С П Р А В А № 2-А-992/11
Номер рядка стат. звіту -10.3.1
Код суду-0707
30 травня 2011 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Куропятник О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01 листопада 2010 року по квітень 2011 року включно, відшкодування моральної шкоди в сумі 1700 грн., -
18 травня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративною позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01 листопада 2010 року по квітень 2011 року включно, відшкодування моральної шкоди в сумі 1700 грн..
Свої вимоги мотивує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" належить до соціальної категорії "Дитина війни". Відповідно до статті 6 Закону України № 2195-IV з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак така допомога за період з 11 листопада 2010 року по квітень 2011 року виплачувалася відповідачем у меншому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством.
Просить визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язати відповідача нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2011 року, та за січень, лютий, березень, квітень 2011 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»п. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», з урахуванням індексу інфляції; стягнути з відповідача 1700 грн. 00 коп. моральної шкоди, стягнути з відповідача державне мито в розмірі 20 грн. 40 коп., а також витрати в сумі 100 грн. - за складання тексту позовної заяви, 36,00 грн. - за набір, друк, ксерокопії по справі.
26 травня 2011 року від Управління Пенсійного фонду України Мукачівському районі надійшло заперечення на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову за пропуском строків звернення до суду, відсутністю правових підстав, посилаючись на неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 України «Про соціальний захист дітей війни»та на те, що органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначений діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не відносяться. Державна соціальна допомога нараховується позивачу згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання захисту окремих категорій громадян».
Суддя, розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, і оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і є дитиною війни в розумінні статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Правовідносини, пов'язані із питаннями соціального захисту дітей війни врегульовані Законами України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, «Про Державний бюджет України на 2010 рік», «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Мукачівському районі Закарпатської області, отримує пенсію за віком і належить до категорії громадян, яким відповідно до Закону № 2195-IV встановлено правовий статус дитини війни. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантії надання пільг і державної соціальної підтримки.
З метою надання соціальної підтримки особам, які мають статус «дитини війни»державою встановлені певні державні соціальні гарантії. Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»дію ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни ” у період з 01 листопада 2010 року по квітень 2011 року включно зупинено не було.
Втім, у період з 01 листопада 2010 року по квітень 2011 року відповідач виплачував позивачу зазначену надбавку до пенсії в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, а саме 49 грн. 80 коп., щомісячно, що є меншим 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Такі дії відповідача суд вважає неправомірними, оскільки у спірних правовідносинах підлягає застосуванню Закон України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
Виплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», мають здійснювати відповідні УПФУ, за місцем проживання пенсіонерів, оскільки доплата до пенсії є складовою частиною пенсії. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області.
Крім того, суд виходить з того, що відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено та не надано доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 листопада 2010 року по квітень 2011 року. Таким чином, за вказаний період діяла і діє ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. УПФУ в Мукачівському районі Закарпатської області, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2195- IV і здійснити позивачу відповідні нарахування за період з 01 листопада 2010 року по квітень 2011 року, але на порушення цієї правової норми за вказаний період таких нарахувань в повному обсязі не проводило. З зазначених підстав суд визнає, що розрахунок щомісячного підвищення необхідно проводити з визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-IV на висновки суду не впливають.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення, відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV, застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі положень ст. ст. 3, 6 Закону № 2195-IV встановлено конкретний розмір державної соціальної гарантії дітям війни у вигляді підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком та передбачено, що соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на пріоритетність законів над підзаконними актами, суд застосовує дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання захисту окремих категорій громадян».
Позивачем не доведено факт спричинення їй моральної шкоди, а тому позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають. Як наслідок, сплачене державне мито в розмірі 17 грн. за позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають присудженню позивачу.
Крім того, ст. 87 КАС України, передбачає вичерпний види судових витрат. Витрати, заявлені позивачем на відшкодування (100 грн. - за складання тексту позовної заяви, 36,00 грн. - за набір, друк, ксерокопії по справі) стягненню з відповідача не підлягають, так як не відносяться до судових витрат в розумінні ст. 87 КАС України.
Враховуючи викладене вище, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов слід задоволити чатсоково.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 6, 22, 46,152 ч. 2 Конституції України, ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч.2, 71, 72, 94, 99, 158-163, 183-2, 256 ч.1 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, Законом України «Про Держаний бюджет України на 2010 рік», Законом України «Про Держаний бюджет України на 2011 рік»Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01 березня 2001 року за № 121/2001, суд, -
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області щодо не нарахування ОСОБА_1 пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01 листопада 2010 року по квітень 2011 року включно - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року та здійснити відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 03 грн. 40 коп..
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Мукачівського О.М.Куропятник
міськрайонного суду