Справа № 2-2178/11
Номер рядка стат.звіту - 26
Код суду 0707
30 травня 2011 року м. Мукачево
в особі: головуючого -судді Феєр І.С.
при секретарі Андрела В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Мукачево заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в особі представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову,-
30 травня 2011 року позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»в особі представника позивача ОСОБА_2 звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 червня 2006 року у розмірі 8 415 грн. 07 коп., 84 грн. 15 коп. судових витрат та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Для забезпечення позову просить накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження; обмежити ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов»язань, а саме: заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області видачу ОСОБА_4 паспорта або проїзного документа; адміністрації Державної прикордонної служби України вжити щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у ОСОБА_4 паспортів або проїзних документів, обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов»язань.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з ст. 152 ч. 3 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України»(зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в»їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв»язання спорі у цій сфері.
-2-
Зазначеним Законом не передбачено тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду за ухвалою суду.
Враховуючи те, що позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»в особі представника позивача ОСОБА_2 не надало суду жодного письмового доказу того, що не вжиття заходів забезпечення позову, може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення його вимог та у зв'язку з відсутністю у суду інформації та письмових доказів того, що у відповідача ОСОБА_4 є у наявності майно або грошові кошти на які можна накласти арешт суддя вважає, що в задоволенні позивача про забезпечення позову про накладання арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження -слід відмовити.
Щодо вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов»язань, а саме: заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області видачу ОСОБА_4 паспорта або проїзного документа; адміністрації Державної прикордонної служби України вжити щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у ОСОБА_4 паспортів або проїзних документів, обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов»язань суд вважає також слід відмовити, оскільки у відповідності до Закону України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України»(зі змінами) не передбачено тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, ст. ст. 209, 210 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, Закон України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України»(зі змінами) від 21 січня 1994 року, суд ,-
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 червня 2006 року у розмірі 8 415 грн. 07 коп., 84 грн. 15 коп. судових витрат та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -відмовити.
Копію ухвали направити -представнику позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»для відома.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п»яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.С.ФЕЄР