Рішення від 04.04.2011 по справі 1007-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

04.04.2011Справа №5002-12/1007-2011

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», (м. Київ, бул. Шевченко, 18) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», (м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 11);

До відповідача: Військового комісаріату АР Крим, (м. Сімферополь, вул. Київська,152).

Про стягнення 4316,11 грн.

Суддя М.М. Іллічов

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - ОСОБА_1 - ю/к 2 категорії, довіреність б/н від 28.01.2011 р.;

Від відповідача - ОСОБА_2 представник, довіреність №662 від 07.02.2011 р.

Суть спору: ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Військового комісаріату АР Крим про стягнення заборгованості по оплаті за наданні послуги бізнес - мережі в розмірі 4231,75 грн., індексу інфляції в розмірі 29,44 грн., 3% річних від простроченої суми - 15,33 грн., пені в розмірі 39,59 грн., всього 4316,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням Військовим комісаріатом АР Крим своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг за договором №540005 від 03.12.2008 тим, що між сторонами був укладений Договір №3119 від 04.12.2008 р., у зв'язку з чим, виникла заборгованість у розмірі 4316,11 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиву на позовну заяву №1653 від 31.03.2011 р., визнає суму заборгованості у розмірі 4248,00 грн., в частині позовних вимог щодо стягнення пені, річних, інфляції не погоджується, посилаючись на те, що вказана заборгованість виникла через відсутність фінансування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін , дослідивши представлені докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2007 р. між Кримською філією ВАТ “Укртелеком”(Оператор) (позивач) та Військовим комісаріатом АР Крим (Бізнес - абонент) (відповідач) був укладений договір № 7007578 та додаткова угода №1 про надання телекомунікаційних послуг бізнес - мережі. (а.с. 10-13).

Згідно розділу 1 пункту 1.1. договору Оператор надає Бізнес - абоненту на території України телекомунікаційні послуги Бізнес - мережі Утел, (надалі - послуги), а Бізнес - абонент, отримує зазначені Послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються Бізнес - абонентом шляхом укладення відповідних додаткових угод до цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим Оператор виставляє Бізнес - абоненту рахунок для оплати вартості наданих Послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року в межах якого надавалися Послуги.

Згідно з пунктом 3.3 Договору Бізнес- - абонент повинен оплатити рахунок за Послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання ( але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора. Оплата Послуг проводиться у національній валюті України.

Згідно умов договору, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 51, 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 385 від 22.04.1997 р., пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з 01.10.2010 р. по 01.02.2011 р. у розмірі 4231,75 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи довідкою - розрахунком (а.с. 17) , що стало підставою для звернення з позовом до суду й нарахуванню штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 4231,75 грн. заборгованості за договором про надання послуг бізнес - мережі № 7007578 від 28.04.2007 р., яка склалася за період з 01.10.2010 р. по 01.02.2011 р., через що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4231,75 підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 29,44 грн. та 15,33 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Військового комісаріату АР Крим інфляційних витрат у розмірі 29,44 грн. за період з 01.12.2010 р. по 01.02.2011 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з Військового комісаріату АР Крим 3% річних у розмірі 15,33 грн. за період 01.12.2010 р. по 01.03.2011 р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 39,59 грн.

Пунктом 4.2 Договору передбачена відповідальність споживача за несвоєчасну оплату за надані послуги електрозв'язку у вигляді пені у розмірі облікової ставки Національного Банку України від суми затриманих платежів за кожну добу затримки, відповідно діючому законодавству.

Статтею 36 Закону України “Про телекомунікації”передбачена відповідальність Споживача за несвоєчасну оплату за Договором із розрахунку облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Судом встановлено, що порушення відповідачем зобов'язань по оплаті наданих за договором послуг електрозв'язку не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Іншого, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не доведено.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені та стягнути зі Військового комісаріату АР Крим суму пені у розмірі 0,39 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 6.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”№02-5/78 від 04.03.1998 р., з наступними змінами та доповненнями, у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військового комісаріату АР Крим (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 152, р/р 35210036000264 в Управлінні держказначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ідентифікаційний код 07785820) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ “Укртелеком”(95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 11, р/р 260002257 в КРД АО “Райфайзен Банк Аваль” м. Сімферополь, МФО 324021, ідентифікаційний код 22236588) 4231,75 грн. заборгованості, 0,39 грн. пені, 29,44 грн. інфляційних втрат, 15,33 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені у розмірі 39,20 грн. у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 08.04.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.

Попередній документ
16095400
Наступний документ
16095402
Інформація про рішення:
№ рішення: 16095401
№ справи: 1007-2011
Дата рішення: 04.04.2011
Дата публікації: 17.06.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги