухвал відповідачем виконані не були, господарський суд ухвалою суду від 06.07.10р. запропонував позивачу здійснити оплату за експертне дослідження у справі № 8/200-08 за реквізитами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
02.08.2010р. від Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" надійшла заява про поновлення провадження у справі, яка мотивована тим, що в матеріалах справи достатньо доказів, що підтверджують позовні вимоги, а клопотання про проведення судової експертизи було заявлене відповідачем, у зв'язку з чим у позивача відсутній обов'язок щодо оплати вартості експертного дослідження.
Враховуючи вищевикладене, ухвалою суду від 26.10.10о., зокрема, справу призначено до розгляду в засіданні на 09.11.10р.
Ухвалою суду від 09.11.10р. провадження у справі поновлено.
У судовому засіданні 09.11.10р. було оголошено перерву по 24.11.10р.
23.11.10р. від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи, яке мотивоване тим, що єдиним способом визначити ступінь вини учасників ДТП - це призначення авто технічної експертизи з цього приводу.
Ухвалою суду від 24.11.10р. було зобов'язано відповідача оплатити вартість експертного дослідження, відповідно до рахунку за його виконання, надісланого йому за № 07/95/114 від 26.01.10р. з актами попереднього розрахунку № 95-10; надати суду докази такої оплати, а також зупинено провадження у справі.
На виконання ухвали суду відповідачем 07.12.10р. було надано платіжне доручення № 1254 від 03.12.10р. на суму 919,20 грн.
Від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз 02.02.11р. надійшов висновок судової автотехнічної експертизи по матеріалам цивільної справи № 8/200-08 від 21.12.2010р.
Ухвалою суду від 04.02.11р. справу було призначено до розгляду на 25.02.11р.
У судовому засіданні провадження у справі було поновлено та з'ясовано, що вищевказаний висновок експертизи є недостатньо ясним та неповним.
Крім того, відповідачем заявлено клопотання про призначення по справі повторної експертизи, проведення якої відповідач просить доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставити ті ж питання.
У зв'язку з тим, що висновок судової автотехнічної експертизи по матеріалам цивільної справи № 8/200-08 від 21.12.2010р. суд визнав недостатньо ясним та неповним, ухвалою від 25.02.11р. господарський суд задовольнив вказане клопотання відповідача та призначив у справі повторну судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз з тим же переліком питань.
Ухвалою суду від 25.02.11р. строк вирішення спору було продовжено за клопотання відповідача по 24.03.11р. включно.
Від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок повторної судової автотехнічної експертизи № 2804/4587 від 28.04.2011р., справу було повернуто до суду.
Ухвалою суду від 16.05.11р. справу призначено до розгляду в засіданні на 01.06.11р.
У судовому засіданні 01.06.11р. провадження у справі було поновлено.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 5122600020800 з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем, яке знаходиться в матеріалах справи.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Згідно приписів ст. 1 Закону України "Про страхування" (далі-Закон) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
19.09.2006 р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВЕСКО", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір страхування наземного транспорту № 1591-а/06д, відповідно до умов якого позивач застрахував належний ОСОБА_1. автомобіль марки Вольво ХС70, реєстраційний номер НОМЕР_1., номер кузова НОМЕР_2.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 22.03.2007 р. до Договору страхування наземного транспорту № 1591-а/06д особою, допущеною до керування вищевказаним автомобілем став громадянин ОСОБА_2.
10.09.2007 р. громадянин ОСОБА_2 повідомив позивача про те, що він став власником вищезазначеного автомобіля, реєстраційний номер якого змінився на НОМЕР_3.
При цьому, договір страхування наземного транспорту № 1591-а/06д від 19.09.2006 р. сторонами не був розірваний і продовжував діяти, оскільки підстав, передбачених ст. 28 Закону України "Про страхування", для розірвання договору або визнання його недійсним, не існувало.
16.09.2007 р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди застрахований автомобіль було пошкоджено.
Згідно ст. 8 Закону, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У довідці ДАІ № 22303 від 12.10.2007 р. особами, винними у дорожньо-транспортній пригоді було визначено водія ОСОБА_3, що керував належним відповідачу автомобілем марки КАМАЗ 45143, державний номер НОМЕР_4 і працював водієм у відповідача, а також водія ОСОБА_2
Згідно з Постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 01.11.2007 р. водій ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за допущене 16.09.2007 р. порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 07.07.2008 р. наявність вини водія ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди також було підтверджено, але адміністративну справу стосовно останнього було припинено внаслідок спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності зі статтею 1187 Цивільного кодексу України, збиток, заподіяний джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.п.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання чи збереження якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 1188 Цивільного кодексу України, збиток, заподіяний внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме збиток, заподіяний одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх співробітником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, особою, що повинна нести відповідальність за шкоду, спричинену його працівником ОСОБА_3 під час виконання останнім своїх трудових обов'язків, є відповідач.
Згідно висновку спеціаліста-автотоварознавця № 569/07 від 06.10.2007 р. розмір матеріальної шкоди, завданої автомобілю марки марки Вольво ХС70, реєстраційний номер НОМЕР_3 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 160 546 гривень 25 копійок.
Статтею 9 Закону визначено, що страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, при цьому страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Згідно умов Договору страхування наземного транспорту № 1591-а/06д, позивач виплатив страхувальнику гр. ОСОБА_1. суму страхового відшкодування в розмірі 125 000 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 1951 від 08.11.2007 р. та № 1 від 08.11.2007 р.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування", аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України .
Кошторис шкоди від 25.10.2007 р. та розрахунок суми страхового відшкодування від 30.10.2007 р., на підставі яких здійснено виплату страхового відшкодування, були складені аварійним комісаром ОСОБА_4.
У відповідності зі статтею 993 Цивільного кодексу України і статтею 27 Закону України "Про страхування", до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, що страхувальник (чи інша особа, що одержала страхове відшкодування) має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Крім того, згідно з п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму виплаченого на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування. Крім цього, відшкодуванню підлягають також витрати позивача, пов'язані з одержанням Довідки ДАІ в розмірі 34,05 грн., які підтверджуються платіжним дорученням № 1589 від 20.09.2007 р., а також витрати, пов'язані з наданням експертних послуг у розмірі 350 грн., які підтверджуються платіжним дорученням № 1833 від 25.10.2007 р.
Стосовно права вимоги до відповідача на суму виплаченого на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування, а також щодо інших витрат, понесених позивачем, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із довідки за фактом дорожньо-транспортної пригоди № 22303 від 12.10.07 року, складеної працівниками ДАІ, а також із постанови Сахновщинського районного суду Харківської області від 01.11.2007 та постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 07.07.2008 р., які знаходяться в матеріалах справи, обома водіями було порушено вимоги п.п. 12.1., 13.1 Правил дорожнього руху (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу).
Так як вимоги Правил дорожнього руху щодо необхідності, додержання безпечного інтервалу було порушено обома водіями одночасно, то господарський суд приходить до висновку, що вина обох водіїв у скоєні даного ДТП є однаковою, тобто 50 % вини водія ОСОБА_2 та 50 % вини водія відповідача.
З метою встановлення ступеню вини кожного з водіїв, та як наслідок визначення розміру відповідальності кожного з них, а зокрема, розміру страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача, господарським судом призначались по справі судові експертизи. У висновках судових експертиз було встановлено наявність вини водія ОСОБА_2 та вини водія відповідача, при цьому, ступінь вини окремо по кожному визначити було неможливо.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що ступінь вини кожного з водіїв є однаковою, а отже розмір страхового відшкодування підлягає відшкодуванню у рівних частинах обома із винних сторін.
Позивачем було виплачено на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 125 000,00 грн., а також позивачем були понесені витрати, пов'язані з одержанням Довідки ДАІ в розмірі 34,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1589 від 20.09.2007 р., а також витрати, пов'язані з наданням експертних послуг у розмірі 350 грн., які підтверджуються платіжним дорученням № 1833 від 25.10.2007 р.
Загальна сума виплачена позивачем складає 125 384,05 грн.
З огляду на вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню 62 692,03 грн. страхового відшкодування, що складає половину загальної суми, що сплачена позивачем.
Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати, в тому числі за проведення судових експертиз по справі, слід покласти на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1172, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, Законом України "Про страхування", ст.ст. 49, 79, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Поновити провадження у справі.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Агрофірма "Вікторія" (51226, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Керносівка, вул. Кірова, 25; код ЄДРПОУ 32062073) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) в особі Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Рогальова, 33; код ЄДРПОУ 24991805) - 62 692 грн. 03 коп. виплаченого страхового відшкодування, 626 грн. 92 коп. державного мита, 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Агрофірма "Вікторія" (51226, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Керносівка, вул. Кірова, 25; код ЄДРПОУ 32062073) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (код 02883133, установа банку: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 312512722140490) - 2 467 грн. 50 коп. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) в особі Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 33; код ЄДРПОУ 24991805) на користь Дочірнього підприємства "Агрофірма "Вікторія" (51226, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Керносівка, вул. Кірова, 25; код ЄДРПОУ 32062073) - 459 грн. 60 коп. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) в особі Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 33; код ЄДРПОУ 24991805) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (код 02883133, установа банку: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 312512722140490) - 2 467 грн. 50 коп. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
В решті позову відмовити.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін