Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309
Іменем України
05.04.2011
Справа №5002-22/5920-2010
за позовом - Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5
до відповідача - ТОВ «Евентус - Т», м. Сімферополь, провулок Задорожний, 3/4
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Магазин «Надежда», м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16
про стягнення 3480,59 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явилась
Обставини справи:
Позивач - Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Господарського суду м. Севастополя з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Евентус - Т», просить суд стягнути з відповідача суму відшкодування за фактичне користування об'єктом - вбудованими нежитловими приміщеннями (з 1-1 по 1-9), загальною площею 266,60 кв.м. в цілому, з крильцем, за адресою: м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16 - в сумі 3480,59 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Севастополя від 02.12.2010 року матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Господарського суду АР Крим.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 09.12.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А., порушено провадження по справі, справу призначено до розгляду, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ТОВ «Магазин «Надежда».
28.02.2011 року до суду надійшли пояснення позивача по суті спору.
Позивач в судове засідання не з'явився, 04.04.2011 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач письмового відзиву на позовну заяву з обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про причини відсутності суду не повідомила. Пояснень по суті спору суду не надала. Про дату розгляду справи повідомлена належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України
Розглянувши матеріали справи, суд -
встановив:
Між позивачем та відповідачем 30 листопада 2007 року був укладений договір №50-05 на оренду нерухомого майна - вбудованих нежилих приміщень (з 1-1 по 1-9), загальною площею 266,60 кв.м. в цілому, з крильцем, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Корчагіна 16. Термін дії договору встановлений до 21.12.2012 року.
Цільове використання об'єкту оренди - розміщення магазина непродовольчих товарів з реалізацією продовольчих товарів з реалізацією товарів підакцизної групи.
Відповідно до протоколу від 11.06.2007 року, узгодження змін до договору оренди № 50-05 (п.3.2. Договору) розмір орендної плати визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 року Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 18% від вартості об'єкту, визначеної незалежною оцінкою майна, яке передається в оренду.
Між ТОВ «Магазин «Надежда» та ТОВ«Евентус-Т» з відома Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, 10.11.2009 року був укладений договір суборенди. Предметом договору суборенди є нерухоме майно - вбудоване нежиле приміщення, загальною площею 40,70 кв.м., розташоване на першому поверсі п'ятиповерхової житлової будівлі за адресою: м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 16. Термін дії договору встановлений до 21.12.2012 року.
Пунктом 7.1. Договору, термін дії договору визначений до 21.12.2012 року, тобто на строк більше трьох років, у зв'язку з чим, вказаний договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Однак, позивач вказує на те, що договір суборенди нотаріально не посвідчений, державна реєстрація не проведена.
Тобто, позивач вказує на те, що договір суборенди, підписаний сторонами, є неукладеним.
10.11.2009 року ТОВ «Магазин «Надежда» передав, а ТОВ«Евентус-Т» прийняв по акту прийому - передачі майно - вбудоване нежиле приміщення, загальною площею 40,70 кв.м., розташоване на першому поверсі п'ятиповерхової житлової будівлі за адресою: м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16. Позивач вказує на те, що відповідач користується об'єктом по теперішній час.
При підписанні договору від 10.11.2009 року сторони домовилися про перерахування плати ТОВ «Евентус-Т» щомісячно, в місяць з урахуванням індексу інфляції у розмірі 433,97 грн. на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (п.5.1.,5.3.,7.1. Договору).
На думку позивача, розрахунок відшкодування вартості за фактичне користування спірним об'єктом проводився на підставі рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 року, отже розмір відшкодування за фактичне користування комунальним майном ТОВ «Евентус-Т» з 10.11.2009 року по 30.09.2010 року склав 3480,59 грн.
Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Договір оренди №50-05 від 13.11.2007 укладений між територіальною громадою міста Севастополя в особі Фонду комунального майна СМР та ТОВ «Магазин «Надежда» строком до 21.12.2007 року, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Усенко Т.Т. та зареєстрований в реєстрі за № 3405.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що зміна чи розірвання договору може мати місце за згодою сторін. Внесені зміни і доповнення розглядаються сторонами в місячний строк. Одностороння відмова від виконання договору чи внесення в нього змін не допускається. Зміни та доповнення до цього договору здійснюються тільки у письмовій формі з наступним посвідченням таких змін та доповнень в органах нотаріату.
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно статті 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Стаття 640 ЦК України передбачає, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Таким чином, протокол від 23.01.2008 року про погодження змін до договору оренди №50-5- від 13.11.2007 не створює жодних правових наслідків, як такий, що нотаріально не посвідчено та не зареєстровано.
Однак, відповідач користується об'єктом оренди, вносить орендну плату, позивач проти користування не заперечує, отже згідно положень статті 764 ЦК України договір оренди діє на момент розгляду спору.
Позовні вимоги заявлені позивачем із посиланням на статті 1212 ЦК України, позивач стверджує, що відповідач повинен повернути йому майнове право користування об'єктом суборенди, але оскільки його повернути неможливо, він повинен сплатити грошові кошти сума яких дорівнює вартості користування.
Однак, для вирішення питання щодо можливості задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне проаналізувати правові відносини, що виникали між Фондом комунального майна СМР, ТОВ «Магазин «Надежда», та ТОВ «Евентус-Т».
Так, об'єкт оренди було передано від позивача ТОВ «Магазин «Надежда» у володіння та користування (правова підстава - договір від 30 листопада 2007 року №50-05 оренди нерухомого майна ), вбудоване нежитлове приміщення , загальною площею 40,70 кв.м., розташоване на першому поверсі п'ятиповерхової житлової будівлі за адресою: м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16 було передано від ТОВ «Магазин «Надежда» (орендар) ТОВ «Евентус-Т» (суборендар).
Однак, договір суборенди укладено на строк більше 3 років, нотаріально не посвідчено, у встановленому законом порядку не зареєстровано, отже він є неукладеним.
На момент розгляду справи законним володільцем вбудованого нежитлового приміщення, загальною площею 40,70 кв.м., розташоване на першому поверсі п'ятиповерхової житлової будівлі за адресою: м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16 є ТОВ «Магазин «Надежда», який може захищати свої володіння в тому числі і від власника майна (стаття 396 ЦК України), оскільки правова підстава такого володіння - договір оренди №50-05 від 13.11.2007 продовжує існувати.
Вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 40,70 кв.м., розташоване на першому поверсі п'ятиповерхової житлової будівлі за адресою: м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16 ТОВ «Евентус-Т» отримало не від Фонду комунального майна СМР, а від ТОВ «Магазин «Надежда», отже саме третя особа є належним суб'єктом позовних вимог, що випливають з безпідставного збагачення, яке, з урахуванням характеру правовідносин, відбулось не за рахунок Фонду комунального майна СМР, а за рахунок ТОВ «Магазин «Надежда».
Дійсно, договір суборенди від 10.11.2009 передбачав обов'язок відповідача сплачувати частину орендної плати безпосередньо позивачеві, одна як вбачається з преамбули договору позивач стороною за договором суборенди не виступав, у вказаній частині договір суборенди мав ознаки договору, укладеного на користь третьої особи (стаття 636 ЦК України), однак оскільки договір суборенди не зареєстровано у встановленому законом порядку, він, відповідно до статті 640 ЦК України є неукладеним, не створює жодних правових наслідків, в тому числі права позивача вимагати сплати йому частини орендної плати.
Отже, суд не вбачає правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Повне рішення складено 06.04.2011 року.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.