Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309
Іменем України
28.03.2011Справа №5002-22/4301-2009
за позовом - ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ, вул. Жилянська, 75 Кримська республіканська дирекція, м. Сімферополь, вул. Леніна, 12, офіс 6; м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17
до відповідача - Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», м. Київ, вул. Воровського, 33 Кримська філія, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 40
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1. гр. ОСОБА_1, м. АДРЕСА_1
2. гр. ОСОБА_2 АДРЕСА_2
про стягнення 44097,83 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - ОСОБА_3, представник, дов від 04.01.2011 року
від відповідача - ОСОБА_4., представник, дов від 31.12.2010 року
від третіх осіб - не з'явились
Обставини справи:
Позивач - ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» Кримська республіканська дирекція звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ЗАТ Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» Кримська філія, просить суд стягнути з відповідача в порядку регрессної вимоги матеріальний збиток у розмірі 44097,83 грн.
Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 14.10.2010 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
14.01.2010 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регрессної вимоги виплачене страхове відшкодування в сумі 24990,00 грн.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 14.01.2010 року заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.
08.02.2010 року до суду надійшов відзив відповідача на уточнену позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 15.03.2010 року по справі призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Кримському науково - дослідному інституту судових експертиз, провадження по справі зупинено.
12.05.2010 року до суду надійшло повідомлення експертної установи про неможливість надання експертного висновку по справі.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 13.05.2010 року провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17.06.2010 року по справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, провадження по справі зупинено.
29.11.2010 року до суду надійшов висновок судового експерта № 1817 від 19.10.2010 року.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 30.11.2010 року провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.
13.12.2010 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача по суті спору.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 31.01.2011 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено гр. ОСОБА_1 гр. ОСОБА_2
01.03.2011 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.03.2011 року змінено назву відповідача з ЗАТ Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна».
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
25 вересня 2008 року об 11 годині 40 хвилин на автомобільній дорозі Севастополь-Сімферополь, відбулася дорожньо-транспортна подія за участю застрахованого в ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» за договором добровільного страхування транспортного засобу від 04 вересня 2008 року №1265-09/08 автомобіля Chevrolet Lacetti, державний номер НОМЕР_1 належного ОСОБА_2 і автомобіля FAW CA 1047, державний номер НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_1
Матеріальний збиток, заподіяний внаслідок ДТП власнику автомобіля Chevrolet Lacetti, державний номер НОМЕР_1 застрахованого в ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», складає 44097,83 грн., що підтверджується актом №568-2036 дослідження від 21 жовтня 2008 року і розрахунком розміру страхового відшкодування від 18 листопада 2008 року.
Так, позивач вважає, що у зв'язку з викладеним, у Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» виникли зобов'язання відносно виплати на користь ОСОБА_2. страхового відшкодування за пошкоджений в результаті дорожньо-транспортної події транспортний засіб.
На виконання вказаних зобов'язань Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Кримської республіканської дирекції виплатила на користь ОСОБА_2. грошову суму страхового відшкодування у розмірі 44097,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5389 від 19 грудня 2008 року і відомістю переказів (реєстр №1799 від 19 грудня 2008 року).
Згідно довідки №8229096 від 29 вересня 2008 року, протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №891247 від 25 вересня 2008 року, особою, винною в здійсненні вищезгаданої дорожньо-транспортної події, визнаний ОСОБА_1
За правилом статті 27 Закону України «Про страхування», статті 993 Цивільні кодекси України до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яка страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинення збитку.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, що його заподіяла.
Згідно статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна унаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.
В той же час згідно страхового поліса №ВС/0385760 від 04 червня 2008 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 перед третіми особами застрахована в ЗАТ Акціонерна страхова компанія «Інго Україна».
Отже, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність за дії ОСОБА_1 несе ЗАТ Акціонерна страхова компанія «Інго Україна».
Згідно заяви ОСОБА_1 від 19 травня 2009 року відповідач у встановленому законом порядку був повідомлений про факт дорожньо-транспортної події.
Відповідно до страхового поліса №ВС/0385760 від 04 червня 2008 року ліміт відповідальності відповідача складає 25500,00 грн. за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 510,00 грн.
Отже, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність за дії ОСОБА_1. несе ЗАТ Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» в межах грошової суми у розмірі 24990,00 грн.
Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_2. у Національній акціонерній страховій компанії «Оранта» виникло право вимоги заподіяного збитку до ЗАТ Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на суму 24990,00 грн.
Як вказувалось раніше, ухвалою Господарського суду АР Крим від 17.06.2010 року по справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, провадження по справі зупинено. На вирішення експерта було постановлено питання: який розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобілю Chevrolet Laccetti, державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_2, внаслідок ДТП, яка відбулась 25 вересня 2008 року об 11 годині 40 хвилин шляхом зіткнення з автомобілем FAW CA 1047, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, згідно пошкоджень, визначених при огляді та зафіксованих у протоколі (акті) огляду транспортного засобу від 02.10.2008 року Сімферопольського центру врегулювання збитків?
28.11.2010 року до суду надійшов висновок судового експерта № 1817 від 19.10.2010 року.
Згідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.
Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, у розумінні статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта № 1817 від 19.10.2010 року прийнятий судом до уваги.
Висновком судової автотоварознавчої експертизи № 1817 від 19.10.2010 року встановлено наступне.
Вартість матеріального збитку заподіяного власникові автомобіля Chevrolet Laccetti, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі пошкоджень, визначених при огляді і зафіксованих в протоколі (акті) огляду транспортного засобу від 02.10.2008 року у цінах на 25.09.2008 року без урахування величини втрати товарної вартості складає: 24225,96 гривень.
Вартість матеріального збитку, заподіяного власникові автомобіля Chevrolet Laccetti, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі пошкоджень, визначених при огляді і зафіксованих в протоколі (акті) огляду транспортного засобу від 02.10.2008 року в цінах на 25.09.2008 року з урахуванням величини втрати товарної вартості складає: 27074,52 гривень.
Вартість матеріального збитку заподіяного власникові автомобіля Chevrolet Laccetti, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі пошкоджень, визначених при огляді і зафіксованих в протоколі (акті) огляду транспортного засобу від 29.09.2008 року та від 02.10.2008 року в цінах на 25.09.2008 року без урахування величини втрати товарної вартості складає 44060,07 гривень.
Вартість матеріального збитку заподіяного власникові автомобіля Chevrolet Laccetti, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі пошкоджень, визначених при огляді і зафіксованих в протоколі (акті) огляду транспортного засобу від 29.09.2008 року та від 02.10.2008 року в цінах на 25.09.2008 року з урахуванням величини втрати товарної вартості складає 48218,21 гривень.
Отже, слід зауважити, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 25 вересня 2008 року позивачем було складено акт №568-2036 про вартість матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу Chevrolet Laccetti (державний номер НОМЕР_1) від 21 жовтня 2008 року.
Відповідно до вказаного акту позивачем було складено страховий акт та здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування, згідно якого страхувальнику ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» ОСОБА_2 було сплачено 44097,83 грн. страхового відшкодування.
При цьому при виконанні акту №568-2036 про вартість матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу Chevrolet Laccetti (державний номер НОМЕР_1) від 21 жовтня 2008 року аварійним комісаром ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» не було враховано втрату товарної вартості автомобіля, оскільки відшкодування втрати товарної вартості транспортного засобу не передбачено умовами договору добровільного страхування транспортного засобу №1265-09/08 від 04 вересня 2008 року.
Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №1817 від 19 жовтня 2010 року вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу Chevrolet Laccetti (державний номер НОМЕР_1), без урахування втрати товарної вартості складає 44060,07 грн.
Таким чином, висновки судової автотоварознавчої експертизи підтвердили вірність здійснення ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» оцінки матеріального збитку з різницею лише у 37,76 грн.
Статтею 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви.
Пунктом 35.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що до заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.
Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.
Статтею 12 Закону визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно розділу 2 полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності № ВС/0385760 франшиза складає 510,00 грн., отже ліміт відповідальності страховика складає 24990,00 грн.
Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Але, відповідач вважає, що під час розгляду справи не було надано доказів наявності вини гр.ОСОБА_1. саме в здійсненні ДТП. Згідно пункту 2.1 Правил дорожнього руху України, а також статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій механічного транспортного засобу зобов'язаний мати при собі посвідчення на право управління відповідної категорії і талон до посвідчення. В той же час, відповідач вказує на те, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності відповідно до частини 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - управління транспортним засобом особою, яка не мала права управління таким транспортним засобом, а, отже, не мав законних підстав для управління транспортним засобом.
Згідно пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дія полісу I типу розповсюджується на всіх осіб, що експлуатують транспортний засіб на законних підставах, а оскільки ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за відсутність права управління транспортним засобом, отже, експлуатував його не на законних підставах.
Таким чином, з огляду на викладені твердження, відповідач вважає, що відповідальність страховика за полісом не наступає.
Але, з даними твердженнями відповідача суд погодитись не може з огляду на наступне.
Позивачем не надано постанови у адміністративній справи про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за порушення ПДР, які безпосередньо призвели до ДТП, на неодноразові вимоги суду органі внутрішніх справ відповідних матеріалів не надали, тому суд вважає за необхідне вирішити питання щодо особи, винної у ДТП самостійно.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія АА № 891247 від 25.09.2008 року, т.1 а.с. 19, встановлено, що громадянин ОСОБА_1 при керуванні автотранспортним засобом - автомобілем FAW CA 1047, державний номер НОМЕР_2 допустив порушення Правил дорожнього руху України, а саме: при виїзді з другорядної дороги на головну не упевнився в безпечності свого маневру, не пропустив Chevrolet Laccetti (державний номер НОМЕР_1), який рухався ліворуч по ходу руху на головній дорозі. Керування автомобілем здійснювалось гр. ОСОБА_1 без наявності посвідчення водія на право керування транспортним засобом.
Так, пунктом 10.1. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно пункту 16.1 на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Під час керування транспортним засобом, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 10.1., 16.1. ПДР, порушення з боку гр. ОСОБА_2. відсутні.
Згідно статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що особою винною у скоєнні є гр. ОСОБА_1, отже саме на нього покладається обов'язок відшкодувати шкоду, завдану гр. ОСОБА_2
Крім того, з матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення серія АА № 891247 від 25.09.2008 року, т.1 а.с. 19 вбачається, що гр. ОСОБА_1 здійснював керування автотранспортом без посвідчення водія на право керування транспортним засобом на момент скоєння ДТП, в той час як з доповнень до протоколу № 891247, т1. а.с. 20, судом вбачається, що гр. ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 строком дії до 03.06.2009 року.
Згідно пункту 15.1. статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: 15.1. страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Згідно підпункту 38.1.1. пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: 38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди чи ухилився від проведення в установленому порядку перевірки, констатуючої дію алкогольних напоїв, наркотичних чи інших одурманюючих речовин, чи споживав ці речовини після дорожньо-транспортної пригоди до відповідної констатуючої перевірки; г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Відповідно до пункту 1.7. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;
Отже, суд вважає, що норму пункту 15.1. статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» слід тлумачити в контексті положень пункту 38.1.1. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та виходити з того, що маються на увазі законні підстави для експлуатації з позиції цивільного, а не адміністративного законодавства (право власності, право господарського відання, право оперативного управління або цивільно - правовий договір).
Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» Кримська філія (м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 40, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 26558403) на користь ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» Кримська республіканська дирекція (м. Сімферополь, вул. Леніна, 12, офіс 6; м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17, банківські реквізити невідомі. ЄДРПОУ 00034186) в порядку регрессної вимоги виплачене страхове відшкодування в сумі 24990,00 грн.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» Кримська філія (м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 40, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 26558403) на користь ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» Кримська республіканська дирекція (м. Сімферополь, вул. Леніна, 12, офіс 6; м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17, банківські реквізити невідомі. ЄДРПОУ 00034186) 249,90 грн. державного мита.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» Кримська філія (м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 40, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 26558403) на користь ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» Кримська республіканська дирекція (м. Сімферополь, вул. Леніна, 12, офіс 6; м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17, банківські реквізити невідомі. ЄДРПОУ 00034186) 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням чинності.
Повне рішення складено 30.03.2011 року.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.