про повернення позовної заяви
31.05.11р.
Справа № 21/5005/6914/2011
Суддя Назаренко Н.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Приватне підприємство "Промсвязьсервіс", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 4 228,03 грн.
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Статтею 38 Кодексу визначено обов'язок суду витребувати документи і матеріали, які є необхідними для вирішення спору.
Позовна заява № 37 від 23 травня 2011 р. підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 ГПК України, Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивачем всупереч пункту 2 статті 63 Господарського процесуального кодексу України у позові відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК не вказано повного найменування сторін (позивача та відповідача).
Найменування в позовній заяві повинно визначатися та вказуватися згідно з установчими документами юридичної особи.
Відповідно до п.3 ст. 63 ГПК України у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, а саме: не вказано суми основного боргу; відсутній розрахунок суми боргу; не зазначено обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо стягнення боргу з посиланням на норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 57 до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
До позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до ст. 3 Декрету КМУ "Про Державне мито" сума державного мита за майновими позовами складає 1% від заявленої суми позову.
Частиною першою ст. 47 ГПК України передбачено, що розмір ставок державного мита визначений у ст. 3 Декрету із позовних заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500).
Крім того, відповідно до п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 р. N 15 (із змінами, внесеними згідно з наказом ГДПІ N 70 від 31.12.93, наказами Державної податкової адміністрації N 165 від 03.04.98, N 336 від 15.07.2002), встановлено, що при сплаті державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал платіжного доручення кредитної установи яка прийняла платіж, а при перерахуванні державного мита з рахунку платника оригінал платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету ___ крб. (грн.) ___ (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписом посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України до позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Н
Не подано належних доказів сплати в установленому порядку розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (ІТЗ), оскільки платіжне доручення № 196 від 21.05.11р. про сплату 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу таким доказом бути не може, оскільки на підставі доручення Міністерства фінансів України та звернення Державної судової адміністрації України, у зв'язку з необхідністю введення окремого обліку надходжень від оплати витрат з ІТЗ розгляду справ у судах в розрізі судових органів, відкрито окремі рахунки за кодами класифікації доходів бюджету (КБКД) про що доведено до відома листом Управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області від 18.06.10р. за № 02-13/1093, згідно якого оплата витрат на ІТЗ судового процесу здійснюється по номеру рахунку 31217264700005 за призначенням платежу по КБКД - 22050003 (символ звітності 264), а за платіжним дорученням № 196 від 23.05.11р. відповідні витрати зараховані на попередній рахунок № 31211259700005).
Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ в господарських судах України обмежений двохмісячним строком, враховуючи, що повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, якщо: у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес (порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК); у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми (порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК), Відповідно до п. 5 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити, в тому числі, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі (порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК); не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (порушення вимог ч. 1 ст. 56 ГПК); не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (порушення вимог п. 31 ч. 1 ст. 57 ГПК) прямо передбачено Господарським процесуальним кодексом України, господарський суд повертає позов без розгляду.
Господарський суд звертає увагу позивача на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.п. 2, 3, 4, 6, 10 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Згідно з п.13 Постанови Кабінету міністрів України №1258 від 21.12.05р. і ст.47 ГПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., перераховане платіжним дорученням № 196 від 23.05.2011р. підлягає поверненню, про що видати довідку.
Додаток: позовна заява з доданими до неї додатками на 11 арк., у т.ч. платіжні доручення про сплату держмита № 195 від 23.05.11р. у сумі 42,28 грн., про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу № 196 від 23.05.11р. у сумі 236,00 грн.; поштовий конверт.
Суддя
Н.Г. Назаренко