Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323
Іменем України
05.04.2011Справа №5002-21/232-2011
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська,74/6;
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Домофон», м. Сімферополь, вул. Крилова, 73; м. Керч, вул.. Козлова, 6;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Комунального підприємства «Войковец», м. Керч, вул.. Кірова,5
про стягнення 34436,17 грн.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 довіреність № 002-Д від 04.01.2011 р., представник;
Від відповідача Авраменко В.Г., директор; ОСОБА_2 довіреність № б/н від 03.03.2011 р.,представник;
Від третьої особи не з'явився
Сутність спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Домофон», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму за актом про порушення Правил користування електричною енергією у розмірі 27441,58 грн. заборгованість, 3 % річних у розмірі 751,07 грн., індекс інфляції у розмірі 1920,91 грн., пеню у розмірі 432,61 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
24 лютого 2011 р. відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву за № б/н від б/д, у якому відповідач вимоги позову не визнає та просить відмовити позивачу у позові (а. с. 43).
16 березня 2011 р. позивачем до матеріалів справи було надано заяву (пояснення) у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України а № 10/844 від 10 березня 2011 р., якою позивач фактично змінив предмет позову, та просить стягнути з відповідача збитки за актом про порушення Правил користування електричною енергією в розмірі 27441,58 грн. (а. с. 59).
Зазначеною заявою позивач змінив предмет позову.
Як визначено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Оскільки заява про зміну предмету позову надана позивачем після початку слухання справи, суд не має процесуального права для прийняття до розгляду такої заяви.
16 березня 2011 р. відповідачем до суду було надано заперечення на позовну заяву за № б/н від б/д, у якому відповідач просить відмовити позивачу у позові (а. с. 64).
Відповідно ухвалі Господарського суду АР Крим від 24 березня 2011 р. до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача, було залучено Комунальне підприємство «Войковец».
Представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову заперечував.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, не надав.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність третьої особи, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у третьої особи було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.
У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -
01 квітня 2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі Керченського РЕМ та Комунальним підприємством «Войковец» був укладений договір постачання електричної енергії № 3108.
Як зазначено пунктом 1 договору - Постачальник (ВАТ «Крименерго») продає електричну енергію Споживачу (Комунальному підприємству «Войковец» для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, вказаною у додатку (додатках) № 6 «Акт розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності Сторін» до договору, а Споживач сплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно умовам договору. Точка (точки) продажу електричної енергії визначена у додатку (додатках) № 6 «Акт розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності Сторін» до договору.
Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією визначена межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання, та точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію.
Згідно з пунктом 1.4. Правил користування електричною енергією - точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.
01 жовтня 2009 р. між Комунальним підприємством «Войковец» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Домофон» був укладений договір № 71 на відшкодування витрат за користування електричною енергією.
Предметом даного договору є відшкодування Споживачем (ТОВ «Крим-Домофон») витрат Підприємству (Комунальному підприємству «Войковец») за споживання електричної енергії багатоквартирними домофонами КС-2006, встановленими у житлових будинках, що знаходяться на балансі Підприємства. Перелік будинків, у яких встановлені домофони КС-2006, додаються до договору та є його невід'ємною частиною.
Актом про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності № 107762 від 15 грудня 2009 р. встановлено, що Споживач - ТОВ «Крим-Домофон» порушив Правила користування електричною енергією шляхом без облікового використання електричної енергії, підключення електричного обладнання до щитів у щитовій за адресою - вул.. генерала Петрова, 16. Електрична енергію споживається, не обліковується та не сплачується.
За вказаною у акті адресою розташований житловий будинок, який знаходиться на балансі третьої особи - Комунального підприємства «Войковец», яким укладено договори з позивачем щодо постачання електричної енергії на означений об'єкт та з відповідачем щодо встановлення домофонів.
Таким чином, договір між позивачем та відповідачем на поставку електричної енергії за вказаною адресою не укладався, проте, позивачем не доведено, що відповідачем було здійснене підключення до електричних мереж до точки продажу електричної енергії за договором № 3108 про поставку електричної енергії, який укладено між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі Керченського РЕМ та Комунальним підприємством «Войковец».
Згідно вимогам частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, суд зазначає, що позивачем предметом позову визначено заборгованість як вартість недооблікованої електричної енергії з урахування індексу інфляції, 3 % річних та пені.
Частина 1 статті 216 Господарського кодексу України визначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (стаття 235 Господарського кодексу України).
Відповідно вимогам статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Приписами статті 625 Цивільного кодексу України не передбачено нарахування 3 % річних та індексу інфляції на суми оперативно-господарських санкцій або суми збитків.
Стаття 547 Цивільного кодексу України зазначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Проте, як було зазначено, між позивачем та відповідачем взагалі відсутні договірні відносини, отже, вимоги про стягнення пені є також не обґрунтованими.
Виходячи з викладеного, суд не має підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача заявленої суми саме як заборгованості, індексу інфляції, 3 % річних та пені.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 06 квітня 2011 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 547, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 235, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволені позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.