24.05.11р.Справа № 5005/5387/2011
За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг
про стягнення 98 986 007, 09грн.
Суддя Камша Н.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1. - представник ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", довіреність від 23.12.10р.;
від відповідача: ОСОБА_2. - представник ДП "Криворізька теплоцентраль", довіреність від 07.02.11р.;
ОСОБА_3 - представник ДП "Криворізька теплоцентраль", довіреність від 14.03.11р.
Позивач -Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг 98 986 007,09 грн. за постачання природного газу, із них основний борг - 80 246 549,25 грн.; 6 232 977,90грн. - пеня; інфляційні -9 641 204,72 грн.; 3% річних - 2 865 275,22грн. та витрати по справі.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до договору від 23.09.09р. № 06/09-1284 ТЕ-5 передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 172 380 578,84грн., який останнім не був оплачений у встановлений договором строк.
Відповідач у відзиві від 19.05.11р. визнає основний борг, у частині стягнення інфляційних заперечує посилаючись на допущену помилку при розрахунках, пеню просить не стягувати, зважаючи на положення ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У судовому засіданні 19.05.11р. оголошувалась перерва до 24.05.11 р.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
У судовому засіданні 24.05.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
23.09.09 р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ (далі-позивач, постачальник) та Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг (далі -відповідач, покупець) укладено договір № 06/09-1284ТЕ-5 про постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до п. 1.1 умов договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити останній.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 172 380 578,84 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання за жовтень 2009 року на суму 1 628 614,94 грн., листопад 2009р. на суму 22 144 275,65 грн., грудень 2009 р. на суму 31 061 509,78грн., січень 2010 р. на суму 35 849 602,80грн., лютий 2010р. на суму 30 166 906,18грн., березень 2010р. на суму 27 560 773,15грн., квітень 2010р. 9 812 710,51грн., травень 2010р. на суму 5 888 673,65грн., червень 2010р. на суму 3 191 771,09 грн., липень 2010р. на суму 1 489 842,29 грн., серпень 2010р. на суму 2 207 311,20грн., вересень 2010р. на суму 1 378 587,60грн.
Відповідач частково розрахувався за отриманий газ в розмірі 92 134 029,59 грн. Сума основного боргу складає 80 246 549,25 грн., що не оспорюється відповідачем.
Вивчивши матеріли справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Між сторонами укладено договір про надання послуг, відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Стаття 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на те, що основний борг відповідачем не сплачено, він підлягає стягненню на користь позивача на суму 80 246 549,25 грн.
З урахуванням суми боргу, 3% річних за період з 11.12.09р. по 13.04.11р. у сумі 2 865 275,22грн. підлягають стягненню.
Позивачем розрахунок інфляції здійснено невірно, розмір інфляційних втрат за період з грудня 2009р. по березень 2011р. складає 8 838 739,23грн., а не 9 641 204,72грн.
07.04.2005 р. відносно відповідача порушено провадження у справі Б15/69/05 про банкрутство, тому вимоги позивача, що виникли у 2010 р. є поточними. 15.02.2011р. провадження у справі про банкрутство відповідача -припинено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.11р. ухвалу від 15.02.11р. скасовано, справу передано до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду, тому провадження у справі про банкрутство - триває.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовується інші санкції за не виконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
За таких обставин нарахована Позивачем пеня в розмірі 6 214 138,99грн. не підлягає стягненню.
Зважаючи на вищеозначене, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у сумі 80 246 549,25 грн., 3 % річних -2 865 275,22грн., інфляційних -8 838 739,23 грн. є обгрунтованими та підлягають стягненню.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" ( 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1, р/р 26009301141268 в філії Центрально-Міського ПІБ, м. Кривий Ріг, МФО 305493, код ЄДРПОУ 00130850) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ (04116, м. Київ, вул Шолуденка, 1, р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 80 246 549,25 грн. (вісімдесят мільйонів двісті сорок шість тисяч п'ятсот сорок дев'ять грн. 25 коп.) основного боргу; 2 865 275,22 грн. (два мільйони вісімсот шістдесят п'ять тисяч двісті сімдесят п'ять грн. 22коп ) - річних; 8 838 739,23грн. (вісім мільйонів вісімсот тридцять вісім сімсот тридцять дев'ять грн. 23 коп.) -інфляційних, 23 686,95грн. (двадцять три тисячі шістсот вісімдесят шість грн. 95 коп.) -витрат по сплаті держмита та 219,22 грн. (двісті дев'ятнадять грн. 22 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.М. Камша
Повне рішення складено 30.05.11р.