Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101
Іменем України
05.04.2011Справа №5002-7/743-2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амід» (95006, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17, ідентифікаційний код 31816895)
До відповідача: Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)
Про зміну умов договору.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від позивача - ОСОБА_1., предст., дов. №12 від 02.02.2011 р.
Від відповідача: ОСОБА_2, предст., дов. №24/01-55/196 від 28.01.2011 р.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Амід» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Сімферопольської міської ради, в якій просить суд:
1) внести зміни до договору оренди земельної ділянки №92-Г від 3 вересня 2007 року, викласти пункт 3.4 в наступній редакції:
«У разі неможливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням не з вини Орендаря, останній звільняється від сплати орендної плати до моменту усунення перешкод в користуванні Орендарем земельної ділянки».
2) внести зміни до договору оренди земельної ділянки №92-Г від 3 вересня 2007 року, викласти пункт 3.5 в наступній редакції:
«У разі виникнення перешкод у користуванні земельною ділянкою за її цільовим призначенням не з вини Орендаря дія даного договору продовжується на період, протягом якого Орендар не користувався земельною ділянкою за призначенням, передбаченого договором. Підтвердження неможливості використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням, підтверджується повідомленням Орендаря Орендодавця про настання технічних перешкод.
Орендодавець зобов'язаний протягом 7 календарних днів після отримання такого повідомлення перевірити дані обставини та повідомити орендаря. У разі неотримання від Орендодавця протягом вказаного періоду інформації, моментом настання перешкод вважається наступний день з моменту закінчення вказаного періоду. Також настання даних обставин може підтверджуватися нормативними актами, рішенням суду або документи, які мають юридичну силу».
3) внести зміни до договору оренди земельної ділянки №92-Г від 3 вересня 2007 року, викласти пункт 4.9 в наступній редакції:
«Орендодавець зараховує на попередні місяці сплачені кошти Орендаря в рахунок орендної плати за земельну ділянку, якою фактично не користувався, в орендну плату за земельну ділянку з моменту усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за її цільовим призначенням».
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 26.04.2004 р. між сторонами у справі був укладений договір оренди, за якою в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Амід» була передана земельна ділянка загальною площею 3,4006 га для будівництва багатоповерхового та малоповерхового житлового будівництва з об'єктами соціально-побутового призначення. Позивач стверджує, що фактично він був позбавлений можливості використовувати земельну ділянку за призначенням у зв'язку з її самовільним захопленням групою осіб без відповідного дозволу, що було встановлено під час розгляду Господарським судом справи №2-29/6239-2007А. Товариство з обмеженою відповідальністю «Амід» зазначає, що у зв'язку з цим між ним та Сімферопольською міськрадою 03.09.2007 р. був укладений новий договір оренди земельної ділянки №92-Г, який був зареєстрований 21.11.2007 р. за №040700100114 та в якому була закріплена гарантія Орендодавця стосовно того, що земельна ділянка не має прихованих недоліків, які можуть впливати на ефективність її цільового використання. Вказана умова, за твердженням позивача, не відповідає дійсності, позаяк до теперішнього часу ТОВ «Амід» не має можливості використовувати земельну ділянку за призначенням, не зважаючи на те, що внесення орендних платежів ним здійснюється належним чином. Вказані обставини змусили позивача звернутися до Сімферопольської міської ради в порядку статті 652 Цивільного кодексу України з пропозицією по внесенню змін до договору оренди, які були залишені відповідачем без задоволення, що й стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.
10 березня 2011 року до ГС АР Крим від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій просить суд:
- внести зміни до договору оренди земельної ділянки №92-Г від 3 вересня 2007 року, викласти в розділі 4 (п. 4.9) у такій редакції: «у разі неможливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням не з вини Орендаря, останній звільняється від сплати орендної плати до моменту усунення перешкод в користуванні Орендарем земельної ділянки»;
- внести зміни до договору оренди земельної ділянки №92-Г від 3 вересня 2007 року, викласти пунктом 3.4 у такій редакції: «у разі виникнення перешкод у користуванні земельною ділянкою за її цільовим призначенням не з вини Орендаря дія даного договору продовжується на період, протягом якого Орендар не користувався земельною ділянкою за призначенням, передбаченим договором. Підтвердження неможливості використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням, підтверджується повідомленням Орендаря Орендодавця про настання технічних перешкод. Орендодавець зобов'язаний протягом 7 календарних днів після отримання такого повідомлення перевірити дані обставини та повідомити Орендаря. У разі неотримання від Орендодавця протягом вказаного періоду інформації, моментом настання перешкод вважається наступний день з моменту закінчення вказаного періоду. Також настання даних обставин може підтверджуватися нормативними актами, рішенням суду або документи, які мають юридичну силу».
- внести зміни до договору оренди земельної ділянки №92-Г від 3 вересня 2007 року, викласти пунктом 4.10 у такій редакції: «Орендодавець зараховує на попередні місяці сплачені кошти Орендаря в рахунок орендної плати за земельну ділянку, якою фактично не користувався, в орендну плату за земельну ділянку з моменту усунення перешкод в користуванні земельної ділянки за її цільовим призначенням».
Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відповідному відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення по справі, які були залучені до матеріалів справи.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення 18 сесій Сімферопольської міської ради 24 скликання № 256 від 18.02.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Амід”, як орендарем, та Сімферопольською міською радою, як орендодавцем, було укладено договір № 2-488 від 26.04.2004 року оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивачу надано в користування земельну ділянку розміром 3,4 га, кадастровий номер 01 101 000 00: 03: 006: 0049, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Балаклавська (район в/ч А 3355).
Відповідно до пункту 4.1 Договору вищевказана земельна ділянка передається з ціллю несільськогосподарського використання згідно ст. 19 п. «б» Земельного кодексу України, а саме: під будівництво багатоповерхової та малоповерхової житлової будівлі з об'єктами культурно-побутового призначення.
Згідно з пунктом 2.1 Договору він був укладений терміном на три роки, початок дії якого обчислюється згідно чинного законодавства. Державна реєстрація цього договору в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі є обов'язковою та повинна бути проведена в передбачений законодавством термін уповноваженим органом.
Договір зареєстровано в Кримській регіональній філії ДП “Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України”, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі 03.05.2006 року зроблено запис за №040600100046.
В пункті 1.3 Договору було зазначено, що земельна ділянка вільна від будь-яких забудов та будівель.
Відповідно до пункту 5.2.1 Договору Орендодавець зобов'язаний попередити Орендаря про права третіх осіб або обмеження та обтяження, що стосуються вказаної в договорі земельної ділянки.
Згідно з пунктом 7.2 Договору Орендодавець посвідчує, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має прихованих недоліків, які можуть впливати на ефективність її цільового використання.
У той же час, матеріали справи свідчать, що з 27.03.2006 року до цього моменту різними особами здійснюються перешкоди у використанні зазначеної земельної ділянки за її цільовим призначенням - будівництвом житлового комплексу з розвиненою інфраструктурою.
Так, зі складеного Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.02.2006 р. вбачається, що під час проведеної перевірки було встановлено, що з кінця березня 2006 року на переданій в оренду ТОВ «Амід» земельній ділянці розташувалася група осіб кримськотатарської національності шляхом незаконного зайняття території, яка зруйнувала огорожу та розпочала незаконне будівництво тимчасових споруд. На момент проведення перевірки було збудовано 12 тимчасових споруд.
Вказані обставини змусили ТОВ «Амід» звернутися до Господарського суду АР Крим за захистом своїх порушених прав. В процесі розгляду справи №2-29/6239-2007А Господарським судом АР Крим було встановлено, що акції протесту на території, що перебуває в оренді у ТОВ «Амід»», проводилися з дозволу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, що було розцінено як порушення положень чинного законодавства України.
За результатом розгляду справи постановою ГС АР Крим від 14.06.2007 р. у справі №2-29/6239-2007А було, зокрема, зобов'язано Виконком Сімферопольської міськради здійснити заходи, передбачені чинним законодавством для термінового звільнення земельної ділянки площею 7,00 га по вул. Балаклавській в м. Сімферополі, в районі в/ч А-3355, що перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛВІКРИМ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “АМІД” та виробничого об'єднання “КРИМ” від незаконного перебування на ньому будь-яких осіб (юридичних чи фізичних), від атрибутики таких осіб, від рухомого та нерухомого майна таких осіб, які перебувають на вказаній земельній ділянці без достатніх правових підстав.
Однак, вказана постанова суду не була виконана, про що свідчить акт державного виконавця від 31.07.2008 р.
При цьому, 03.09.2007 р. між Сімферопольською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амід» (Орендар) був укладений новий договір оренди земельної ділянки №92-Г, пунктом 1.1 якого передбачено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва багатоповерхової та малоповерхової жилої забудови з об'єктами культурно-побутового призначення, яка знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, план (схема) якої є невід'ємною частиною договору, кадастровий номер 01 101 000 00: 03:006:0049.
В пункті 5.1 Договору сторони передбачили, що земельна ділянка передається з метою несільськогосподарського використання відповідно до статті 19 п. «б» Земельного кодексу України, а саме: для будівництва багатоповерхової та малоповерхової забудови з об'єктами культурно-побутового призначення.
Відповідно до пункту 3.1 Договору земельна ділянка передається в оренду строком на 5 років, а саме до 24.05.2012 р.
Згідно з пунктом 2.3 Договору земельна ділянка вільна від будь-яких будівель і споруд.
Згідно з пунктом 6.2.1 Договору Орендодавець зобов'язаний попередити орендаря до укладення договору про права третіх осіб або наявність обмежень чи обтяжень, які стосуються земельної ділянки.
При цьому, відповідно до пунктів 8.3 та 8.6 Договору, Орендодавець свідчить, що земельна ділянка не має прихованих недоліків, які можуть впливати на ефективність його цільового використання; на моменту укладення договору нікому іншому в оренду не передана, не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, під заставу (у тому числі податкову) не передана, під забороною (арештом) не перебуває, судових спорів по ній, а також права у третіх осіб, як на території, так і за межами України немає, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесений.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що на теперішній час позивач позбавлений можливості використовувати земельну ділянку за призначенням у зв'язку з її захопленням групою невстановлених осіб. Про це, зокрема, свідчить вищевказаний акт державного виконавця від 31.07.2008 р., в якому закріплена неможливість виконання постанови Господарського суду АР Крим від 14.06.2007 р. у справі №2-29/6239-2007А.
На підставі цього, листом №07/02-01 від 07.02.2011 р. позивач звернувся до Сімферопольської міської ради з пропозицією внести наступні зміни до договору №92-Г від 03.09.2007 р.:
- у разі неможливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням не з вини Орендаря, останній звільняється від сплати орендної плати до моменту усунення перешкод в користуванні Орендарем земельної ділянки;
- у разі виникнення перешкод у користуванні земельною ділянкою за її цільовим призначенням не з вини Орендаря дія даного договору продовжується на період, протягом якого Орендар не користувався земельною ділянкою за призначенням, передбаченого договором;
- підтвердження неможливості використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням підтверджується повідомленням Орендаря Орендодавця про настання технічних перешкод;
- орендодавець зобов'язаний протягом 7 календарних днів після отримання такого повідомлення перевірити дані обставини та повідомити орендаря. У разі неотримання від Орендодавця протягом вказаного періоду інформації, моментом настання перешкод вважається наступний день з моменту закінчення вказаного періоду;
- також настання даних обставин може підтверджуватися нормативними актами, рішенням суду або документи, які мають юридичну силу.
Крім того, позивачем запропоновано розглянути можливість зарахування сплачених в 2007 році коштів в рахунок орендної плати за земельну ділянку, якою фактично не користувався, в орендну плату за земельну ділянку з моменту усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за її цільовим призначенням.
Відповідно до частин 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Враховуючи, що відповідь Сімферопольської міської ради на пропозицію направлена не була, Товариство з обмеженою відповідальністю «Амід» звернулося до суду з позовом про внесення змін до договору в судовому порядку.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Позивачем в якості юридичної підстави поданого ним позову зазначена стаття 652 Цивільного кодексу України, яка визначає порядок і підстави зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Отже, ст. 652 ЦК України формулює розгорнені правила, спрямовані на захист інтересів сторін договору у разі істотної зміни обставин. В цьому випадку законодавчо визнано, що зміст прав та обов'язків, які виникли у сторін на підставі договору, доцільно змінити з метою зберегти той баланс інтересів сторін, якого було досягнуто при укладенні договору і який виявився порушеним у зв'язку з істотною зміною обставин. Підставою зміни або розірвання договору може бути істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Визначення істотності змін обставин наводиться в абзаці другому ч. 1 ст. 652 ЦК України.
Ч. 2 ст. 652 ЦК України встановлює, що у разі недосягнення між сторонами договору згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду за рішенням суду. Це можливе за наявності одночасно всіх умов, що встановлені п. 1 - 4 ч. 2 ст. 652 ЦК України. Сторона, яка вимагає розірвання або зміни договору, повинна довести, що на момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане. Ця ж сторона повинна довести, що її вина в неусуненні причин, які привели до зміни обставин, відсутня. В п. 2 ч. 2 ст. 652 ЦК України передбачено поняття вини як непроявлення всієї турботливості та обачності, які вимагались від сторони. Суд звертає увагу на те, що про турботливість та обачність сторони йдеться тільки стосовно усунення причин після їх виникнення. Непроявленню стороною турботливості та обачності стосовно запобіганні настанню цих причин правового значення не надається.
Суд вважає, що факт зайняття сторонніми особами орендованої позивачем земельної ділянки є істотною зміною обставин в розумінні статті 652 ЦК України, оскільки вказані факти позбавляють ТОВ «Амід» можливості користуватися земельною ділянкою. При цьому, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що позивач був обізнаний про існування таких обставини ще на момент укладення договору оренди, позаяк на той час (03.09.2007 р.) існувала постанова ГС АР Крим від 14.06.2007 р. у справі №2-29/6239-2007А, якою виконком Сімферопольської міськради був зобов'язаний вчинити заходи для термінового звільнення земельної ділянки.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 статті 11 Закону України «Про судоустрій України» (який діяв на час укладення між сторонами договору оренди №92-Г від 03.09.2007 р.) було визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Отже, під час укладення спірного договору позивач виходив з наявності судового рішення (постанови ГС АР Крим д 14.06.2007 р. у справі №2-29/6239-2007А), яким були захищені його земельні права на орендовану земельну ділянку. Про неможливість реального виконання цього рішення позивач був обізнаний лише після складання державним виконавцем відповідного акта від 31.07.2008 р.
Позивач просить суд доповнити договір оренди №92-Г від 03.09.2007 р. пунктом 4.9 наступного змісту:
«у разі неможливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням не з вини Орендаря, останній звільняється від сплати орендної плати до моменту усунення перешкод в користуванні Орендарем земельної ділянки».
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Суд зазначає, що загальні положення про оренду закріплені в параграфі 1 слави 58 Розділу ІІІ П'ятої книги Цивільного кодексу України.
Частиною 4 статті 762 ЦК України закріплено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. При цьому, частиною 6 цієї статті визначено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Крім того, в пункті 6.3.6 договору оренди землі №92-Г від 03.09.2007 р. сторони передбачили, що Орендар має право вимагати від Орендодавця відповідного зменшення сум орендної плати, якщо стан земельної ділянки погіршився не з вини орендаря та у випадках, коли в процесі використання земельної ділянки були виявлені не обумовлені в договорі недоліки, які перешкоджають цільовому використанню землі.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги ТОВ «Амід» по внесенню відповідних змін до договору оренди, які закріплюють умови звільнення від внесення орендних платежів за період неможливого використання земельної ділянки за призначенням.
Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Отже, при укладенні будь-якого договору та визначенні строку його дії сторони виходять з наявності об'єктивної можливості здійснювати свої права та обов'язки за правочином. Проте, матеріали справи свідчить, що при належному виконанні своїх обов'язків за договором щодо внесення орендних платежів позивач фактично позбавлений можливості користуватися земельною ділянкою не в власної вини. Факт належного виконання позивачем своїх обов'язків в частині внесення орендних платежів підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Таким чином, суд вважає, що з метою збереження того балансу інтересів сторін, який було досягнуто при укладенні договору і який виявився порушеним у зв'язку з істотною зміною обставин, позивачем правомірно запропоновано змінити умови укладеного договору в частині продовження строку дії договору оренди землі на той період, протягом якого позивачем був позбавлений можливості користуватися земельною ділянкою за цільовим призначенням.
Враховуючи необхідність чіткого встановлення періоду неможливості користування земельною ділянкою, суд погоджується із запропонованою ТОВ «Амід» редакцією змін до договору, які передбачають направлення Сімферопольській міській раді відповідного повідомлення про настання обставин, обов'язок Орендодавця провести перевірку та сповіщення Орендаря про виявлені факти.
Крім того, позивачем також заявлена вимога про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №92-Г від 3 вересня 2007 року шляхом доповнення його пунктом 4.10 в наступній редакції: «Орендодавець зараховує на попередні місяці сплачені кошти Орендаря в рахунок орендної плати за земельну ділянку, якою фактично не користувався, в орендну плату за земельну ділянку з моменту усунення перешкод в користуванні земельної ділянки за її цільовим призначенням».
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Отже, орендна плата сплачується за період фактичного користування об'єктом оренди, що також вбачається з аналізу статті 762 ЦК України. Наведене обумовлено тим, що однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер.
За таких обставин, враховуючи, що орендна плата позивачем сплачувалася за період, в який він фактично був позбавлений можливості користуватися землею, що підтверджується відповідними платіжними документами, суд вважає, що майнові права ТОВ «Амід» як орендаря земельної ділянки також підлягають судовому захисту, а тому вимоги позивача про внесення відповідних змін до договору також підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Причому способом захисту цивільних прав та інтересів, може бути, у тому числі, зміна правовідношення.
В пункті 3.4 7 Рекомендацій «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» від 02.02.2010 р. N 04-06/15 Президія Вищого господарського суду України зазначила, що судам слід враховувати, що при розгляді спору про внесення змін до договору, зацікавлена сторона або прокурор в її інтересах повинен ставити перед судом питання про внесення змін до договору, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. Оскільки відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, зобов'язання в судовому порядку другої сторони за договором внести до нього зміни суперечить законодавству.
Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати суд покладає на відповідача згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Внести зміни до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Амід» (95006, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17, ідентифікаційний код 31816895) та Сімферопольською міською радою (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15) договору оренди землі №92-Г від 03.09.2007 р., зареєстрований в Кримській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» 21.11.2007 р. за №040700100114, доповнивши його пунктами наступного змісту:
- пункт 4.9 - «у разі неможливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням не з вини Орендаря, останній звільняється від сплати орендної плати до моменту усунення перешкод в користуванні Орендарем земельної ділянки»;
- пункт 3.4 - «у разі виникнення перешкод у користуванні земельною ділянкою за її цільовим призначенням не з вини Орендаря дія даного договору продовжується на період, протягом якого Орендар не користувався земельною ділянкою за призначенням, передбаченим договором. Підтвердження неможливості використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням підтверджується повідомленням Орендаря Орендодавця про настання технічних перешкод. Орендодавець зобов'язаний протягом 7 календарних днів після отримання такого повідомлення перевірити дані обставини та повідомити Орендаря. У разі неотримання від Орендодавця протягом вказаного періоду інформації, моментом настання перешкод вважається наступний день з моменту закінчення вказаного періоду. Також настання даних обставин може підтверджуватися нормативними актами, рішенням суду або документи, які мають юридичну силу»;
- пункт 4.10 - «Орендодавець зараховує на попередні місяці сплачені кошти Орендаря в рахунок орендної плати за земельну ділянку, якою фактично не користувався, в орендну плату за земельну ділянку з моменту усунення перешкод в користуванні земельної ділянки за її цільовим призначенням».
3. Стягнути з Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амід» (95006, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17, ідентифікаційний код 31816895) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя господарського суду
Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний
Рішення підписано 08.04.2011 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.