Справа № 1-329/11
06 червня 2011 року м.Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі
головуючого: судді Розман М.М.
при секретарі: Цех Г.М.
з участю прокурора: Рошинець В.А.
захисника : ОСОБА_1
представника потерпілого: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 , Російської Федерації , мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, базовою загальною середньою освітою, не одруженої , на утриманні малолітня дитина , не працюючої, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 , ч.1 ст. 115 КК України,
ОСОБА_3 19 квітня 2009 року, близько 23 години, в м.Тячів, знаходячись у дворі багатоповерхового будинку № 4 по вулиці Шапошнікова, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки зі своїм знайомим ОСОБА_4, на грунті особистих неприязних відносин, умисно нанесла йому кухонним ножем із довжиною леза 125 мм. один удар в область епігастрії (мочевидного відростку) зпереду, по напрямку знизу вверх та дещо зпереду назад, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого в переднє середостіння колото -різаного поранення з ушкодженням навколосерцевої сумки, яке відноситься до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як являється небезпечним для життя потерпілого в момент спричинення.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні замаху на умисне вбивство не визнала. Факт заподіяння тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 визнала і пояснила, що 19.04.2009 року святкували день народження ОСОБА_5 , куди вона була також запрошена разом з ОСОБА_4. Вона вживала того дня горілку. Під час святкування між нею і ОСОБА_4 виникла суперечка , в ході якої ОСОБА_4 висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, ображав її , через що вона лодонею вдарила його по обличчю. За це господар квартири ОСОБА_5 попросив її вийти з їхньої квартири, що вона і зробила. Після цього вона просила ОСОБА_5 викликати ОСОБА_4 , однак той його не покликав. Тоді вона почала телефонувати ОСОБА_4 на мобільний телефон і через деякий час він вийшов , почав з нею сваритися, після чого схопив її за кофту, штовхнувши повалив її на землю та наніс їй сильний удар ногою в праву ногу. В подальшому сказав , щоб вона покликала когось з родичів і що буде з нею розмовляти тільки в їх присутності. Вона йому в цьому проханні відмовила та пішла до себе додому. Посидівши трохи вдома вона взяла кухонний ніж і вийшла на вулицю прогулятися. Для чого взяла ніж пояснити не може. З ОСОБА_4 знову зустрічатися вона не мала. Однак біля гаражів ОСОБА_4 знову підійшов до неї, став ображати і ногою вдарив її в обличчя. Вона ж намагалася відходити і вже при падінні захищаючись вийняла з джинсів ніж і нецілеспрямовано вдарила ним ОСОБА_4. Наміру позбавляти його життя не мала і не бажала цього. Їй ніщо не перешкоджало це зробити. Перед потерпілим вона вибачилася і він претензій до неї не має. Просить її не позбавляти волі.Цивільний позов прокурора Тячівського району про стягнення суми за лікування потерпілого визнала.
Розглянувши матеріали кримінальної справи, суд вважає , що вина підсудної у вчиненні злочину в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні стверджено, що 19.04.2009 року він разом з ОСОБА_3, з якою підтримував дружні стосунки , був запрошений до ОСОБА_5 на святкування дня народження. Там вживали спиртні напої. Він зробив їй зауваження і через це між ними виникла суперечка та ОСОБА_3 вдарила його рукою по обличчю. За це ОСОБА_5 сказав, щоб вона вийшла з квартири. Вже в коридорі ОСОБА_3 просила щоб він вийшов з нею поговорити, але він не виходив. Вона стукала у двері, телефонувала йому на мобільний телефон , але він не відповідав. В подальшому на кухні розбилося вікно. Подумали , що то може бути робота ОСОБА_3 і він сказав ОСОБА_5, що вийде подивитись і поговорить з нею , бо можуть бути розбиті і інші вікна, а в квартирі знаходяться діти. Він вийшов на вулицю , де побачив ОСОБА_3 , з якою стали виясняти стосунки. Про що саме говорили не пам'ятає , але умисно бити її він не міг. Він не хотів з нею говорити і сказав , що буде розмовляти з нею тільки у присутності когось із її родичів і щоб вона йшла додому. Сам повернувся в квартиру, обув туфлі, так як був в тапочках і після повернувся на вулицю , став біля гаражів та думав, що вийде хтось із її родичів. З під'їзду вийшла ОСОБА_3, підійшла до нього і вдарила його ножем. Не пам'ятає щоб вона щось говорила. Він прикрив рукою рану , боявся що вона ще раз вдарить , а тому вдарив її ногою по обличчю , він чого вона крикнула , впала , а потім піднялася і пішла додому. Наносити ще удари ножем вона не намагалася. На даний час претензій до ОСОБА_3 не має , він її вибачив і просить не позбавляти її волі. Заявлений цивільний позов не підтримує і просить залишити його без розгляду.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 19 квітня 2009 року її дочка ОСОБА_3 пішла з ОСОБА_4 в гості до ОСОБА_5. Того дня вона декілька разів поверталася додому , а коли черговий раз повернулася , то була закривавлена і пояснила їй , що посварилися з ОСОБА_4 і він вдарив її , а вона порізала його ножем. Вона була одягнута в куртці і штанах, які були в крові. В подальшому вона знайшла на кухні в умивальнику кухонний ніж з слідами крові.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердив, що 19.04.2009 року він святкував свій день народження і запросив гостей , в тому числі ОСОБА_4 і ОСОБА_3. Михалчич була випившою і між нею та ОСОБА_4 виникла суперечка , в ході якої вона вдарила ОСОБА_4 рукою по обличчю. За це він попросив її вийти з квартири і вона пішла. При цьому намагалася ще поговорити з ОСОБА_4 , поверталася , стукала в двері , телефонувала йому , але він не хотів з нею розмовляти. В подальшому хтось розбив вікно на кухні. Вони запідозрили в цьому ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вийшов з нею поговорити. Що відбувалося на вулиці він не бачив. Потім ОСОБА_4 повернувся перевзутися і знову вийшов на вулицю та невдовзі зателефонував , що вона його підрізала. Він одразу з присутнім в його квартирі ОСОБА_7 вибігли на вулицю , знайшли лежачого на землі ОСОБА_4 і викликали швидку допомогу. Там на місці ОСОБА_3 вже не було.
Аналогічні показання дали в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона знала , що її син ОСОБА_4 зустрічається з ОСОБА_3. А 19.04.2009 року до неї додому прийшла донька з чоловіком і повідомили , що її сина порізали.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні ствердив , що 19.04.2009 року , вечером , коли він виходив з будинку , то почув жіночі крики з сторони будинку по вулиці Шапошнікова. Зразу подумав , що хтось б'є дівчину і разом з ОСОБА_12 пішли подивитися. В дворі біля останнього гаража на землі лежав чоловік , як в подальшому дізнався ОСОБА_4, а біля нього стояли двоє незнайомих йому чоловіків. Незнайомі повідомили , що він отримав удар ножем. Інших осіб там не було. Через декілька хвилин під'їхала машина швидкої допомоги і вони допомогли занести потерпілого в машину.
З протоколу огляду місця події від 20.04.2009 року встановлено місце вчинення злочину.
( Т.1 а.с. 4-6)
Згідно акту добровільної видачі від 20.04.2009 року ОСОБА_6 видала кухонний ніж.
( Т.1 а.с.25)
Відповідно акту добровільної видачі від 20.04.2009 року ОСОБА_13 видала жіночий одяг, а саме: джинсову куртку синього кольору та джинси синього кольору, які залишила її подруга ОСОБА_3.
( Т.1 а.с.26).
З акту медичного освідчення № 388 від 20.04.2009 року встановлено факт перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння.
( Т.1 а.с.27 ).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 282 від 5 травня 2009 року у потерпілого ОСОБА_4 встановлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого в переднє середостіння колото-різаного поранення з ушкодженням навколо-серцевої сумки , яке могло бути спричинено дією якого-небудь колюче-ріжучого знаряддя, яким міг бути кухонний ніж.
Приймаючи до уваги характер та напрямок раневого каналу, потерпілий в момент нанесення йому тілесного ушкодження знаходився у вертикальному положенні, причому удар ножем в область епігастрії (в область мечевидного відростку) був нанесений зпереду, по напрямку знизу вверх, та дещо зпереду назад. Строку події 19 квітня 2009 року дане тілесне ушкодження відповідає і відноситься до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як являється небезпечним для життя потерпілого в момент спричинення.
Проникнення раневого каналу в переднє середостіння з ушкодженням навколосерцевої сумки свідчить про те, що удар ножем був нанесений в область життєво важливого органу.
( Т.1 а.с. 108-110)
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №285 від 27 квітня 2009 року у ОСОБА_3 встановлені тілесні ушкодження у вигляді синця спинки носа, забою правого колінного суглобу та двох синців правої гомілки на рівні верхньої -та нижньої третини , які могли виникнути від дії твердого тупого предмету, яким цілком можливо могла бути нога. Строку події 19 квітня 2009 року дані тілесні ушкодження відповідають і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я, чи незначну стійку втрату працездатності.
( Т.1 а.с. 114-115).
З висновку судово-психіатричної експертизи за №176 від 03.12.2009 року встановлено , що ОСОБА_3 психічним захворюванням не страждала і не страждає ним в теперішній час, а виявляє ознаки психопатичних рис характеру, про що свідчить наявність підвищеної дратівливості, зверхність, демонстративність, відсутність відчуття такту, дистанції і т.д.. Інкриміноване їй діяння скоїла у стані простого, звичайного алкогольного сп'яніння, коли могла віддавати собі звіт у своїх діях, керувати ними, розуміти їх протизаконність і наказуємість. Може стати перед слідством і судом. Застосування примусових заходів медичного характеру, в тому числі лікування від алкоголізму, не потребує.
( Т.2 а.с. 13-16)
Органом досудового слідства ці дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 , ч.1 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство , тобто на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази , суд вважає , що ця кваліфікація дій ОСОБА_3 в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження.
З об'єктивної сторони умисне вбивство передбачає умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі. А тому замах на умисне вбивство також може бути лише з прямим умислом , тобто коли особа усвідомлює суспільно небезпечних характер свого діяння , передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.
Підсудна ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила , що у неї не було наміру на позбавлення життя потерпілого і вона цього не бажала , а нецілеспрямований удар ножем вона нанесла захищаючись від нього.
При цьому стороною обвинувачення , кваліфікуючи дії ОСОБА_3 як закінчений замах на умисне вбивство , не зазначено і не надано жодних доказів , що стосуються суб'єктивного ставлення ОСОБА_3 до вчиненого діяння і наслідків своїх дій , тобто про спрямованість її умислу саме на заподіяння і настання смерті потерпілого , а також про цілеспрямованість нанесення удару саме в життєво важливий орган.
Сам по собі факт заподіяння одиничного удару у життєво важливий орган після суперечки при наведених по справі обставинах і стосунках підсудної з потерпілим до події , не є підставою для такої кваліфікації дій підсудної.
Також суд виключає вчинення таких дій в стані сильного душевного хвилювання чи в стані необхідної оборони , оскільки це спростовується висновком судово-психіатричної експертизи , згідно якого ОСОБА_3 інкриміноване їй діяння вчинила у стані простого, звичайного алкогольного сп'яніння, коли могла віддавати собі звіт у своїх діях, керувати ними, розуміти їх протизаконність і караність ( Т.2 а.с. 13-16), а стан необхідної оборони об'єктивними даними не стверджений.
Суд не бере до уваги як доказ твердження підсудної в частині того , що вона після нанесення їй удару потерпілим ногою по обличчю вже при падінні захищаючись вийняла з джинсів ніж , яким і вдарила потерпілого , так як це спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який вказує , що вона перша вдарила його ножем і тільки після цього він вдарив її ногою по обличчю, а також , враховуючи фізичний стан підсудної і потерпілого , суд вважає , що наведений підсудною такий механізм дій є взагалі неможливим.
Суд також враховує поведінку підсудної і потерпілого перед злочином , коли при попередній зустрічі потерпілий заподіяв підсудній тілесне ушкодження ноги , що узгоджується з висновком судово-медичної експертизи за №285 від 27 квітня 2009 року та ту обставину , що підсудна в судовому засіданні не змогла пояснити з якою метою взяла з собою ніж і пішла в кутову частину двору поруч з під'їздом будинку , де розташована квартира ОСОБА_8 і де повторно зустрілась з потерпілим ОСОБА_4.
А тому , суд вважає , що ці дії підсудної повністю охоплюються ч. 1 ст. 121 КК України і дії підсудної слід перекваліфікувати з ч.2 ст.15 , ч.1 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження , тобто умисне тілесне ушкодження , небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про особу винної , яка по місцю проживання характеризується позитивно , має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судима.
Обставини, що пом'якшують покарання підсудної - з'явлення із зізнанням.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудної суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги наведене , конкретні обставини справи та думку потерпілого , який просить підсудну суворо не карати , суд вважає, що підсудній ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Цивільні позови прокурора Тячівського району в інтересах держави в особі фінансового управління Закарпатської облдержадміністрації та фінансового відділу Тячівської райдержадміністрації про стягнення витрат за лікування потерпілого від злочину слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 5267,22 гривень на користь фінансового управління Закарпатської облдержадміністрації та 2262,90 гривень на користь фінансового відділу Тячівської райдержадміністрації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , який в судовому засіданні потерпілий не підтримав і подав заяву про залишення позову без розгляду слід залишити без розгляду.
Речові докази по справі:кухонний ніж, джинсову куртку та джинси слід знищити.
Судові витрати за проведення експертизи слід покласти на підсудну.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину , передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити їй покарання за ч.1 ст. 121 КК України в виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Запобіжний захід відносно засудженої ОСОБА_3 до набуття вироком законної сили залишити попередній -тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_3 рахувати з 20 квітня 2009 року , тобто з моменту її затримання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового управління Закарпатської облдержадміністрації 5267 гривень 22 копійки витрат на лікування потерпілого від злочину.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового відділу Тячівської райдержадміністрації 2262 гривні 90 копійок витрат на лікування потерпілого від злочину.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 232 гривні 48 копійок рр 35224002000411 , МФО 812016 судових витрат за проведення експертизи холодної зброї.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди слід залишити без розгляду.
Речові докази по справі: кухонний ніж, джинсову куртку та джинси , які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області, знищити.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою ОСОБА_3, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Головуючий: М.М.Розман