Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203
Іменем України
28.03.2011Справа №5002-29/5158-2009
За позовом - Закритого акціонерного товариства «Пансіонат «Канака» (98521, м. Алушта, с. Привітне);
До відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 );
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Риф» (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті води, вул. Радянська, 6, кв. 17);
Про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Суддя О.І. Башилашвілі
Представники:
Від позивача - ОСОБА_2., представник, довіреність б/н від 25.04.2010 р.
Від відповідача - не з'явився.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3., представник, довіреність б/н від 02.04.2011р.
Суть спору: 08.09.2009 р. Закрите акціонерне товариство «Пансіонат «Канака» подало до Господарського суду АР Крим заяву про застосування запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на зареєстроване за ОСОБА_1 майно: одноповерховий спальний корпус, розташований за адресою: АДРЕСА_2
Враховуючи те, що при подачі заяви Закритим акціонерним товариством «Пансіонат «Канака» не було сплачено державне мито, ухвалою господарського суду АР Крим від 08.09.2009 р. вказана заява була залишена без руху на строк до 17.09.2009 р.
11.09.2009 р. до господарського суду АР Крим від Закритого акціонерного товариства «Пансіонат «Канака» разом із супровідним листом надійшла банківська квитанція про сплату державного мита.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 14.09.2009 р. були застосовані запобіжні заходи у вигляді накладення арешту на одноповерховий спальний корпус, розташований за адресою: АДРЕСА_2
Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.09.2009р. суд, в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України вніс зміни до ухвали ГС АР Крим від 14.09.2009р., не зачіпаючи її суті, змінивши по тексту номер справи з «2-7/4781-2009» на «2-7/5158-2009».
24.09.2009 р. до господарського суду АР Крим надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «Пансіонат «Канака», в якій позивач просить суд витребувати у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з незаконного володіння нерухоме майно - одноповерховий спальний корпус АДРЕСА_2
Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.09.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду суддею Дворним І. І. та порушено провадження у справі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.10.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2010 р. ухвала ГС АР Крим від 14.09.2009 р. про вжиття запобіжних заходів була залишена без змін.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 13.04.2010р. провадження у справі було зупинено до вирішення по суті господарським судом АР Крим справи №2-28/1769.1-2010.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 28.09.2010р. провадження у справі поновлено суддею Дворним І. І. та розгляд справи призначено на 11.10.2010р. на 12 год. 00 хв.
Розпорядженням Голови господарського суду АР Крим від 05.10.2010р. №297 у зв'язку із закінченням строку повноважень судді Дворного І. І. справу №2-7/5158-2009 передано на розгляд судді Башилашвілі О. І., з присвоєнням нового номеру справи 2-29/5158-2009.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 12 жовтня 2010р. справа прийнята до розгляду суддею Башилашвілі О. І. з призначенням розгляду справи.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 25 жовтня 2010 р. провадження у справі № 2-29/5158-2009 було зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду АР Крим у справі № 2-28/1769.1-2010. Зобов'язано сторони повідомити господарський суд АР Крим про набрання рішенням господарського суду АР Крим у справі № 2-28/1769.1-2010 законної сили.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 10 січня 2011 р. провадження у справі № 2-29/5158-2009 було поновлено, залучено ТОВ «Риф» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та призначено розгляд справи.
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «РИФ», у судовому засіданні 21.03.2011р. надав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи №2-8/5389-2009, яка направлена на новий розгляд до господарського суду АР Крим, згідно постанови Вищого господарського суду України.
У судовому засіданні 28.03.2011р. суд розглянув дане клопотання та вважає його таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, передбачених даною статтею.
Таким чином, зупинення провадження у справі це право суду, а не його обов'язок.
Позивач у судовому засіданні проти клопотання третьої особи, щодо зупинення провадження у справі заперечував та надав додаткові пояснення за вих. №21-ю від 28.03.2011р., згідно з якими мотивував право власності на витребуване майно за ЗАТ «Пансіонат «Канака». Також позивачем надані копії документів, а саме лист прокуратури АР Крим від 09.11.2010р., постанова помічника прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.11.2010р. та рішення виконавчого комітету Алуштинської міської Ради за №1194 від 12.11.2004р.
Дані документи оглянуті в судовому засіданні та долучені в матеріали справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, клопотань, заяв, а також пояснень про причини неявки суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Більш того, суд витребував від позивача Витяг від державного реєстратора щодо реєстрації відповідача, як суб'єкта підприємницької діяльності. Згідно наданого позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №163896, станом на 16.03.2011р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: АДРЕСА_1 яка зазначена позивачем в позові.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, суд
04 грудня 2001 р. між Закритим акціонерним товариством “Пансіонат “Канака”, с. Привітне, м. Алушта (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “РІФ”, м. Жовти води (орендар), укладений договір оренди об'єкту нерухомості (з правом викупу) № 26 (далі договір, т. 1 а.с. 54-56) .
Відповідно до умов укладеного договору позивач (орендодавець за договором) передає, а відповідач (орендар за договором) приймає у тимчасове користування, з правом викупу, павільйон їдальні (старої), площею 597 кв. м., розташований на ділянці площею 794 кв. м., за адресою: п/о Привітне, ЗАТ “Пансіонат “Канака”.
Пунктом 3.3. договору визначено, що орендований об'єкт вважаться переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі.
Строк оренди за договором складає 10 років з моменту прийняття орендованого об'єкту за актом приймання-передачі (пункт 4.1. договору).
Пунктами 4.2., 4.3. договору визначено, що строк оренди скорочується у разі дострокового внесення всієї суми орендної плати за 10 років, що тягне за собою перехід об'єкту у власність орендаря. Після закінчення строку оренди, орендований об'єкт переходить у власність Орендаря, за умови повного та своєчасного внесення орендної плати та виконання умов договору.
У разі відмови Орендаря скористатися правом викупу, повернення орендованого об'єкту Орендодавцю після закінчення строку оренди, здійснюється двосторонньою комісією (пункт 7.1. договору).
15.12.2001р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі об'єкту, обумовленого договором, що підтверджується сторонами.
07 січня 2002 р. сторонами було підписано угоду про узгодження проведення реконструкції об'єкту оренди, відповідно до якої згідно з п. п. 5.3., 6.1.2., 6.2.4. договору № 26 оренди об'єкту нерухомості - павільйону їдальні (старої) площею 597 кв. м. Орендатор павільйону їдальні (старої) на підставі договору оренди № 26 від 04.12.2001 р. клопоче перед Орендодавцем про дозвіл на реконструкцію об'єкту оренди, метою якої є комплекс будівельних робіт, спрямованих на перепрофілювання об'єкту оренди у спальний корпус капітального типу. Орендодавець дозволяє Орендатору проведення реконструкції об'єкту оренди за договором № 26 від 04.12.2001 р. за умов узгодження проекту та кошторису на реконструкцію. Дана угода є додатком до договору № 26 оренди об'єкту нерухомості від 04.12.2001 р., що не заперечується сторонами.
Відповідно до умов додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди об'єкту нерухомості, яка була підписана сторонами 18 червня 2004 р. Орендодавець передає, а Орендатор приймає у тимчасове платне користування об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Алушта, п/о Привітне, ЗАТ “Пансіонат “Канака”, частку павільйону їдальні (старої), загальною площею 387,6 кв. м., площа території, яка прилягає, - 300 кв. м. Передача об'єкту в оренду не тягне за собою виникнення права власності на об'єкт Орендатора (т. 1, а.с. 57-58).
Згідно з пунктом 4.1. угоди строк оренди складає три роки 5 місяців з моменту підписання договору з правом подальшої пролонгації. У разі, якщо Орендатором належним чином виконуються умови договору та останній за місяць до настання закінчення строку оренди не надіслав на адресу Орендодавця письмову заяву про розірвання договору оренди, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.
Крім того, пунктом 6.3.6. угоди визначено обов'язок орендатора не виконувати без письмової згоди Орендодавця перебудову (будівництво), реконструкцію, перепланування та поліпшення орендованого об'єкту.
Орендатор має право на відшкодування Орендодавцем підтверджених витрат, понесених у зв'язку з поліпшенням об'єкту оренди узгоджені з Орендодавцем, у рахунок оплати за орендований об'єкт за додатковою угодою, підписаною уповноваженими на то представниками сторін (пункт 6.4.1. угоди).
25 серпня 2004 р. сторонами було підписано додаткову угоду № 3 до договору оренди об'єкту нерухомості № 26 від 04.12.2001 р., відповідно до якої Орендатору необхідно підготувати документи з реконструкції об'єкту оренди та надати їх для узаконення до компетентних органів: Привітненької селищної ради, виконавчого комітету м. Алушти, ДАБК м. Алушти, інших компетентних органів; ознайомити Орендодавця з вказаними документами. Орендодавцю забезпечити введення до експлуатації та реєстрацію права власності на об'єкт оренди після проведення Орендатором реконструкції, на ім'я ЗАТ “Пансіонат “Канака”. Враховуючи, що Орендатор не узгодив з Орендодавцем проведення реконструкції об'єкту оренди за договором, сторони дійшли згоди, що Орендатор не має право на відшкодування вартості витрат, пов'язаних з реконструкцією, що не заперечується сторонами.
12.11.2004 року реконструйований об'єкт був введений в експлуатацію на підставі рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради №1194 як об'єкт, що належить ЗАТ «Пансіонат «Канака».
Як зазначає позивач у позовній заяві, 13.08.2009р. з Єдиного державного реєстру судових рішень України ЗАТ «Пансіонат «Канака» стало відомо, що рішенням Господарського суду АРК від 09.06.2009р. у справі №2-12/2816-2009, визнаний дійсним договір купівлі - продажу від 20.05.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «РИФ» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та за останнім визнано право власності на одноповерховий спальний корпус АДРЕСА_2, тому позивач звернувся з позовом до суду про витребування даного майна з чужого незаконного володіння.
Дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт нерухомості, одноповерховий спальний корпус АДРЕСА_2 Привітне, 98521.
Згідно Державного акту на право постійного користування землею II - КМ № 001934 від 24.01.2000р., дана земельна ділянка, на якій знаходиться спірний об'єкт нерухомості, надана відповідно до рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради народних депутатів, ЗАТ «Пансіонат «Канака» (т. 2, а.с. 64-67).
Відповідно до акту прийому-передачі від 05 квітня 1999р. вказане майно було передано як внесок до статутного фонду ЗАТ «Пансіонат «Канака» від ТОВ «Пансіонат «Луч» (т. 2, а.с. 59-63).
З моменту передачі й до теперішнього часу об'єкт нерухомості перебуває на балансі ЗАТ «Пансіонат «Канака», що підтверджується довідкою №99 від 07.09.2009р. (т.2, а.с. 68).
Відповідно до ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства як внесок у статутний капітал.
Згідно ст. 20 Закону України «Про власність» №697-ХII від 07.02.1991р. (в редакції, що діяла на 05.04.1999 року) встановлено, що суб'єктами права колективної власності є, в тому числі, акціонерні товариства.
Статтею 21 Закону України «Про власність» №697-ХII від 07.02.1991р. (в редакції, що діяла на 05.04.1999 року) передбачено, що право колективної власності виникає на підставі, у тому числі, добровільного об'єднання майна юридичних осіб для створення акціонерних товариств.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про власність» №697-ХII від 07.02.1991р. (в редакції, що діяла на 05.04.1999 року) об'єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, що діяла на 05.04.1999 року) господарське товариство є власником, в тому числі, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.
Відповідно до ст. 13 «Про господарські товариства» №1576-XII від 19.09.1991р. (в редакції, що діяла на 05.04.1999 року) вкладами учасників та засновників товариства можуть бути, в тому числі, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності.
Посилання ТОВ «РИФ» на норми Закону України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно» та норми Цивільного кодексу України є безпідставними, оскільки Цивільний кодекс України УРСР та інші нормативні документи, що діяли на момент передачі спірного майна до статутного фонду позивача, не передбачали виникнення права власності саме з моменту його реєстрації.
ТОВ “Риф” зверталось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Кримського республіканського підприємства “Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та Привітненської сільської ради, в якій просило визнати за ним право власності на одноповерховий спальний корпус АДРЕСА_2 та зобов'язати КРП “Сімферопольське МБРТІ” здійснити відповідну реєстрацію права власності за ТОВ «Риф» на спірне майно. Свої вимоги ТОВ «Риф» мотивував тим, що ним за власні кошти була здійснена реконструкція спірного одноповерхового спального корпусу, після чого нерухоме майно було прийнято в експлуатацію та проведена його технічна інвентаризація. Проте, КРП “Сімферопольське МБРТІ” після відповідного звернення не була проведена реєстрація права власності на спірне майно.
Рішенням господарського суду АР Крим від 08.04.2008 року у справі №2-7/3559-2008 позов ТОВ «Риф» був задоволений.
На підставі даного рішення ТОВ «Риф» здійснив реєстрацію права власності на спірне майно.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2009р. у справі №2-7/3559-2008 рішення господарського суду АР Крим від 08.04.2008 року у справі №2-7/3559-2008 скасовано, справу передано на новий розгляд.
За результатами нового розгляду ТОВ «Риф» відмовлено у визнанні права власності (рішення господарського суду АР Крим від 02.11.2009 року по справі №2-30/3893.1-2009).
Однак, 20.05.2009р. між відповідачем і ТОВ «РИФ» був укладений договір купівлі - продажу спірного об'єкту.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Риф” про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна: спального корпусу за адресою АДРЕСА_2 та про визнання права власності на це майно. Позов ґрунтувався на тому, що сторони уклали між собою 20.05.2009р. в письмовій формі договір купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язалися явитися до нотаріуса у визначений час. Проте відповідач ухилився від явки до нотаріуса, у той час як Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 сплатив відповідачу за майно обумовлену суму грошових коштів, прийняв об'єкт від продавця за актом приймання-передачі і виконав інші свої обов'язки за договором.
Рішенням господарського суду АР Крим від 09.06.2009р. у справі №2-12/2816-2009 позов ФОП ОСОБА_1 було задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу капітальної будівлі (споруди) одноповерхового спального корпусу загальною площею 402 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_2 укладений 20.05.2009р. між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю “Риф” та визнано за ФОП ОСОБА_1 право власності на капітальну будівлю - одноповерховий спальний корпус загальною площею 402 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_2
Рішення господарського суду АР Крим від 09.06.2009 року у справі №2-12/2816-2009 скасовано відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 21.01.2010 року, а за результатами нового розгляду ФОП ОСОБА_1 відмовлено у визнанні права власності (рішення господарського суду АР Крим від 14.09.2010 року у справі №2-28/1769.1-2010 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 року).
Тим самим спростовуються доводи ТОВ «Риф», викладені в поясненнях, щодо набуття права власності на спірний об'єкт останнім.
Таким чином, правові підставі набуття права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна як за ТОВ «Риф», так і за ФОП ОСОБА_1 відсутні, ФОП ОСОБА_1 неможна вважати добросовісним набувачем.
Згідно положень ст. 35 ЦПК України, доведення не потребують факти, які раніше були встановлені іншим судом.
Більш того, ТОВ «РИФ», будучи орендарем об'єкта, що належить позивачеві, у зв'язку із закінченням строку оренди нерухомого майна 04.10.2008р. ТОВ «Риф» зобов'язане було повернути об'єкт, однак дане зобов'язання ним виконане не було.
Обставинами, що підтверджують незаконне знаходження витребуваного майна у володінні ФОП ОСОБА_1 є запис про його право власності у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно статті 398 Цивільного кодексу України, право володіння чужим майном виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Главою 29 Цивільного кодексу України визначені засади захисту права власності. Так, статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З аналізу вищенаведених норм цивільного права випливає право володільця майна витребувати майно, яким він правомірно володіє, від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а також право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права володіння та користування певним майном.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, в розумінні статті 33 ГПК України, які б спростовували доводи позивача, щодо права власності на спірний об'єкт.
Таким чином, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Витребувати у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з незаконного володіння нерухоме майно одноповерховий спальний корпус АДРЕСА_2
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Пансіонат «Канака» (98521, м. Алушта, с. Привітне, п/р 260020131327 у ЗАТ «Ощадбанк Росії», МФО 320627 ЄДРПОУ 30122156) 20297,63грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 01.04.2011р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.