Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к.
Іменем України
04.04.2011Справа №5002-9/853-2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» (01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 34 )
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-Ялос» (98683, Україна, АРК, м. Ялта, смт. Паркове, Паркове шосе, 12)
Про стягнення 214550 грн.
Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова
Представники:
Від позивача - ОСОБА_4, пред-к, дов. пост. від 16.11.2010 року.
Від відповідача - ОСОБА_5, пред-к, дов. пост. від 30.11.2010 року, у справі.
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 214550 грн. заборгованості.
Відповідач проти позову не заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №б/н від 01.04.2011р.
Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.
1 листопада 2008 p. між ТОВ «Еліта-Ялос» (за договором - Замовник) та ТОВ «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» (за договором - Виконавець) був укладений договір № 1-11/08 про надання послуг.
Відповідно до п.1 вищевказаного договору Виконавець взяв на себе зобов'язання надавати юридичні послуги та правову допомогу, а також консультаційні послуги з питань основної діяльності, що було виконано в повному обсязі без зауважень зі сторони Замовника.
Пунктом 3 договору сторони передбачили, що Ціна послуг, що надаються за даним Договором, становить 150 000,00 гри. (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.), в тому числі, податок на додану вартість 25 000,00 гри. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп.) за місяць. Оплата по даному Договору проводиться не пізніше ніж через 30 робочих днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі послуг, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на банківський рахунок Виконавця, вказаний в даному Договорі.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2008 р., акту приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2008 р., позивач надавав відповідачу послуги на суму 300000грн.
Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак, відповідач оплату за надані послуги провів часткове, у зв'язку з чим за ним на день розгляду справи утворилась заборгованість у сумі 214550 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 31.12.2008р.
Позивачем на адресу відповідача спрямована претензія по оплаті боргу від 9 лютого 2011 року, яка встановлена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку
Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні 04.04.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 05.04.2011 р.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-Ялос» (98683, Україна, АРК, м. Ялта, смт. Паркове, Паркове шосе, 12, р/р 2600200137608 філія ВАТ «Укрсімбанк» м. Ялта, МФО 324786, код ЄДРПОУ 32684632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» (01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 34, р/р 26009405751241 ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 322012 код ЄДРПОУ 33301588) 214550 грн. заборгованості, 2145,50 грн. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.