Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121
30.03.2011Справа №5002-23/4272-2009
За скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м.Київ, вул. Артема, буд. 15; 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Караїмська/Чехова, буд. 9/10)
До Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13).
Зацікавлена особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОЗА» (98640, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ялтинська, буд. 16)
скарга на дії ДВС
по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоза», м. Ялта
до відповідача Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», м. Київ
в особі філії ВАТ КБ «Надра» «Кримське регіональне управління», м. Сімферополь
за участю третіх осіб:
1) ОСОБА_1, м. Київ
2) ОСОБА_2, м. Київ
3) ОСОБА_3, м. Львів
4) ОСОБА_4, м. Львів
5) ОСОБА_5, м. Київ
6) ОСОБА_6 м. Київ
про визнання припиненими правовідносин, спонукання до виконання певних дій
Суддя Доброрез І.О.
Від заявника (відповідача) - ОСОБА_7, представ. за довір. № 1-11-3307 від 15.04.2011 р.
Від ДВС - ОСОБА_8 представ. за довір. № 25-32/109 від 24.03.2010 р., №11/3-04/3047 від 25.08.2010р.
Від зацікавленої особи - не з'явився.
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про спонукання: виконати платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоза», виконати грошові зобов'язання по поверненню сум депозитів у гривнях, доларах США, євро і золоті, що розміщені у ВАТ КБ «Надра», скасувати усі нараховані штрафні санкції, у тому числі підвищені процентні ставки по кредитам, неустойки у вигляді пені і штрафів, а також скасувати проценти за користування кредитами, що встановлені умовами кредитних договорів № 805/2008/840-ФТД/17/10 від 26.06.08 р. і № 805/2008/840-ФТД/17/04 від 07.02.08 р., укладених між ВАТ КБ «Надра» і ТОВ «Лоза».
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2009 року позов задоволений повністю.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
24.12.2009 р. господарським судом видані відповідні накази про примусове виконання рішення.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2010 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р. та рішення господарського суду АР Крим від 16.11.2009 р. у справі № 2-23/4272-2009 скасовано та справу направлено на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17.05.2010р. справу прийнято до розгляду суддею Потопальським С.С.
28.05.2010р. позивачем було надано клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_6., ОСОБА_5, ОСОБА_2 Ухвалою від 08.06.2010 р. третіх осіб залучено до участі у справі.
21.06.2010 р. від позивача надійшла заява про зміну предмету позову на підставі ст. 22 ГПК України.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 24.06.2010 р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
12.07.2010р. на виконання рішення Господарського суду АР Крим від 24.06.2010 р. були видані накази.
Ухвалою Господарського суд АР Крим від 03.09.2010р. була затверджена мирова угода, укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лоза» та Відкритим акціонерним товариством «Комерційним банком «Надра».
04.01.2011 р. на адресу суду надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідно до якої Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» просить визнати протиправними дії відділу ДВС та скасувати постанови про накладення штрафу від 17.12.2010 р. (№№ ВП № 17446485, ВП № 17448426, ВП № 17447754, ВП № 17446188, ВП № 17448003, ВП № 17448728, ВП № 17447263). Крім того, скаржник просить всю кореспонденцію за цією справою направляти за місцезнаходженням Центрального відділення філії ВАТ КБ «Надра» Кримське РУ - 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Караїмська/Чехова, 9/10.
Позиція скаржника мотивована тим, що відповідач не отримував жодної постанови про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказів ГС АР Крим по справі № 2-23/4272-2010 від 24.12.2009 р., тому не мав можливості добровільно виконати рішення суду у терміни, встановлені органом ДВС.
14.01.2011 р. на адресу суду від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли клопотання, відповідно до яких орган ДВС просить суд вирішити питання щодо порушення кримінальної справи проти боржника (ВАТ КБ «Надра», або його відповідних посадових осіб) за невиконання рішення Господарського суду АР Крим від 16.11.2009 р. по справі № 2-23/4272-2009. Вищевказані клопотання мотивовані тим, що боржником рішення суду не виконано та не здійснено будь-яких заходів щодо його виконання.
Вказані клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про порушення кримінальної справи не розглядались у зв'язку з необхідністю встановлення обставин, викладених в скарзі ВАТ КБ «Надра».
В судовому засіданні 16.02.2011 р. представник Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» надав письмові пояснення по суті скарги, крім того, надав заяву, відповідно до якої повідомив про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра». В підтвердження цього, заявником представлені належним чином завірені копії статутних документів.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 16.02.2011 р. замінено Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (вул. Артема, буд. 15, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 200254456).
В судовому засіданні 10.03.2011р. представник ВДВС клопотав про заміну суб'єкту оскарження - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на належний - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд.13). Вказане клопотання мотивоване тим, що Відділ примусового виконання рішень не є органом державної виконавчої служби, а є - структурним підрозділом Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Це підтверджується наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2007 р. № 549/к, яким затверджено Положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Вищевказане Положення передбачає, що до складу Департаменту входять відділи, у тому числі і Відділ примусового виконання рішень. У зв'язку із чим, останній не може бути належним суб'єктом оскарження по даній справі, оскільки він не є органом ДВС.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.03.2011р. клопотання було задоволено.
15.03.2011р. від ДВС надійшли заперечення по суті скарги.
Представник заявника в судове засідання з'явився, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення на заперечення.
Представник ВДВС у судове засідання з'явився, проти скарги заперечував за мотивами, викладеними у письмових запереченнях.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОЗА» явку свого представника в судове засідання не забезпечило, про час та місце слухання справи проінформовано належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників заявника, ДВС, суд
У відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві знаходилося на виконанні сім наказів Господарського суду АР Крим 24.12.2009 р. про примусове виконання рішення від 16.11.2009 року.
28.01.2010р. державним виконавцем відділу виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, якими боржнику було встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення суду з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.
Боржником рішення господарського суду в добровільному порядку виконано не було.
Згідно постанови заступника Міністра юстиції - директора Департаменту державної виконавчої служби від 11.02.2010р. №25-1/24, матеріали виконавчого провадження по примусовому виконанню зазначених наказів передано з відділу виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
04.01.2010р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження.
За невиконання рішення суду у добровільному порядку постановами державного виконавця від 17.12.2010р. №№ ВП № 17446485, ВП № 17448426, ВП № 17447754, ВП № 17446188, ВП № 17448003, ВП № 17448728, ВП № 17447263 на боржника накладено штрафи у розмірі 340,00грн. по кожній з постанов.
Оскільки рішення суду і в подальшому боржником виконано не було, постановами державного виконавця від 28.12.2010р. на боржника накладено штрафи у подвійному розмірі по кожній з постанов.
Посилаючись на те, що Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» не було отримано жодної постанови про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення, скаржник просить визнати протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по винесенню постанов про накладення штрафів та скасувати вказані постанови.
Суд вважає, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню на підставі наступного.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, яким необхідно керуватися при примусовому виконанні судових рішень.
Згідно преамбулі Закону, він визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 статті 18 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Частиною 1 статті 3 Закону встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно ч.1 статті 30 Закону державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, представником Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надано доказів виконання вимог ч.1 ст.30 Закону України «Пров виконавче провадження».
Крім того, згідно п.4 ч.1 ст.37 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у випадку скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2010 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2009р. та рішення Господарського суду АР Крим від 16.11.2009 р. у справі № 2-23/4272-2009 скасовано та справу направлено на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Крім того, ухвалою Господарського суд АР Крим від 03.09.2010р. була затверджена мирова угода, укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лоза» та Відкритим акціонерним товариством «Комерційним банком «Надра», яка є виконавчим документом.
Таким чином, на даний момент рішення Господарського суду АР Крим від 16.11.2009р. у даній справі, на підставі якого були видані накази від 24.12.2009 р. скасовано та підстав для його виконання не має.
Оскільки штрафи були накладені на Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» за невиконання вимог державного виконавця про виконання рішення суду, яке скасоване, то не має підстав й для стягнення штрафів.
На підставі викладеного, суд також не вбачає підстав для направлення матеріалів справи для перевірки стосовно порушення кримінальної справи проти боржника за невиконання рішення Господарського суду АР Крим.
Згідно абз.7 п.8 Роз'яснення Вищого господарського суду АР Крим №04-5/365 від 28.03.2002р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 121-2 ГПК України, суд
1. Скаргу задовольнити.
2. Визнати незаконними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13).
3. Визнати недійсними постанови Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.12.2010р. №№ ВП № 17446485, ВП № 17448426, ВП № 17447754, ВП № 17446188, ВП № 17448003, ВП № 17448728, ВП № 17447263 про накладення штрафів у розмірі 340,00 грн.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.