24.05.11р.Справа № 32/396
За позовом: Павлоградського технікуму Національного Гірничого університету, м. Павлоград
До: Закритого акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Регіональне відділення ФДМУ
по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
Про: виселення з нежитлового приміщення (розгляд заяви про відстрочку виконання рішення суду)
Суддя Васильєв О.Ю.
Від позивача : не з'явився ;
Від відповідача: ОСОБА_1 ( дов. № 3932-О від 12.10.10 р.) ;
Від третьої особи : не з'явився
Викладена в рішенні господарського суду від 02.11.06р. у справі №32/396.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.06р. у справі №32/396 задоволено позовні вимоги Павлоградського технікуму Національного гірничого університету : виселено відповідача - Закрите акціонерне товариство Комерційного банку «Приватбанк»в особі Павлоградської філії ЗАТ КБ «Приватбанк»із не житлового приміщення загальною площею 1 338,4 кв.м., яке розташоване за адресою : м. Павлоград , вул. К.Маркса,35 , перший та другий поверх . Зобов'язано відповідача - Закрите акціонерне товариство Комерційного банку «Приватбанк»в особі Павлоградської філії ЗАТ КБ «Приватбанк»на протязі 10 днів з часу набрання чинності цим рішенням передати вищезазначені приміщення позивачу - Павлоградському технікуму Національного гірничого університету шляхом складання відповідного акту прийому-передачі. Стягнуто з відповідача - Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»в особі Павлоградської філії ЗАТ КБ «Приватбанк»на користь позивача - Павлоградського технікуму Національного гірничого університету : 85,00 грн. - витрат на сплату держмита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу . Після набрання рішенням чинності 24.09.07 р. видано
відповідні накази.
16.05.11р. відповідач -ПАТ КБ «Приватбанк», звернувся до господарського суду із заявою про відстрочення виконання вищезазначеного судового рішення на 2 місяці -до 22.07.11 р. Заява обґрунтована посиланням на неможливість за короткий термін часу перенести відділення банку до іншої споруди -це пов'язано із складнощами в перенесены комунікацій -кабелів зв'язку , інтернету , тощо. Також відповідач зазначає , що відділення банку обслуговує значну кількість мешканців м. Павлограду, штат відділення складає 220 чоловік. У зв'язку із можливим виселенням працівники банку залишаться на значний час без роботи , а клієнти банку -без обслуговування; тощо .
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.11р. розгляд заяви про відстрочку виконання рішення суду було призначено на 24.05.11р. У судове засідання 24.05.11р. позивач та третя особа явку повноважних представників не забезпечили, витребуваних судом письмових пояснень не надали . Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на відстроченні виконання судового рішення.
Відповідно до приписів ст.115 ГПК України , рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно із вимогами ст.121 ГПК України : при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до положень «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» (Рим, 4.XI.1950) ( ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ): Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом ( стаття 6(1). Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи ( Стаття 13 (1) Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій державі, групі або особі будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, що викладені в цій Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж передбачено в Конвенції ( Стаття 17 (1)
Європейський Суд з прав людини неодноразово в низці своїх рішень за заявами громадян проти України зазначав ,що в Україні заявники на протязі значного терміну часу не можуть домогтися виконання судових рішень, винесених на їх користь .Так у рішенні по Справі «Войтенко проти України» (Заява N 18966/02,Страсбург, 29 червня 2004 року) суд знову повторює, що «...ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява N 22774/93) . Суд нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії», заява N 59498/00; «Ясіуньєне проти Латвії», заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).Тому у цій справі Суд вважає, що неможливість заявника домогтися виконання його рішення протягом чотирьох років становить втручання у його право на мирне володіння майном у сенсі пункту першого статті 1 Протоколу N 1 ...»
Судове рішення , про відстрочку виконання якого клопоче відповідач , було винесено ще 02.11.06 р., набрало чинності 08.07.07 р. , накази про примусове виконання цього рішення було видано 24.09.07 р. Тобто судове рішення не виконується вже на протязі трьох з половиною календарних років. На протязі такого значного терміну часу відповідач мав можливість та зобов'язаний був звільнити незаконно займані ним приміщення ( належні державі ) та підготувати нові приміщення для роботи відділення банку . З урахуванням вищезазначеного суд не вбачає достатньо правових підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.86, 115,121 ГПК України, господарський суд, -
Відмовити в задоволені заяви відповідача про відстрочку виконання рішення.
Суддя О.Ю.Васильєв