01.06.11р.Справа № 5005/5243/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "FOC TUBA LTD", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", м.Дніпропетровськ
про стягнення 70 902,01 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1., представник за довіреністю № б/н від 13.04.11р.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "FOC TUBA LTD", м. Харків (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", м.Дніпропетровськ (далі - відповідач), про стягнення 70 902,01 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 65 875,04 грн. - заборгованість по оплаті за поставлений товар, 1 986,00 грн. - інфляційні витрати, 486,56 грн. - 3% річних та 2554,41грн. - пеня.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 2008-01-01 від 09.01.2008 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
Представник позивача позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач не заперечує проти факту існування заборгованості в сумі основного боргу, але зазначає про те, що позивач не має право посилатися на умови зазначеного у позовній заяві договору, оскільки його дія закінчилася майже два роки тому. Крім того, відповідач зазначає про те, що строк виконання ним зобов'язання по сплаті вартості отриманого від позивача товару на час розгляду даної справи не настав, таким чином у позивача відсутні підстави щодо нарахування пені, інфляційних витрат та 3 % річних.
26.05.11р. у судовому засіданні оголошено перерву до 01.06.11р.
31.05.10р. до господарського суду надійшли додаткові пояснення позивача щодо наданого відповідачем відзиву на позовну заяву, відповідно якого договір поставки № 2008-01-01 від 09.01.2008 року на даний час є пролонгованим, згідно п. 10.2. Договору, таким чином, нарахування пені є законним, оскільки це передбачено п. 5.2. Договору. Крім того, позивач зазначає про те, що нарахування інфляційних витрат та 3% річних здійснено ним відповідно до вимог чинного законодавства України.
01.06.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує відмітка в матеріалах справи (68 арк.).
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За згодою представника позивача, в судовому засіданні 01.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
09.01.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 2008-01-01 (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язався виготовити та передати у власність відповідачу етикетку для індивідуальної упаковки тари з молочною продукцією з нанесеним зображенням, згідно затвердженого сторонами еталона та Технічного завдання (далі-Товар), в кількості та строки і по цінам згідно зі специфікацією, складеною на підставі заявки відповідача, яка підписана уповноваженою особою відповідача та скріплена печаткою відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар.
Поставка товару здійснюється партіями, сума вартості яких складає загальну вартість Договору (п. 2.1. Договору).
Ціна на товар та його кількість зазначається в специфікаціях та встановлюється на 6 місяців для даної партії. По закінченню зазначеного строку ціна на товар та його кількість можуть бути переглянуті як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення (п. 2.2. Договору).
Так, відповідно до п. 2.3. Договору, про зміну ціни сторона зобов'язана повідомити іншу сторону не пізніше, ніж за 30 календарних днів.
Пунктом 2.4. Договору передбачено, що відповідачу надається відстрочка оплати переданого товару строком на 30 календарних днів.
Ціна на продукцію визначається в гривнях та обумовлюється в специфікаціях, доданих до даного договору, які є невід'ємною його частиною (п. 2.5. Договору).
Згідно п. 2.6. Договору оплата проводиться у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на рахунок позивача. Фактом оплати є надходження грошових коштів на рахунок позивача.
Передача товару здійснюється згідно накладної на складі відповідача (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2. Договору, відповідач зобов'язаний отримати накладну на товар та його перевезення, прийняти його та оплатити товар у розмірі та в строки, передбачені розділом 2 даного Договору.
У разі несвоєчасного чи неповного перерахування грошових коштів відповідно до п.2.2. і п. 2.3., відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 5.2. Договору).
Усі спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони не досягли згоди, спір передається на вирішення до господарського суду, відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 7.1. Договору).
Згідно п. 9.1. Договору, даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
Як зазначено у п. 10.1. Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008р.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії даного Договору, жодна зі сторін не вимагала його розірвання або зміни, Договір вважається пролонгованим на новий строк (п.10.2. Договору).
29.12.2008р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору поставки №2008-01-01 від 09.01.08р., відповідно якої п. 9.1. Договору виключено, а п. 10.1. та п. 10.2. викладено в новій редакції:
"п. 10.1. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р., а в частині невиконання обов'язків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
п. 10.2. Якщо за один місяць до закінчення строку дії даного Договору, жодна зі сторін не вимагає його розірвання або зміни, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік."
На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, що підтверджують видаткова накладна за № 1026 від 04.11.10р. на суму 24 783,12 грн. і видаткова накладна за № 10 від 05.01.11р. на суму 41 091,92 грн., який було отримано відповідачем, відповідно до довіреності на отримання товару № 728 від 05.11.10р. і довіреності на отримання товару № 926 від 05.01.11р.
Позивач зазначає про те, що відповідач повинен був оплатити товар переданий на підставі накладної за № 1026 від 04.11.10р. на суму 24 783,12 грн. в строк до 05.12.10р. включно, а за товар переданий на підставі накладної за № 10 від 05.01.11р. на суму 41091,92 грн. в строк до 05.02.11р. включно, але на даний час оплату не здійснив.
07.04.2011р. між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, що підтверджує Акт звірки розрахунків за період з 01.01.10р. по 07.04.11р., відповідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 65 875,04 грн. Даний акт був підписаний повноважними представниками позивача і відповідача без зауважень та доповнень, та скріплений печатками підприємств.
Оскільки, відповідач не здійснив оплату за поставлений товар у встановлені строки, позивачем згідно п. 5.2. Договору була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 2 554,41грн.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 1 986,00 грн. та 3% річних у розмірі 486,56 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 65 875,04 грн., пеню у розмірі 2 554,41 грн., інфляційні витрати у розмірі 1986,00 грн., 3% річних у розмірі 486,56 грн.
Відповідач не заперечує проти факту існування заборгованості в сумі основного боргу, але зазначає про те, що позивач не має право посилатися на умови зазначеного у позовній заяві договору, оскільки його дія закінчилася майже два роки тому. Крім того, відповідач зазначає про те, що строк виконання ним зобов'язання по сплаті вартості отриманого від позивача товару на час розгляду даної справи не настав, таким чином у позивача відсутні підстави щодо нарахування пені, інфляційних витрат та 3 % річних.
При викладених обставинах вимоги позивача відлягають задоволенню в повному обсязі.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, як зазначено у ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, які подаються в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 65 875,04 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 5.2.Договору, у разі несвоєчасного чи неповного перерахування грошових коштів відповідно до п. 2.2. і п. 2.3., відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
На підставі вищевказаних норм закону та п. 5.2. Договору, позивачем була нарахована пеня у розмірі 2 554,41 грн., розрахунок якої перевірено господарським судом.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 2554,41грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем було нараховано до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 1 986,00 грн. та 3% річних у розмірі 486,56 грн., розрахунок яких також господарським судом перевірений.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 1 986,00 грн. та 3% річних у розмірі 486,56 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати по справі покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Правди, буд. 50; фактична адреса: 49054, м. Дніпропетровськ, вул. Благоєва, буд. 31; ЄДРПОУ 13472597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "FOC TUBA LTD" (61125, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 2, ЄДРПОУ 31440356, р/р 26000036130200 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) заборгованість за поставлений товар у розмірі 65875,04 грн. (шістдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять грн. 04 коп.), пеню у розмірі 2 554,41 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 41 коп.), інфляційні витрати у розмірі 1 986 грн. (тисяча дев'ятсот вісімдесят шість грн. 00 коп.), 3% річних у розмірі 486,56 грн. (чотириста вісімдесят шість грн. 56 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 709,02 грн. (сімсот дев'ятсот грн. 02 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 01.06.11р.