ст.1із2
Справа № 1-419/2011р.
ряд. стат. звіту №74
код суду 0707
18 травня 2011 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі : головуючого судді Монич В.О.
при секретарі Решко С.І.
за участю: прокурора Кіт О.Є.
підсудного ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Огульці, Валковського району, Харківської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, працюючого заступником командира бойової машини-навідника оператора військової частини №А2483, відповідно до ст.89 КК України не судимого.
за ст.407 ч.3 КК України, -
встановив:
ОСОБА_1 09 грудня 2009 року відповідно до наказу командира військової частини А2483 за №251 було надано відпустку по догляду за дитиною - сином ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в зв”язку з тим, що його дружина ОСОБА_3 15 листопада 2009 року була прийнята на роботу до фермерського господарства “Ранта”. Дружина підсудного ОСОБА_3 працювала у ФГ “Ранта” до 09 грудня 2009 року, після чого, відповідно до наказу за №4 від 09.12.2009 року була звільнена та більше на роботу нікуди не влаштовувалася. Однак, солдат ОСОБА_1 усвідомлюючи те, що втратив право на відпустку, з відпустки по догляду за дитиною не вийшов, на службу до військової частини А2483 не з”явився маючи на меті тимчасово ухилитися від проходження військової служби, а продовжував знаходитись по місцю свого проживання АДРЕСА_1, де проводив час на власний розсуд в період з 10 грудня 2009 року по 31 січня 2001 року, чим вчинив нез”явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, пояснив, що 09 грудня 2009 року відповідно до наказу командира військової частини А2483 за №251 йому було надано відпустку по догляду за дитиною - сином ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в зв”язку з тим, що його дружина ОСОБА_3 15 листопада 2009 року була прийнята на роботу до фермерського господарства “Ранта”. Його дружина була звільнена з роботи 09 грудня 2009 року, однак, він усвідомлюючи необхідність повернення на службу продовжував знаходитись вдома та для проходження служби з 09.12.2009 року по 31.01.2010 року не з”явився. У вчиненому щиро кається, просить суд суворо його не карати.
З врахуванням того, що фактичні обставини по справі ніким не оспорюються, суд за згодою учасників судового розгляду, у відповідності до ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються , обмежитись допитом підсудного та дослідити дані, які характеризують особу підсудного.
ст.2із2
Згідно характеристики за місцем роботи підсудний ОСОБА_1 характеризується позитивно (а.с.109).
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що досудовим слідством вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ст.407 ч.3 КК України, і суд
кваліфікує його дії, як нез»явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць.
Обираючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, дані про особу винного. Так, ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується позитивно, раніше скоював навмисні злочини (а.с.114).
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 є визнання і усвідомлення ним вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не визнано.
Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення підсудного та запобігання новим злочинам, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, оскільки таке за даних обставин справи було б надмірно суворим покаранням, а підсудному слід призначити покарання в межаха санкції статті ст.407 ч.3 КК України із застосування ст.75 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі відсутні.
Судових витрат по справі не має.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_1 - за ст.407 ч.3 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст.76 п.2,3 ч.1 КК України зобов”язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально -виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту проголошення.
Головуючий В.О.Монич