Рішення від 31.05.2011 по справі 5005/5347/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

31.05.11р.Справа № 5005/5347/2011

За позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Південне” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 16 666 грн. 54 коп. та звільнення нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_2

СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, дов. від 11.01.2011р. №1

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 16 666 грн. 54 коп. -заборгованості з орендної плати відповідно до умов договору від 11.01.2005р. №9/235 оренди комунального майна та зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення в будинку №100, блок 2 по вул. Чичеріна, в м. Дніпропетровську.

Позивач у поясненнях (вх. №37817/11 від 31.05.2011р.) зазначає про те, що: - при укладенні договору оренди сторони скористались правом, закріпленим частиною 3 статті 6 ЦК України та пунктом 3 статті 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а саме відступили від положень актів цивільного законодавства і врегулювали свої відносини на власний розсуд, передбачивши договором інші умови; - підстава припинення договору оренди, закріплена у пункті 10.6 договору є істотною умовою та не суперечить приписам статті 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”; - положення про припинення договору оренди №9/235 при порушенні орендарем строків внесення плати більше одного місяця (пункт 10.6) можна вважати, по-перше, узгодженим сторонами, по-друге, таким, що діяло з моменту укладення договору і до його припинення, по-третє, правомірним, оскільки орендарем в установленому законом порядку не оспорювалось і нечинним рішенням суду не визнавалось; - звертаючись з позовом позивач не висував вимогу про розірвання договору оренди №9/235, оскільки договір був припинений згідно з його умовами.

Відповідач витребуваних господарським судом пояснень не надав, у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 95).

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України”).

Згідно з пунктом 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010р. у справі №6/308-10 за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Південне” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ про стягнення з відповідача 16 666 грн. 54 коп. та звільнення нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_2 з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_1 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Південне” Дніпропетровської міської ради було стягнено 16 666 грн. 54 коп. -заборгованості, 166 грн. 66 коп. -державного мита та 236 грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010р. у справі №6/308-10 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. у справі №6/308-10 скасовано в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити нежиле приміщення загальною площею 82,47 кв.м по АДРЕСА_2 з передачею справи на новий розгляд в цій частині позовних вимог до господарського суду Дніпропетровської області.

Скасовуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Вищим господарським судом України було зазначено, що помилковим є застосування судами до спірних орендних правовідносин положень статті 782 Цивільного кодексу України, якими встановлено право орендодавця на односторонню відмову від договору в разі невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд, та обумовлене цим посилання судів на необхідність позивача повідомити орендаря про припинення дії договору оренди, оскільки, по-перше, припинення договору і відмова від договору здійснюються по різному, тому їх не слід ототожнювати; по-друге, умови договору оренди містять узгоджене сторонами положення про припинення договору при порушенні орендарем строків внесення орендної плати більше одного місяця (п.10.6 договору), не передбачаючи право орендодавця на односторонню відмову від договору в такому випадку (ч.3 ст.652 ЦК України), але в той же час, на відміну від частини 2 статті 782 ЦК України, і не покладають на позивача додаткового обов'язку повідомляти орендаря про факт припинення дії договору при настанні таких обставин, як систематична несплата орендних платежів.

Як вбачається 11.01.2005р. між позивачем - Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством „Південне” Дніпропетровської міської ради (орендодавцем) та відповідачем - Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою -ОСОБА_1 було укладено договір №9/235 оренди комунального майна (надалі -Договір оренди), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розміщене за адресою: вул. Чичеріна, буд.100, бл.2 загальною площею 82,47 кв.м на першому поверсі, яке перебуває на балансі КЖЕП „Південне”, вартість якого визначена згідно експертної оцінки і становить 60 826 грн. 00 коп. для використання під офіс.

Відповідно до акту від 11.01.2005р. №9/235 приймання-передачі орендного приміщення позивачем було передано відповідачу приміщення, що орендується, по АДРЕСА_2 на першому поверсі 14-ти поверхового будинку загальною площею 82,47 кв.м.

Як встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010р. у справі №6/308-10 відповідач систематично протягом березня-липня 2010 року не сплачував орендну плату, сплачував її з простроченням та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 16 666 грн. 54 коп., яку зазначено у рахунку за липень 2010р. (а.с.19) та яку внаслідок неоплати відповідачем було стягнено відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010р. та залишено в силі в цій частині постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011р. у справі №6/308-10.

Пунктом 10.6 Договору оренди передбачено, що дія договору припиняється, зокрема у разі порушення строків оплати більше ніж на 1 місяць.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 2, 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем; договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З матеріалів справи не вбачається та відповідачем не доведено оспорювання у встановленому порядку та визнання недійсним судом пункту 10.6 Договору оренди від 11.01.2005 №9/235 в частині такої підстави припинення договору як порушення орендарем строків внесення орендної плати більше одного місяця.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, вищевказана підстава припинення договору оренди №9/235 від 11.01.2005р., визначена у пункті 10.6 договору, є істотною умовою останнього та не суперечить диспозитивним приписам частини 3 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно якої за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Отже, у зв'язку з неоплатою відповідачем рахунку від липня 2010р. на суму 16 666 грн. 54 коп. більше ніж місяць, дія Договору є припиненою з 01.09.2010р.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі;

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у частині зобов'язання Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення площею 82,47 кв.м в будинку АДРЕСА_2

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у справі щодо вимог про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення слід покласти на відповідача. Щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то такі витрати у повній сумі були стягнені на користь позивача при розгляді справи №6/308-10.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов у частині зобов'язання Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення задовольнити.

Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_1 (49038, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Південне” Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Янгеля, 4; ідентифікаційний код 24994436) нежитлове приміщення площею 82,47 кв.м в будинку №100, блок 2 на першому поверсі 14-ти поверхового будинку по вул. Чичеріна в м. Дніпропетровську, видати наказ.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_1 (49038, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Південне” Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Янгеля, 4; ідентифікаційний код 24994436) 85 грн. 00 коп. -витрат по сплаті державного мита, видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„06„ червня 2011р.

Попередній документ
16105654
Наступний документ
16105656
Інформація про рішення:
№ рішення: 16105655
№ справи: 5005/5347/2011
Дата рішення: 31.05.2011
Дата публікації: 16.06.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори