Справа № 2-а-593/11
Номер стат. звіту- 10.3.1
код суду -0707
18 квітня 2011 року м.Мукачево
Мукачівський міськроайонний суд Закарпатської області в особі судді Довжанина В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Мукачево Закарпатської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в сумі 993,30 гривень,-
30 березня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Мукачево Закарпатської області нарахувати на його користь недораховану, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії по віку за липень -грудень 2010 року.
Як підстави позову позивач наводить те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року належить до соціальної категорії «Дитина війни»і з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а така допомога їй виплачувалася в розмірі меншому ніж це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
На адресу суду Управлінням Пенсійного фонду України в м.Мукачево Закарпатської області направлено письмові заперечення в яких зазначено, що позов не визнають заперечують проти його задоволення, посилаючись на те, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не визначено який саме орган та за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснює призначення і виплату підвищення пенсій. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України. Крім того, відповідач просить суд врахувати положення ст.99 ч.5 КАС України, згідно якого на звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів встановлюється місячний строк.
Згідно ст.183-2 КАС України справа розглянута суддею в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і відповідно до ст. 6 цього Закону має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (а.с.5).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялось, а отже допомога в 2010 році мала нараховуватись у визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розмірах.
Крім цього, також не беруться до уваги письмові заперечення відповідача і в тій частині, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом і для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується. При цьому слід звернути увагу на те, що відповідно до
ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. При цьому, ст.19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Оскільки, будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, то прихожу до висновку про відсутність правових підстав для застосування відповідачем будь-якої іншої величини, ніж встановлена ч.1 ст.28 цього Закону, для розрахунку підвищення пенсії позивача як дитині війни. У зв'язку з цим заперечення відповідача у відповідній частині суд вважає необґрунтованими.
Доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову. Потрібно також взяти до уваги те, що відповідно до ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, відповідач не довів правомірності своїх дій, яка полягає у невиплаті позивачу підвищення до пенсії за періоди з 01 жовтня 2010 року по грудень 2010 року включно, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в цій частині.
Однак, разом з цим, відповідач просить при постановленні рішення застосувати строки позовної давності, а саме місячний строк на звернення до суду встановлений ч.4 ст.99 КАС України, а саме, так як законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням того, що відмову на своє звернення позивач отримала 11.02.2011 року та фактичної дати звернення позивача за захистом своїх порушених прав (30.03.2011 року), клопотання про поновлення процесуального строку для звернення до суду позивач не заявляла, виходячи із передбаченого законом строку звернення до адміністративного суду, на застосуванні якого наполягав відповідач, вважаю, що позивач пропустила строк звернення до суду.
Керуючись ст.ст.22, 46 ст.152 Конституції України, ст.ст.6, 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про Державний бюджет на 2010 рік», ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Мукачево Закарпатської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в сумі 993,30 гривень, відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її отримання.
Суддя В.М. Довжанин