Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317
Іменем України
29.03.2011Справа №5002-28/931-2011
За позовом - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1).
До відповідача - Коктебельської селищної ради міста Феодосії (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, пров. Висотний, б. 1).
Про визнання права власності.
Суддя С.О. Лукачов
представники:
Від позивача - ОСОБА_3 - представник, довіреність від 24.03.2011р.
Від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином.
Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Коктебельської селищної ради міста Феодосії про визнання за позивачем права власності на капітальну споруду - магазин «Кара-Даг», літ. А, розташоване за адресою: Україна, АР Крим, м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Лазурна, 25.
Позовні вимоги засновані на положеннях ст.ст. 328, 331 та 376 Цивільного кодексу України.
28 березня 2011р. від Коктебельської селищної ради міста Феодосії надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач підтверджує що у позивача дійсно відсутні правовстановлюючі документи на побудований магазин, також відповідач просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності свого представника.
Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
20 березня 2002р., відповідно до рішення 37 сесії 23 скликання Коктебельської селищної ради від 14.12.2000р. № 1161, проведено відвід земельної ділянки за адресою: смт. Коктебель в районі причалу, загальною площею 36,6735 кв.м (0,0037 га), 0,0021 га з земель для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності, про що свідчить акт встановлення меж ділянки в натурі приватному підприємцю ОСОБА_2 (а. с. 56).
18 лютого 2003р., відповідно до рішення 13 сесії 24 скликання Коктебельської селищної ради від 13.02.2003р. № 798, проведено відвід земельної ділянки за адресою: смт. Коктебель в районі причалу, площею 12,0 кв.м (0,0012 га) з земель не наданих у власність або постійне користування, які входять до категорії земель суспільної та житлової забудови, про що свідчить акт встановлення та погодження меж ділянки в натурі СПД ОСОБА_2 (а. с. 57).
20 березня 2003 року рішенням № 45 виконавчого комітету Коктебельської селищної ради м. Феодосії «Про дозвіл будівництва тимчасового торгівельного павільйону СПД ОСОБА_2 у с. Коктебель» (а. с. 51) позивачу дозволено будівництво тимчасового торгівельного павільйону площею 47 кв.м у селищі Коктебель (район причалу), на землі, яка знаходиться в орендному користуванні. Також, у рішенні зазначено, що ввід об'єкту в експлуатацію провести згідно паспорту тимчасових об'єктів торгівлі.
На виконання зазначених умов позивач отримав паспорт тимчасового об'єкту торгівлі № 14 (а. с. 52-53), виданий Управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Коктебельської селищної ради м. Феодосії, строк дії якого з 01.03.2004р. по 05.04.2029р.
05.04.2004 року рішенням 32 сесії 24 скликання № 2110 Коктебельської селищної ради «Про укладання та внесення змін в умови договору оренди земельної ділянки СПД ОСОБА_2.» передано в оренду ФОП ОСОБА_2 земельні ділянки: № 1 - загальною площею 0,0037 га, кадастровий помер 01 116 457 00:01:001:0093, № 2 - загальною площею 0,0012 га, кадастровий номер 01 116 457 00:01:001:0165, комерційного використання - для будівництва та обслуговування торгівельних павільйонів, які існують, УКВЗ-1.11.3., строком на 25 років, які знаходяться за адресою: Україна, АР Крим, м. Феодосія, смт. Коктебель, район причалу.
28 квітня 2004 року між Коктебельською селищною радою міста Феодосії та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди землі (а. с. 54-55), який посвідчено приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано у книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі 26 жовтня 2004р. за № 000401900404.
Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець (відповідач) передає, а орендар (позивач) приймає у термінове, платне володіння та користування земельні ділянки: ділянка № 1 площею 0,0037 га, кадастровий номер - 01 116 457 00 010010093; ділянка № 2 площею 0,0012га, кадастровий номер - 01 116 457 00 01 001 01 65, які розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Феодосія, смт. Коктебель, район причалу. Цільове призначення земельних ділянок - комерційне використання, для обслуговування торгівельних павільйонів, які існують, УКЦВЗ - 1.11.3. (п. 1.3. договору).
Розділом 2 договору встановлено, що строк дії цього договору - 25 років, з моменту його державної реєстрації, але не більше як до 05.04.2029 року.
Сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди землі від 26.10.2004р. (а. с. 58).
06.12.2007р. рішенням 24 сесії 5 скликання Коктебельської селищної ради м. Феодосії № 1574 «Про внесення змін до умов договору оренди землі» (а. с. 62) внесено зміни та доповнення до п. 1.3 договору, а саме: цільове призначення земельної ділянки - комерційне використання, УКЦИЗ - 1.11.3., - для будівництва та обслуговування магазину «Кара-даг».
28.12.2007р. рішенням 25 сесії 5 скликання Коктебельської селищної ради м. Феодосії № 1604 «Про внесення змін до умов договору оренди землі» (а. с. 63) внесено зміни та доповнення до договору, та у п. 1.1 слід вважати адресою земельної ділянки площею 0,0049га - вул. Лазурна, 25.
19.12.2008р. між сторонами підписано договір про внесення змін до договору оренди землі (а. с. 60-61), який зареєстровано у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП «ЦДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.05.2009р. Відповідно до зазначеного договору, зокрема, внесено зміни та викладено в новій редакції наступні пункти: п. 4.1 договору: «загальна орендна плата, для двох земельних ділянок, які мають загальну площу 0,0049 га, складає 1745,47 грн. у рік, без ПДВ, та сплачується Коктебельській селищній раді у грошовій формі. ПДВ сплачується у випадках встановлених діючим законодавством, під час дії цього договору.»; п. 4.5. договору «Нормативна грошова оцінка земельних ділянок складає 14545,62 грн.».
Як пояснив позивач, після укладання договору оренди, останній за рахунок власних коштів на орендованій земельній ділянці побудував магазин «Кара-Даг», загальна вартість коштів, затрачених на будівництво якого, становить 117073,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав технічний паспорт НОМЕР_3 КП «Феодосійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації» на магазин «Кара-Даг» по вул. Лазурна, 25 в смт. Коктебель (а. с. 30-35).
Зі звіту про проведення технічного обстеження на відповідність приватної будівлі державним стандартам, будівельним нормам та правилам (а. с. 65-67), який виконано 29.01.2011р. Малим приватним підприємством «Гюйс» (ліцензія Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії АВ № 117625) (а. с. 68), вбачається, що будівля літ. А по вул. Лазурна, 25, смт. Коктебель, м. Феодосія відповідає вимогам ДБН В.1.-12:2006 «Будівництво у сейсмічних районах України»; основні будівельні конструкції будівель відповідають державним стандартам, будівельним нормам та правилам, нормативним актам по пожежній безпеці та санітарному законодавству, діючому на момент будівництва.
06.02.2011р. позивач звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію права приватної власності на зазначену раніше будівлю (а. с. 44).
Але листом від 07.02.2011р. № 481 (а. с. 69) відповідач відмовив позивачу з посиланням на те, що для розгляду питання про оформлення права власності необхідно надати певні документи, а саме: рішення суду про визнання права власності на самовільно збудований об'єкт; документ, який підтверджує право власності або право користування земельними ділянками; позитивний технічний висновок.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, земля є об'єкті права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в меж; визначених Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Статтею 12 Земельного кодексу України та статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 375 Цивільного кодексу України, зводити будівлі та споруди має право власник земельної ділянки, який, також, має право дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Суд встановив, що Коктебельська селищна рада в м. Феодосії не заперечувала проти визнання права власності на нерухоме майно, але відмовила позивачу в оформленні права власності на зведену позивачем будову, що і стало підставою звернення позивача до суду.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, які не передбачені цими актами, але аналогічно породжують цивільні права і обов'язки.
В даному випадку суд приходить до висновку про те, що підставою для визнання права власності на спірне майно за позивачем, послужив ряд обставин, наявності яких свідчить про те, що позивач є власником спірного майна.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Створений позивачем об'єкт нерухомості є новою річчю в розумінні ст. 331 ЦК України, на підставі п. 1 якої, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею у випадку, якщо інше не встановлене договором або законом.
На підставі п. 9 Інформаційного листа ВАСУ від 31.01.2001р № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані зі здійсненням права власності і його захистом» основним критерієм законності володіння майном є джерело фінансування.
Судом встановлено, що будівництво спірного об'єкта нерухомості здійснювалося за рахунок власних коштів позивача, про що свідчать матеріали справи, а відповідач участі у фінансуванні будівництва не приймав.
Згідно з п. 1 ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.
Крім того, на підставі ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні зі встановленими межами, певним місцем розташування, з певними стосовно неї правами і право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, який знаходиться над і під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих і інших будівель і споруд.
В даному випадку, об'єкт нерухомості розташований безпосередньо у межах належної позивачу на праві оренди земельної ділянки, що підтверджується матеріалами справи, а факт будівництва і створення в результаті цього нового об'єкта нерухомості не порушує права інших осіб, у тому числі, відповідача.
Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачене законом або договором, мають право, у тому числі: самостійно господарювати на землі; споруджувати житлові будинки, виробничі і інші будівлі і споруди.
Також, ст. 415 ЦК України прямо встановлено, що землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в об'ємі, встановленому договором і має право власності на будівлі (споруди), побудовані на земельній ділянці, переданій йому для забудови.
За таких обставинах, на підставі вищезгаданих норм ст. ст. 79, 95 Земельного кодексу України, ст. 415 ЦК України, суд доходить до висновку про те, що позивач на законних підставах набув право власності на створений ним об'єкт нерухомості в цілому, як об'єкт, що зведений на належній позивачу на праві орендного користування земельній ділянці.
До того ж, з огляду на матеріали справи суд враховує, що будівництво об'єкта нерухомості здійснювалося з дозволу і відома Коктебельської селищної ради м. Феодосії, що підтверджується безпосередньо рішеннями ради від 20.03.2003.р. № 45; від 06.12.2007р. № 1574; договором про внесення змін до договору оренди землі від 19.12.2008р.
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Враховуючи викладені обставини та те, що права відповідача, як розпорядника земель комунальної власності Коктебельської територіальної громади, не порушені, об'єкт нерухомості побудований відповідно до ДБН та за власні кошти позивача, суд вважає, що єдиним правильним способом захисту прав позивача, з урахуванням приписів ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України є визнання за останнім права власності на спірний об'єкт нерухомості.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 29.03.2011р.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України - 04.04.2011р.
Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на капітальну споруду - магазин «Кара-Даг», літ. А, розташоване за адресою: Україна, АР Крим, м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Лазурна, 25.
3. Стягнути з Коктебельської селищної ради міста Феодосії (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, пров. Висотний, б. 1, код ЄДРПО України 37300022) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) державне мито у розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Лукачов С.О.