Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121
Іменем України
06.04.2011Справа №5002-23/825-2011
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Новопромбуд» (вул. Леніна, буд. 10, офіс 218 Б, м. Дніпропетровськ, 49000)
про розірвання договору підряду
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача - ОСОБА_1., представ. за довір. № в реєстрі 692 від 30.03.2010 р.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Новопромбуд» (вул. Леніна, буд. 10, офіс 218 Б, м. Дніпропетровськ, 49000; код ЄДРПОУ 35202817) про:
- розірвання договору будівельного підряду від 20.04.2009 р. по будівництву двоповерхового гаражу загальною площею 0,0180 га за адресою: пр. Перемоги, № 452, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, укладеного між сторонами;
- стягнення з відповідача на користь позивача 2463,86 грн.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 04.03.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.
28.03.2011 р. до канцелярії суду представником ФОП ОСОБА_2. представлені уточнення до позову, відповідно до яких позивач просить розірвати договір будівельного підряду від 20.04.2009 р., укладений між сторонами, та визнати за ним право власності на двоповерховий гараж, що знаходиться за адресою: пр. Перемоги, № 452, м. Сімферополь, АР Крим, Україна, 95000.
До суду 28.03.2011 р. директором ТОВ «Будівельна фірма «Новопромбуд» наданий відзив на позов, згідно із яким, відповідач позов не визнає, вважає спірний договір від 20.04.2009 р. недійсним. Крім того, відповідач просив розглядати справу за відсутністю свого представника.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримав відповідно до уточнених позовних вимог.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце слухання справи проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 р. № 2-7/10608-2008.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам учасників судового процесу роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Встановив :
20.04.2009 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Новопромбуд» (відповідач) укладений договір підряду, відповідно до умов якого останній прийняв на себе зобов'язання збудувати та передати позивачу двоповерховий гараж, загальною площею 0,0180 га, за адресою: пр. Перемоги, № 452, м. Сімферополь, АР Крим, 95000.
Пунктом 11.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його остаточного виконання Сторонами, проте у будь-якому випадку до 01.11.2009 р.
Згідно п. 5 Договору, відповідач взяв на себе зобов'язання виконати роботу протягом 6-ти місяців з правом дострокового виконання. По закінченню виконання робіт підрядник зобов'язаний у письмовому вигляді сповістити позивача про готовність предмета до здачі протягом 10-ти днів.
Відповідно до п. 8 Договору, здача-прийняття виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 2-х днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до прийняття.
Пунктом здачі-прийняття положеннями Договору визначено: пр-т Перемоги, № 452, м. Сімферополь, АР Крим, Україна, 95000.
Покладені, відповідно до умов договору будівельного підряду, обов'язки позивач виконав в повному обсязі, здійснив оплату відповідачу в повному обсязі за виконану роботу.
Проте, відповідач не виконав умови договору, а саме: п. 5.3. - по закінченні виконання робіт Підрядник в письмовому вигляді не оповістив замовника про закінчення будівельних робіт; п. 8.1. - не підготував та не підписав акт прийому-передачі об'єкту договору будівельного підряду; п. 8.5. - підрядник не повернув грошові кошти та звіт про використані матеріали для будівництва.
Так, згідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Крім того, приписами статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
У зв'язку з завершенням будівництва позивач звернувся на адресу ТОВ «Будівельна фірма «Новопромбуд»» з повідомленням про необхідність передати замовникові разом з результатом робіт інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору, а також скерувати власні дії щодо участі в підрядника в комісії з прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту нерухомого майна, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 923 від 08 жовтня 2008 р. «Про Порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів». Вказане підтверджується копією листа від 01 листопада 2009 р., яка є в матеріалах справи (а.с. 27).
На зазначений лист відповідач не відповів, після чого позивач надіслав ще один лист 05 грудня 2009 р. з аналогічними вимогами (а.с. 28).
Внаслідок чого листом від 20 грудня 2009 р. відповідач відмовився від передачі збудованого майна, яке розташоване за адресою: 95000, м. Сімферополь, пр. Перемоги, № 452, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 із посиланням на зміст Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05 листопада 2009 р. щодо необхідності отримання кадастрового номеру земельної ділянки, та твердженням про недійсність укладеного договору будівельного підряду від 20 квітня 2009 р. у зв'язку з прийняттям нормативно-правового акта, яким юридично змінений зміст укладеного між сторонами правочину (а.с. 29).
Відповідно до ст. 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Укладеним між сторонами договором будівельного підряду не передбачена інша правова конструкція щодо виникнення права власності на збудоване майно між та що встановлена змістом ст. 876 Цивільного кодексу України.
Позивач, відповідно до рішення Сімферопольської міської ради № 82 від 05.02.2009 р., кадастрового плану земельної ділянки від 16.03.2009 р., погодження суміжних землекористувачів від 13 квітня 2009 р. є належним землекористувачем земельної ділянки, що знаходиться за адресою: 95000, м. Сімферополь, пр. Перемоги, № 452 (а.с. 30-32).
Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05 листопада 2009 р. № 1702-VІ, істотною умовою договору про набуття права власності на нерухоме майно є кадастровий номер земельної ділянки, за якої знаходиться придбаний об'єкт нерухомості, але, предметом договору будівельного підряду від 20 квітня 2009 р. є не набуття права власності на нерухоме майно, а виконання певного обсягу робіт, результатом якого є створення нової речі.
Тобто, договори про набуття права власності на нерухоме майно (глава 54-55 Цивільного кодексу України), за власною правовою природою відносяться до групи зобов'язань про передачу майна у власність (договір купівлі-продажу, договір міни, договір дарування тощо), в той же час договір підряду, його різновиди відносяться до групи зобов'язань про викання робіт (глава 61-62 ЦК України).
В зв'язку із зазначеним, вказаний правовий акт не регулює спірні відносини між сторонами.
Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні правовідносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
З огляду на зазначене Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05 листопада 2009 р. №1702-VІ регулює правовідносини, які виникли після набуття їм чинності, тобто з дня його опублікування - з 10 грудня 2009 р.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з моменту укладання договору будівельного підряду тобто з 20 квітня 2009 р. Ці правовідносини не регулюються нормами означеного правового акту.
Таким чином, позиція відповідача, яка викладена в листі від 20 грудня 2009 р. і відзиві на позов про необхідність надання позивачем додаткових документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою (кадастровий номер земельної ділянки тощо), на якої знаходиться споруда не засновані на законі, не витікають із змісту укладеного між сторонами правочину та суперечать вимогам ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів невідповідності укладеного між сторонами спірного договору вимогам чинного законодавства, зокрема, Цивільного кодексу України, під час розгляду даної справи суду надано не було.
Враховуючи те, що відповідач порушив п. 5.3. - по закінченні виконання робіт Підрядник в письмовому вигляді не оповістив замовника про закінчення будівельних робіт; п. 8.1. - не підготував та не підписав акт прийому-передачі об'єкту договору будівельного підряду; п. 8.5. - підрядник не повернув грошові кошти та звіт про використані матеріали для будівництва, позивач вважає, що є всі підстави для розірвання зазначеного договору в судовому порядку.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (п. 2 ст. 509 ЦК України), зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином.
Суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог по виконанню зобов'язання - відповідно до вимог, які в певних умовах звичайно висуваються (ст. 193 Господарського кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Наразі, на думку суду, вчинені відповідачем порушення є істотними, у розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Іншими словами, договір може бути розірваний також у разі зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання спірного договору будівельного підряду від 20.04.2009 р. по будівництву двоповерхового гаражу загальною площею 0,0180 га за адресою: пр. Перемоги, № 452, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, укладеного між сторонами.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається з підстав, не заборонених законом, зокрема, з правочинів.
Частина 2 ст. 331 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Таким чином, за змістом ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України позивач став власником двоповерхового гаражу за адресою: пр. Перемоги, № 452, м. Сімферополь, АР Крим, 95000.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України захист порушеного права може здійснюватись судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині визнання за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 права власності на двоповерховий гараж, який знаходиться за адресою: пр. Перемоги, № 452, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати у вигляді оплати позову державним митом та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення суд, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача.
У судовому засіданні 06.04.2011 р. після повернення з нарадчої кімнати судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 11.04.2011 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір підряду б/н від 20.04.2009 р. по будівництву двоповерхового гаражу загальною площею 0,0180 га за адресою: пр. Перемоги, № 452, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Новопромбуд».
3. Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на двоповерховий гараж, що знаходиться за адресою: пр. Перемоги, № 452, м. Сімферополь, АР Крим, 95000.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Новопромбуд» (вул. Леніна, буд. 10, офіс 218 Б, м. Дніпропетровськ, 49000; код ЄДРПОУ 35202817) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 85,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2011 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.