24.05.11р.Справа № 5005/3835/2011
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
про стягнення 70 276,00 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2; ОСОБА_3, представник за довіреністю № 1898 від
19.05.10р.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ (далі-позивач) звернулась до господарського суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ (далі-відповідач) про стягнення збитків у розмірі 70 276 грн.
Ухвалою господарського суду від 24.03.11р. порушено провадження у справі №5005/3835/2011, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 25.04.11р., зобов'язано до засідання подати:
- позивачу: звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 2009 та 2010 роки (оригінали для огляду, копії для долучення до матеріалів справи); докази в обґрунтування позову; документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду); всі оригінали первинних документів на підставі яких виникла заборгованість (для огляду в судове засідання);
- відповідачу: звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 2009 та 2010 роки (оригінали для огляду, копії для долучення до матеріалів справи); відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); докази сплати боргу.
Роз'яснено сторонам, що згідно з п.5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за не надіслання витребуваних господарським судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, з винної сторони стягується штраф до 1 700 грн.
Листом господарського суду від 05.04.11р. судове засідання перенесено на 26.04.11р.
22.04.11р. до господарського суду надійшло клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи.
26.04.11р. у судове засідання позивач не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.
26.04.11р. до господарського суду надійшов відзив, відповідно якого відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки, договір № 1/9 від 10.09.08р. між сторонами не укладався, виготовленням зазначених комплектів меблі відповідач не займався, гроші за зазначені роботи не отримував, з громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не знайом, борг відповідача перед позивачем за викладених у позовній заяві обставин ніколи не виникав.
Ухвалою господарського суду від 26.04.11р. відкладено розгляд справи на 19.05.11р., у зв'язку з неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні без пояснень позивача, повторно зобов'язавши позивача виконати належним чином вимоги ухвали господарського суду від 24.03.11р.
19.05.11р. у судове засідання позивач не з'явився, витребувані ухвалою господарського суду від 24.03.11р. документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про день, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 24.05.11р., зобов'язано відповідача повідомити належним чином позивача про день, час та місце розгляду справи, докази повідомлення надати до господарського суду; позивача - виконати належним чином вимоги ухвали господарського суду від 24.03.11р.
24.05.11р. у судове засідання позивач знову не з'явився, витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.
Відповідач надав для долучення до матеріалів справи докази направлення на адресу позивача телеграму в якій повідомлялося про день, час та місце розгляду справи. Крім того, відповідачем надано суду службове повідомлення пошти, в якому зазначено, що позивач за телеграмою не з'явився.
Враховуючи вищезазначене, господарський суд знаходить достатніми підстави для розгляду справи без участі позивача за наявними в ній матеріалами.
За згодою відповідача та його повноважного представника, в судовому засіданні 24.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши відповідача та його повноважного представника, дослідивши подані докази, господарський суд,
Як зазначає позивач у позовній заяві, 10.09.2008 року між ним і відповідачем був укладений договір № 1/9 на виготовлення продукції (далі-Договір), відповідно до п.1.1. якого відповідач прийняв на себе обов'язок виготовляти із свого матеріалу та своїми силами продукцію (меблі), а позивач - прийняти її та виставити в торгівельному залі та нести фінансову відповідальність на суму договору за товар прийнятий на реалізацію.
Пункт 1.2. Договору передбачено, що продукція виготовляється відповідачем на замовлення покупця.
Ціна продукції визначається виходячи з вартості матеріалу та виконаних робіт відповідачем в сумі на замовлення (п. 2.1. Договору).
Вартість продукції оплачується позивачем у розмірі 100% в момент реалізації продукції шляхом перерахування на поточний рахунок або в касу відповідача, не пізніше 2-х календарних днів (п. 2.2. Договору).
Згідно п. 3.1.1. Договору відповідач зобов'язаний якісно виготовити продукцію даного договору з дотриманням вимог зазначених у п. 1.2., а також передати позивачу виготовлену продукцію на протязі одного місяця (п.3.1.2. Договору).
Приймання-передача виготовленої продукції оформляється експедиційним листом, який повинен підписуватися уповноваженим представником позивача та відповідача. Доставка, зборка продукції по адресу позивача здійснюється відповідачем (п. 5.1. Договору).
Відповідно до п. 5.2. Договору, позивач, прийнявши роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли б бути виявлені при звичайному способі її приймання.
Перевірка якості виготовленої продукції проводиться позивачем при її передачі-прийманні, фіксованої в експедиційному листі, підписаним представниками сторін (п. 5.3. Договору).
Згідно п. 5.4. Договору, відповідач відповідає за неналежну якість виконаних робіт, зафіксованих в експедиційному листі, в якому повинно бути зазначено:
- кількість екземплярів, які підлягали перевірці;
- характер недоліків відносних до якості виконаних робіт;
- строки, безоплатного усунення недоліків або заміни недоброякісної продукції на доброякісну.
Усі спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів (п. 8.1. Договору).
Якщо сторони не можуть прийти до узгодження, спір підлягає передачі на розгляд в господарський суд за місцем заходження відповідача (п. 8.2. Договору).
Як зазначає позивач, 04.04.2009 року між ним та покупцем ОСОБА_4 укладено договір замовлення, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе обов'язок поставити покупцю диван та крісла моделі "Катрін" із тканини італійського виробництва “Тіфані” №215. Вартість замовлення складає 8 100 грн. Того ж дня, відповідно до вказаного Договору, як зазначає позивач, відповідач прийняв на себе зобов'язання виготовити цю продукцію відповідно до умов замовлення покупця. За виконання робіт відповідач, за ствердженням позивача, отримав 4 000 грн.
17.03.2010 року покупець ОСОБА_4 звернулася до позивача з претензіями щодо невідповідності виду тканини, з якої був виготовлений і поставлений комплект меблів, виду тканини, який був замовлений покупцем.
Як стверджує позивач, відповідач ухилявся від усунення вказаного недоліку, у зв'язку з чим позивач був змушений за власний рахунок здійснити заміну виду тканини, але доказів звернення до відповідача з цим питанням позивачем не надано. Витрати по заміні тканини становлять 6 400 грн., що підтверджується накладною від 14.04.2010 року.
27.07.2009 року між позивачем та покупцем ОСОБА_5 укладено договір замовлення, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе обов'язок поставити покупцю 2 дивани та 4 крісла моделі “Вегас”, вартість замовлення склало 29 100 грн. Як зазначає позивач, відповідач начебто 27.07.09р. прийняв на себе зобов'язання виготовити цю продукцію відповідно до умов замовлення покупця. За виконання робіт відповідач, за ствердженням позивача, отримав 20 190 грн. Після виготовлення меблі у вересні 2009 року були поставлені, знову за ствердженням позивача, особисто відповідачем покупцеві.
Як зазначено у позовній заяві, в квітні 2010 року покупець ОСОБА_5 звернувся до позивача з претензіями щодо неналежної якості отриманих меблів, внаслідок чого вимагав повернення коштів. Позивач стверджує, що відповідач ухилявся від усунення недоліків і він змушений був повернути покупцеві сплачені за меблі кошти, що підтверджує позивач зворотною накладною від 08.04.2010р. Таким чином, витрати позивача по зазначеному замовленню склали 20 190,00 грн.
15.08.2009 року між позивачем та покупцем ОСОБА_6 укладено договір замовлення, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе обов'язок поставити покупцю кутовий диван модель “Страсбург”, вартість замовлення склало 21 286 грн. Як зазначає позивач, відповідач начебто 19.08.09р. прийняв на себе зобов'язання виготовити цю продукцію відповідно до умов замовлення покупця, за що отримав 21 286 грн.
25.12.2009 року покупець ОСОБА_6 звернувся до позивача з претензіями щодо неналежної якості меблів. Недоліки якості полягали у пошкодженні підлокітників і задньої спинки дивану. У зв'язку з тим, що відповідач ухилявся від виконання робіт з усунення недоліків в меблях, позивач змушений, як він зазначає, провести ремонт за власний рахунок. Ремонт полягав у повній заміні каркасу, частковій заміні покриття на загальну суму 12400грн., що підтверджується накладною від 20.01.2010 року. Незважаючи на усунення недоліків покупець відмовився від їх отримання і вимагав повернути сплачені за них кошти. Як стверджує позивач, він був змушений виконати вимогу покупця і повернути кошти в сумі 21 286 грн., що підтверджується зворотною накладною від 10.01.2010 року. Таким чином, витрати позивача по даному замовленню склали 33 686 грн.
12.09.2009 року між позивачем та покупцем ОСОБА_8 укладено договір замовлення, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе обов'язок поставити покупцю кутовий диван моделі “Страсбург”, вартість замовлення склало 14 200 грн. В позовній заяві зазначено про те, що відповідач 21.10.09р. прийняв на себе зобов'язання виготовити цю продукцію відповідно до умов замовлення покупця та за виконання робіт отримав 10 590 грн. Як зазначає позивач, після виготовлення меблі 15.10.2009 р. були поставлені особисто відповідачем покупцеві.
Позивач стверджує, що 25.10.2009 року покупець ОСОБА_8 звернувся з претензіями щодо якості отриманих меблів і вимогою усунути недоліки. Недоліки якості меблів полягали у пошкодженні каркасу та розсувного механізму. У зв'язку з тим, що відповідач, за ствердженням позивача, ухилявся від виконання обов'язку по усуненню недоліків, позивач був змушений провести ремонт меблів за власний рахунок на суму 10000грн., що підтверджується накладною від 28.11.2009 року.
Таким чином, позивач просить сягнути з відповідача понесені ним збитки на загальну суму 70 276 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначаючи про те, що договір №1/9 від 10.09.08р. на який посилається позивач між сторонами не укладався, виготовленням зазначених комплектів меблі відповідач не займався, гроші за зазначені роботи не отримував, з громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не знайом, борг відповідача перед позивачем за викладених у позовній заяві обставин ніколи не виникав.
При викладених обставинах господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
За приписами ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Якщо відступи в роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 4 ст. 884 Цивільного кодексу України у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.
Як зазначено у п. 5.1. Договору, на який посилається позивач, приймання-передача виготовленої продукції оформляється експедиційним листом, який повинен підписуватися уповноваженим представником позивача та відповідача. Доставка, зборка продукції по адресу позивача здійснюється відповідачем.
Відповідно до п. 5.2. Договору, позивач, прийнявши роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли б бути виявлені при звичайному способі її приймання.
Перевірка якості виготовленої продукції проводиться позивачем при її передачі-прийманні, фіксованої в експедиційному листі, підписаним представниками сторін (п. 5.3. Договору).
Згідно п. 5.4. Договору відповідач відповідає за неналежну якість виконаних робіт, зафіксованих в експедиційному листі, в якому повинно бути зазначено:
- кількість екземплярів, які підлягали перевірці;
- характер недоліків відносних до якості виконаних робіт;
- строки, безоплатного усунення недоліків або заміни недоброякісної продукції на доброякісну.
Враховуючи вищезазначені норми вимог чинного законодавства, умови Договору № 1/9 на виготовлення продукції від 10.09.08р., на який посилається позивач, та категоричні ствердження відповідача про те, що вказаний договір сторонами не укладався, навіть якщо уявити, що вказаний договір між сторонами був укладений, господарський суд прийшов до висновку про те, що матеріалами справи не підтверджено наявності передбачених ст. ст. 852, 857, 858 Цивільного кодексу України обставин, які надають право позивачу вимагати стягнення з відповідача збитків у розмірі 70 276 грн., виходячи з наступного:
По-перше, позивачем не надано жодних доказів отримання відповідачем зазначених у позові сум за виконані нібито відповідачем роботи, а також доказів поставки замовлених меблів покупцям.
По-друге, в п. 5.2. Договору, на який посилається позивач, зазначено про те, що позивач, прийнявши роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли б бути виявлені при звичайному способі її приймання.
По-трете, позивачем не було надано доказів виявлення недоліків у виконаних нібито відповідачем робіт, оскільки відповідно до п. 5.4. Договору, на який посилається позивач, відповідач відповідає за неналежну якість виконаних робіт, зафіксованих в експедиційному листі, в якому повинно бути зазначено:
- кількість екземплярів, які підлягали перевірці;
- характер недоліків відносних до якості виконаних робіт;
- строки, безоплатного усунення недоліків або заміни недоброякісної продукції на доброякісну.
В четверте, не знайшло свого підтвердження також і твердження позивача, що він звертався до відповідача з відповідними вимогами усунути виявлені недоліки у строки встановлені договором № 1/9 на виготовлення продукції від 10.09.08р.
По-пяте, у договорах замовленнях не зазначено гарантійного строку, наслідків і строків виявлення та усунення недоліків (покупець ОСОБА_4 звернулася до позивача з претензіями 17.03.10р. це майже через 11 місяців (договір замовлення був укладений 04.04.09р.)); покупець ОСОБА_5 звернувся з претензіями до позивача 15.07.10р. це майже через 1 рік (договір замовлення був укладений 27.07.09р.)).
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених за виявлені недоліки, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати по справі слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 837, 852, 853, 857, 858, 884 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.4, 32-34, 43-45, 49, 75, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В задоволенні позову - відмовити.
Витрати по справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 25.05.11р.