24.05.11р.Справа № 5005/3367/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Фасон", м.Дніпропетровськ
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум ЛТД", м.Луганськ
відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Коло", м.Дніпропетровськ
про розірвання договору суборенди №9 від 03.04.2008р.
Суддя Красота О.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1. дов. № 51/ю від 10.10.2010 року;
від відповідача 1: ОСОБА_2. дов. № б/н від 23.05.2011 року;
від відповідача 2: не з»явився;
У грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан Фасон" звернулося до господарського суду з позовом до Відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум ЛТД", Відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Коло" і просить розірвати договір суборенди №9 від 03.04.2008р. укладений між Відповідачем 1 та Позивачем з 21.05.2009 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.11р. скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.11р. про залишення позову без розгляду та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
16.03.2011 року вказану справу прийнято до свого провадження суддею Красота О.І.
13.05.2011 року Відповідач 1, 2 заявили клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою господарського суду від 13.05.2011р. розгляд справи було продовжено до 30.05.2011 року.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Крім того, 26.01.2011 року Позивач направив на адресу суду пояснення стосовно того, що він не має позовних вимог безпосередньо до Відповідача 2.
Відповідач 1 у судовому засідаданні проти позову заперечує, надав суду клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «КП Коло»та просить залишити позов без розгляду з підстав знаходження у господарскому суді іншої справи про той же передмет та з тими ж сторонами надаши при цьому постанову Вищого господарського суду України по справі № 8/154пд.
Відповідач 2 в судове засідання 24.05.11р. не з»явився, клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило. 20.01.2011 року направив на адресу суду відзив відповідно до якого, заперечень по суті заявлених позовних вимог не має, обставини та вимоги викладені у позовній заяві підтверджує.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача 2, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача 1, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
03.04.2008р. між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Фасон" та Відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Атріум ЛТД", укладено договір № 9, відповідно до умов якого Орендар (Відповідач-1) зобов'язується передати Суборендарю (Позивачу) в тимчасове платне користування частину будинку Торгово-розважального Центру (іменована далі за даним договором "Секція" загальною площею 151,2 м2 для розміщення магазину дитячого одягу "ДОЧКИ&СИНОЧКИ", яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Будьонного, 138 (п.1.1, 1.6, 4.1 договору).
Зазначений вище договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Згідно частинам 1-2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до норм ст.. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України), який є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Приписами ст.. 627 ЦК України, встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Строк суборенди відповідно до вищевказаного договору обчислюється з дати підписання даного договору та припиняється 28 лютого 2011 року ( п.7.2 договору).
За умовами укладеного договору, Позивач брав на себе зобов'язання оплачувати орендну плату у розмірі, визначеному договором (п. п. 10.1, 10.4. договору).
Розмір орендної плати було змінено відповідно до додаткових угод до договору № 2 від 18.12.2008 р. та № 3 від 31.03.2009 р.
Розділом 11 договору передбачена оплата Позивачем сервісних послуг: електроенергії; водопостачання; каналізації; опалення; приточно-витяжної вентиліяції; кондиціонування; витрат, пов'язаних з рекламою; експлуатаційних витрат.
Відповідно до п. 15.1. договору, якщо Позивач вчасно здійснює платежі й інші суми, що підлягають оплаті відповідно до даного договору, виконує і дотримується всіх домовленостей і умов, що підлягають виконанню і дотриманню за даним договором, він вправі безперешкодно використовувати орендоване приміщення і користуватися всіма іншими правами суборендаря за даним договором протягом терміну суборенди без будь-якого втручання або перешкод з боку Відповідача.
Посилаючись на невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині забезпечення безперешкодного доступу до орендованого приміщення, починаючи з 21.05.2009 р., Позивач заявив вимоги, що є предметом розгляду у даній справі.
Звертаючись із даним позовом, Позивач просить розірвати вищевказаний договір з 21.05.2009р., посилаючись на протиправні дії Відповідача-1 та у зв'язку з порушенням останнім, взятих на себе зобов'язань в частині забезпечення безперешкодного доступу до орендованого приміщення Позивачем, чим порушено умови зазначеного вище договору.
З матеріалів справи встановлено, що 20.05.09 року ТОВ «Сан Фасон»звернулося до ТОВ «Атріум ЛТД»з листом № 262-09, яким попередило, що, починаючи з 21.05.09 року, магазин «Дочки&Синочки»буде закрито для покупців у зв'язку зі зміною колекції та обладнання (а.с. 24).
Як вказує Позивач, Орендар (Відповідач 1) 21.05.09 року в порушення умов Договору суборенди, здійснив протиправні дії, а саме під загорозою застосування фізичної сили виставив за межі об»єкту працівників Позивача, які здійснювали дії щодо складування товару. На підтвердження чого Позивач надав докази, у т.ч. листи, акти про недопущення, телеграми за період з 21.05.09 року по 23.07.09 року (а.с. 25-41, 53-65).
Такі дії Відповідача стали підставою для звернення посадових осіб ТОВ «Сан Фасон»з заявами до підрозділів міліції УМВС України у Луганській області, які за наслідками перевірок відмовили у порушенні кримінальної справи, вбачаючи у конфлікті сторін господарсько- та цивільно-правові відносини (а.с.42-45).
Статтею 39 Договору передбачені умови щодо розірвання і припинення договору.
Відповідно до п. 39.1 Договору, договір може бути розірваний або припинений на інших підставах, які передбачені умовами договору або положеннями діючого законодавства.
Пункт 39.6 Договору встановлює, що крім всього іншого, даний договір може бути розірваний за згодою сторін.
Сторони прагнуть розв»язувати усі суперечки, що виникають при укладенні, виконанні, розірвані Договору, шляхом прямих переговорів. Якщо сторони не розв»язують суперечку яка між ними виникла шляхом прямих переговорів, така суперечка передається на розгляд до суду, відповідно до встановлених законодавством правил про підвідомчість та підсудність. (п.п. 42.1, 42.2. Договору).
Крім того, Позивачем у якості Відповідача 2, притягнуто у справу Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Коло», яке 30.01.2009 року підписало з Позивачем Договір поруки № 1 (а.с.23), відповідно до умов якого, Відповідач 2 поручається перед Позивачем за виконання обов»язків Відповідачем 1 з належного надання послуг за Договором суборенди. У разі порушення Відповідачем 1 договору суборенди Відповідач 1 і Відповідач 2 відповідають перед Позивачем як солідарні боржники.
26.01.2011 року Позивач направив на адресу суду пояснення стосовно того, що він не має позовних вимог безпосередньо до Відповідача 2. Крім того, з огляду на заявлені позовні вимоги Позивача, підстави на яких вони ґрунтуються, вбачається про відсутність з боку Відповідача 2 порушень прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, відповідно до чого, суд робить висновок про навмисне залучення Позивачем вказаного Відповідача 2 для можливості розгляду справи за іншою територіальною підсудністю.
Оскільки дії Позивача стосовно відсутності позовних вимог безпосередньо до Відповідача 2, не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, господарський суд вважає, що в цій частині провадження у справі повинно бути припинено.
Вирішуючи спір у даній справі необхідно вказати на наступне.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором майнового найму, оскільки, в силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди, що визначено ч. 6 зазначеної норми, застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 ГК України.
Таким чином, дострокове розірвання договору на вимогу однієї з сторін, має відбуватись з дотриманням встановленого ст. 188 ГК України порядку.
Так, зазначена норма встановлює, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. При цьому, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Спір на вирішення суду передається у випадку, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу.
Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що суб'єктивне матеріальне право, а саме право розірвати договір, можна вважати порушеним лише у випадку відмови іншої сторони від пропозиції розірвати господарський договір або ненаправлення відповіді у встановлений ст. 188 ГК України строк.
Позивачем на адресу суду не надано жодних доказів стосовно дотримання ним порядку, визначеного ст. 188 ГК України.
З наданих Позивачем до суду доказів не вбачається те, що Позивач звертався до Відповідача 1 з пропозицією про розірвання спірного договору.
Частина 2 ст. 651 ЦК України встановлює, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною, та в іших випадках, встановлених договором або законом.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що внаслідок невчинення Відповідачем 1 певних дій, Позивач не мав можливості користуватись приміщенням, що відповідно в свою чергу виключає можливість істотного порушення Відповідачем 1 договору у відповідності до положень ч. 2 ст. 651 ЦК України, оскільки істотним було б порушення, яке тягнуло б для Позивача неможливість досягнення мети договору -користування приміщенням.
Наявні у матеріалах справи листи Позивача, адресовані Відповідачу 1; телеграми, надіслані на адресу Відповідача 1 та акти про припинення доступу до приміщення, складені працівниками Позивача, не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки оформлені представниками Позивача в односторонньому порядку.
З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Позивача з підстав їх не доведеності.
Також суд залишає без задоволення і клопотання Відповідача, щодо залишення без розгляду позову Позивача з підстав того, що в провадженні господарськокого суду, який діє в межах своєї компетенції, вже є справа з господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет спору, у зв»язку з тим, що позов по справі № 5005/3367/2011 (11/9-11) та позов по справі № 8/154 пд мають різні сторони по справам (так по справі № 8/154 пд дві сторони: ТОВ «Сан Фасон»та ТОВ «Атріум ЛТД», а по справі № 5005/3367/2011 (11/9-11) три сторони: ТОВ «Сан Фасон», ТОВ «Атріум ЛТД»та ТОВ «КП Коло».
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.75, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,
В позові відмовити.
В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Коло»- провадження у справі припинити.
Суддя
О.І. Красота
Рішення підписано
25.05.2011 року