Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203
04.04.2011Справа №5002-29/1655.1-2010
За позовом - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЗКПО НОМЕР_1)
До відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул Київська, 74/6, ЗКПО 00131400)
про визнання недійсним рішення комісії та спонукання до виконання певних дій.
Суддя О.І. Башилашвілі
Представники:
Від позивача - ОСОБА_3, представник, довіреність від 01.04.2011р.; ОСОБА_3, довіреність №552 від 09.06.2010р.
Від відповідача - ОСОБА_2., представник, довіреність №010-Д від 04.01.2011р.
Суть спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання недійсним рішення комісії від 25.01.2010р. про розрахунок збитків, завданих ВАТ «Крименерго» в сумі 33 693,39 грн. та зобов'язати ВАТ «Крименерго» скасувати прийняте рішення.
Позовні вимоги мотивовані незгодою ФОП ОСОБА_1 з винесеним комісією ВАТ «Крименерго» рішенням від 25.01.2010р. з розрахунку збитків в сумі 323693,39грн., оскільки розрахунок проведений помилково, виходячи з періоду роботи без прибору обліку на протязі 6 місяців. Помилка викликана не наданням відповідачем на засіданні комісії від 25.01.2010р. акту від 29.12.2009р. та даних відомості обходу. Також позивач був позбавлений можливості виправити помилку, оскільки був запрошений на засідання комісії на 17.02.2010р. замість 25.01.2010р.
Резолюцією Голови господарського суду АР Крим Луцяка М.І. від 05.08.2010р. справа № 2-29/1655-2010 була передана на розгляд судді господарського суду АР Крим Білоус М.О. у зв'язку з відпусткою судді та закінченням п'ятирічного строку повноважень судді ГС АР Крим Башилашвілі О.І.
Ухвалою ГС АР Крим від 05.08.2010р. вказана справа була прийнята до провадження судді Білоус М.О. та призначено судове засідання.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 18.08.2010р. у справі №2-16/1655-2010 позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишений без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, так як на час звернення з позовною заявою до суду представник ОСОБА_3. не мав повноважень на представництво фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у суді, у тому числі на підписання позовної заяви.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2010р. у справі №2-16/1655-2010, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2010р. апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено, ухвалу господарського суду АР Крим від 18.08.2010р. у справі №2-16/1655-2010 скасовано, а справу передано до господарського суду АР Крим для розгляду по суті.
Справу було передано на розгляд судді Башилашвілі О.І. з привласненням нового номеру 5002-29/1655.1-2010.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 21.10.2010р. справу прийнято до розгляду з призначенням судового засідання на 08.11.2010р.
Однак 08.11.2010р. судове засідання не відбулося, оскільки відповідачем була подана касаційна скарга на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 р.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2010р. відхилено клопотання ВАТ «Крименерго» про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги та касаційну скаргу відповідача повернуто без розгляду, в результаті чого справу передано до господарського суду АР Крим для подальшого розгляду спору.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 22.03.2011р. розгляд справи призначено на 04.04.2011р.
У судовому засіданні 04.04.2011р. позивач заявив заяву від 04.04.2011р. за вих. №205а/1655.1 «про зміну позовних вимог у зв'язку з перерахунком відповідачем суми недоврахованої електроенергії» в порядку ст. 22 ГПК України, згідно з якою просить суд, у зв'язку з тим, що справа по суті спору не почалась розглядатись, в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, а також у зв'язку з перерахунком відповідачем суми недооблікованої електричної енергії уточнюючи формулювання позовних вимог, в порядку речення 2 частини 2 статті 237 ГК України скасувати оперативно-господарську санкцію ВАТ «Крименерго» в формі протокольного рішення ВАТ «Крименерго» від 25.01.2010р. «про стягнення суми в розмірі 8940,72грн. в рахунок того ж акту №107907 від 15.01.2010р.», позовні вимоги в ранішій формуліровці - вважати недійсними.
Також позивачем надана заява від 04.04.2011р. за вих. №203а/1655.1 «Про зміну (коректуванні) формулювання позовних вимог у зв'язку з Постановою Верховного суду від 21.11.2010р. (рег. номер 3-30гс10) №2-15/1783-2009 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Маріно» до ВАТ «Крименерго» в порядку ст. 22 ГПКУ, згідно з якою у зв'язку з тим, що справа по суті спору не почалась розглядатись, в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, посилаючись на ухвалу господарського суду АР Крим від 09.02.2011р. у справі №5002-22/5705-2010 і Постанову Верховного суду України від 21.11.2010р. (рег.номер 3-30гс10) №2-15/1783-2009, коректує формулювання позовних вимог та просить суд в порядку речення 2 частини 2 статті 237 ГКУ скасувати оперативно-господарську санкцію ВАТ «Крименерго» в формі протокольного рішення від 25.01.2010р. «Про стягнення суми в розмірі 33693,39грн. в рахунок акту 107907» позовні вимоги в ранішій формуліровці - вважати недійсними.
Крім того, позивач надав клопотання від 04.04.2011р. за вих. №204а/1655.1, згідно з яким просить негайно по закінченню даного судового засідання 04.04.2011р. надіслати копію аудіо-технічного запису с/з від 04.04.2011р. на адресу: 98400, м. Бахчисарай, вул. Мигдальна, 14.
Для розгляду заяв позивача, у судовому засіданні оголошувалась перерва, після закінчення якої, судове засідання було продовжено.
Розглянувши заяву позивача від 04.04.2011р. за вих. №203а/1655.1 в порядку ст. 22 ГПК України та заяву від 04.04.2011р. за вих. №205а/1655.1 в порядку ст. 22ГПК України, надані у судове засідання 04.04.2011р., надавши їм правову оцінку, суд відмовляє в прийнятті заяв позивача в порядку ст. 22 ГПК України, оскільки вони суперечать змісту самої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, частиною 4 якої, передбачені права позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Суд наголошує на тому, що у попередніх судових засіданнях, судом неодноразово розглядалась справа по суті, тому у позивача відсутнє право на зміну предмету чи підстави позову в рамках даної справи.
Відповідач у судовому засіданні посилається на неможливість зміни позивачем предмету спору, оскільки судом неодноразово розглядалась справа по суті.
Крім того, суд розглянув клопотання позивача від 04.04.2011р. за вих. №204а/1655.1 , та зазначає наступне, суддею ГС АР Крим О.І. Башилашвілі на клопотання позивача від 04.04.2011р. за вих. №204а/1655.1 накладено резолюцію, якою суддя зобов'язує інформаційно-технічний відділ господарського суду АР Крим, до компетенції якого віднесені такі функції, виготовити та надіслати копію звукозапису судового процесу від 04.04.2011р. у даній справі на адресу, вказану в клопотанні.
Відповідач у судове засідання відзив на позов не надав, посилаючись на те, що він підтримує свою позицію, викладену в доповненні до відзиву на позов від 05.08.2010р. за №10/2429, згідно з яким просить провадження у справі припинити, оскільки позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, не підлягають розгляду в господарських судах України.
У судовому засіданні судом встановлено наступне:
15 січня 2010 року представниками ВАТ “Крименерго”, в присутності представника споживача ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_4 була проведена перевірка об'єкту споживача ресторану «Імператриця», що розташований за адресою АДРЕСА_2
В ході перевірки представниками ВАТ “Крименерго” були виявлені порушення з боку споживача ПКЕЕ, а саме, використання електричної енергії без прибору обліку, розрахунковий електролічильник в схемі обліку відсутній, зрив пломб енергонагляду, за фактом порушення був складений акт №107907 від 15.01.2010.
Відповідно до пункту 7 Акту № 107907 від 15.01.2010р., споживач був повідомлений про дату та час розгляду Акту комісією по енергонадзору ВАТ «Крименерго» 17.02.2010р. та попереджений про відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією у відповідності за ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику». Також слід зазначти, що вказаний акт підписаний представником споживача без заперечень.
25.01.2010р. комісією у складі трьох осіб був здійснений перерахунок обсягу недооблікованої електроенергії та її вартості у відповідності з Методикою обчислення обсягу електричної енергії недооблікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р., та рішенням комісії нараховано 33693,39 грн. недооблікованої електроенергії, про що складено протокол № 4951.
Позивач просить суд визнати недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 4951 від 25.01.2010р., проте суд не може погодитись виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до роз'яснень президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/53 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” (з наступними змінами і доповненнями) акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт -це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкту (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Згідно з пунктом 6.2 Роз'яснень не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, роз'яснення тощо, у зв'язку з тим, що не мають обов'язкового характеру для виконання.
Відповідно пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 17.10.05 р. р. № 910, у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформлюється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право відобразити у акті свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.
Абзацом першим пункту 6.42 Правил користування електричною енергією визначено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Відповідно до абзаців 4 і 5 пункту 6.42 Правил користування електричною енергією згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.06 № 1497 рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.
Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 2 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений договором або Законом, але обраний позивачем спосіб захисту свого права, а саме визнання незаконним та скасування рішення, не передбачений законом або договором. За своїми ознаками акти про порушення Правил користування електричною енергією та винесений на їх підставі протокол не є актом ненормативного характеру в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не має обов'язкового характеру і, таким чином, не підвідомчий господарським судам, а тому не може бути предметом розгляду господарським судом.
Крім того, аналіз матеріалів справи дозволяє прийти до висновку про те, що оспорюване рішення комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» оформлене протоколом, є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією. Тобто, оскаржений акт може бути використаний в якості доказу у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 ГПК України.
Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, Постанова Вищого господарського суду у справі №17/67н від 11.08.2010р., Постанова Вищого господарського суду у справі № 2-22/6314-2009 від 05.08.2010р., Постанова Вищого господарського суду у справі № 2-21/662-2010 від 05.08.2010р., Постанова Вищого господарського суду у справі № 2-27/6102-2009 від 22.07.2010р.
Таким чином, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України та п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 р. сплачене державне мито підлягає поверненню позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. 47, п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В прийнятті заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 04.04.2011р. за вих. №203а/1655.1 в порядку ст. 22 ГПК України та заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 04.04.2011р. за вих. №205а/1655.1 в порядку ст. 22ГПК України - відмовити.
2. Провадження у справі припинити.
3. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЗКПО НОМЕР_1) з Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) державне мито у сумі 85,00 грн., перераховане квитанцією №NOTS932172 від 10.03.2010р.
4. Видати наказ.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.