Рішення від 25.05.2011 по справі 5005/3661/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

19.05.11р.Справа № 5005/3661/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 2 099,05 грн. за надані послуги

Суддя: Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання: Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 12-00181/11 від 10.01.11р.;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 52-16/33 від 12.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1 504,88 грн., 3% річних - 115,26 грн., інфляційних витрат - 478,79 грн. за невиконання останнім своїх обов'язків за договором по оплаті виконаних позивачем послуг з доставки вантажу.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог, надав відзив на позов в якому посилається на відсутність у нього рахунків на оплату послуг, які є підставою для заборгованості за договором.

Розгляд справи відкладався з 05.04.11р., 19.04.11р., 10.05.11р., 10.05.11р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.05.11р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представником відповідача не заявлялось.

В судовому засіданні 19.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В період з 25.07.2008р. по 29.08.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (далі - Позивач) були надані послуги з транспортного експедирування відправлення Відкритому акціонерному товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Відповідач) на умовах узгоджених сторонами згідно транспортних накладних GD 300642422 WW, GD 248769172 WW, GD 300644936 WW.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з Конвенцією про угоди з міжнародних дорожніх перевезень вантажів 1956 року та Варшавською конвенцією 1929 року (зі змінами та доповненнями згідно Гаазького протоколу 1955 року), учасницею яких є Україна, договір перевезення встановлюється накладною, тобто транспортна накладна за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Таким чином, відповідно до Господарського Кодексу України, на підставі господарсько-договірних відносин між сторонами виникли майнові господарсько-договірні зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до п.1 ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно приписів ч1. ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).

Позивач являється представником світової мережі експрес-перевезень кореспонденції та вантажів TNT Express, є агентом компанії TNT Express в Україні та діє під торгівельною маркою TNT на підставі Угоди про співробітництво з компанію TNT Express від 14 вересня 1998 року і відповідає за організацію перевезення на території України.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі, істотними умовами якого є: відомості про сторони договору із зазначенням найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду в ЄДРПУ; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк виконання договору.

Перевезення вантажу супроводжується товарно-транспортними документами.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно із ст.10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснюються в інтересах клієнта.

Згідно із ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтями 930, 932 ЦК України встановлено, що договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Викладене свідчить про укладення між сторонами договору транспортного експедирування у спрощений спосіб.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору Відповідачем було зроблено три замовлення на транспортне експедирування експортного відправлення до міста Москва (Російська Федерація).

Замовлений вантаж Позивачем було перевезено за транспортними накладними GD 300642422 WW, GD 248769172 WW, GD 300644936 WW, копії яких є в матеріалах справи (а.с. 11-13).

За твердженнями позивача, за наслідками надання послуг ним відповідачу було виставлено рахунки на оплату:

- № 836500 від 25.07.2008 року на суму 828,28 грн. (а.с. 14);

- № 841703 від 22.08.2008 року на суму 654,05 грн. (а.с. 17);

- № 842768 від 29.08.2008 року на суму 438,64 грн. (а.с. 20).

Послуги надані відповідно до умов укладеного Договору транспортного експедирування, вчасно та належним чином, прийняті Відповідачем.

Надані послуги з транспортного експедирування на суму 1504,88 грн. Відповідачем не сплачені. Рахунок № 836500 від 25.07.2008 року був сплачений частково у сумі 416,09 грн.. згідно платіжного доручення 8392 від 18.07.2008 року.

Позивач посилається на те, що відповідач сплатив частково лише один рахунок № 836500 від 25.07.08р. у сумі 416, 09 грн., залишившуся суму боргу в розмірі 1 504, 88грн. відповідач не оплатив, що і є причиною спору.

У зв'язку з несплатою відповідачем рахунків позивач направив відповідачу претензію від 04.03.10р. № 9-33029/10, на яку відповідач не відповів, рахунки не сплатив.

Відповідач не заперечуючи проти виконання позивачем вищевказаних послуг, та наявності боргу в сумі 412, 19 грн. по рахунку № 836500 від 25.07.08р., просить відмовити в позові в частині стягнення з нього 1 092,69 грн. основного боргу, 478,79 грн. -інфляційних втрат та 115,26 грн. 3% річних по рахунках № 841703 від 22.08.08р. та № 842768 від 29.08.08р. з тих підстав, що ним ці рахунки отримані не були, акти про надання послуг № 841703, 841703/а від 22.08.08р. та № 842768, 842768/а від 29.08.08р. не підписувались, претензія від 04.03.10р. № 9-33029/10 отримана не була.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ст.ст. 610, 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд неодноразово зобов'язував позивача надати докази виставлення відповідачу рахунків № 841703 від 22.08.08р. та № 842768 від 29.08.08р., актів про надання послуг № 841703, 841703/а від 22.08.08р. та № 842768, 842768/а від 29.08.08р. та вимоги на оплату від 04.03.10р. № 9-33029/10.

В матеріалах справи знаходиться копія претензії №9-33316/10 від 24.03.10р. та докази її вручення відповідачу 29.03.10р. (а.с.47,48), доказів направлення відповідачу вимоги на оплату від 04.03.10р. № 9-33029/10 позивач суду не надав.

Відповідачем не заперечується наявність у нього заборгованості по рахунку № 836500 від 25.07.08р. в сумі 412,19 грн.

Згідно наданих позивачем в судове засідання транспортної накладної № GD 653 853 948 WW та опису вкладення у рекомендований лист з повідомленням, вищевказані рахунки та акти були направлені та отримані відповідачем 13.05.11р. (а.с.64, 65).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1504,97 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивачем заявлено до стягнення 115,26 грн. - 3% річних та 478,91 грн. - інфляційних втрат за несвоєчасну оплату відповідачем рахунків.

В цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отримання відповідачем рахунку № 836500 від 25.07.08р. та актів про надання послуг експрес доставки (ТNТ) від 25.07.08р. № 836500, 836500/а, підтверджується підписами на них представника відповідача, завіреними печаткою підприємства, частковою проплату спірного рахунку, та не заперечується відповідачем.

Враховуючи вимоги ст. 530 Господарського процесуального кодексу України, до стягнення по цьому рахунку підлягають 30,89 грн. -3% річних та 63,27 грн. інфляційних витрат.

Рахунки № 841703 від 22.08.08р. та № 842768 від 29.08.08р. та акти про надання послуг № 841703, 841703/а від 22.08.08р. та № 842768, 842768/а від 29.08.08р. отримані відповідачем лише 13.05.11р., отже у позивача відсутні підстави для нарахування по цих рахунках інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 1504,97 грн. основного боргу, 30,89 грн. -3% річних та 63,27 грн. інфляційних витрат.

В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 11, 205, 206, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 615, 629, 638, 639, 929, 930, 932, Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 181, 193 Господарського кодексу України, Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст.ст. 33, 34, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50034, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Інгулецький район, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (04655, м. Київ, пр-т Московський, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 21613132) основного боргу боргу у сумі 1 504,88 грн. (одна тисяча п'ятсот чотири грн. 88 коп.), 3% річних у сумі 30,89 грн. (тридцять грн. 89 коп.), інфляційних втрат у сумі 63,27 грн. (шістдесят три грн. 27 коп.), державного мита у сумі 77,70 грн. (сімдесят сім грн. 70 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 179,78 грн. (сто сімдесят дев'ять грн. 78 коп.), про що видати наказ.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 24.05.2011р.

Попередній документ
16104826
Наступний документ
16104828
Інформація про рішення:
№ рішення: 16104827
№ справи: 5005/3661/2011
Дата рішення: 25.05.2011
Дата публікації: 20.06.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори